Енергоефективність: режим самообмеження чи культура споживання ресурсів

Енергоефективність: режим самообмеження чи культура споживання ресурсів

Як українцям виховати культуру ефективного споживання енергоресурсів та які висновки варто зробити після війни?
Четвер, 15 грудня 2022, 08:16
девелопер, громадський діяч, депутат Львівської міської ради

За останні кілька тижнів ми особливо гостро відчули, як важливо ощадливо використовувати енергоресурси. Хоча, спостерігаю, що це питання актуальне в Україні вже не перший рік. 

Зараз ворог націлено руйнує енергетичні об’єкти наших міст. Зокрема, ракетні удари по Львівській області вивели з ладу важливі електропідстанції, через що доводиться застосовувати віялові відключення електроенергії для збереження потужностей у місті.

Обстрілюючи енергетичну інфраструктуру, ворог використовує зиму як зброю і метод тиску на українців. 

Бути без електроенергії важко, тому маємо споживати розумно. Наявність світла великою мірою залежить від того, як кожен з нас його використовує і у який час. Якщо правильно розподіляти навантаження на мережу, відключень буде менше. 

Реклама:

Адже графіки безпосередньо прив’язуються до споживання. Маємо зрозуміти, що раціональне використання ресурсів є сьогодні необхідністю. Лише спільними зусиллями ми зможемо адаптуватись до правил і енергетично вистояти цю зиму.

Енергоефективність у майбутньому

На тлі війни енергозбереження як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі виходить на перший план. 

Потрібно виробити своєрідну культуру споживання ресурсів, на що піде чимало часу. Та на допомогу Україні прийде впровадження європейських практик. 

Зокрема, підвищення енергоефективності громадських будівель: термомодернізація чи ремонт медичних закладів, садочків, шкіл тощо. А також, звісно, житлових будинків.

Війна стане передумовою для створення нового якісного, а головне, енергоефективного житла для українців. 

І про це важливо подумати на етапі проєктування об’єктів, адже ціни на енергоносії продовжують зростати. Енергоефективні об’єкти з часом стануть не лише трендом, а й потребою. 

Одним із ключових моментів при будівництві у Європі є, власне, енергоефективність. Вона дозволяє економити енергію та ресурси, а також зрозуміти та розробити найкращі варіанти модернізації для вже існуючих мереж та обладнань.

До слова, найбільш розвинені країни заощаджують на опаленні, у житлових будинках температура суттєво нижча, ніж у нас. Мешканці розуміють, що саме вони мають подбати про економію та розумне витрачання ресурсів – кожен сам несе відповідальність за власний будинок. 

Чим більше заощаджують, тим багатшою стає країна. Суспільство стає заможнішим тоді, коли усвідомлює відповідальність за використання ресурсів.

В Україні завжди був тренд на дешевий газ. Хоча ціна на нього постійно була ринковою. Ніхто ніколи не зважав на те, скільки ми споживаємо, тому використовували багато і не раціонально. 

Насправді, будь-який енергоресурс завжди дорогий. І коли країна та люди зокрема, не розуміють вартості, зрештою, доводиться платити набагато вищу ціну: втрата політичної незалежності, виплати з держбюджету тощо. 

Кожен з нас відповідальний за ресурс, який використовує. Маємо виробити у себе розуміння, що дешевого не буває і платити потрібно дорого. 

Зможемо утеплити свої домівки, економити ресурси і загалом допомагати країні заощаджувати. І врешті-решт це позитивно відобразиться на держбюджеті.

Новий життєво необхідний тренд або культура споживання ресурсів 

Зараз споживаємо енергію вкрай неефективно. І це правда. Лише свідомі громадяни утеплюють квартиру чи встановлюють нові вікна при потребі. 

Звісно, останнім часом таких людей стає все більше. І це тішить. Але часто ми платимо більше, ніж могли б платити, якби підготувалися до зими. 

Україні потрібно розробити і впровадити цілу культуру споживання ресурсів, адже такої в нас немає. Необхідно формувати усвідомлене використання на загальнодержавному рівні. 

Уряд та органи місцевого самоврядування можуть зі свого боку не лише заохочувати людей та підприємців заощаджувати, а й навчати їх це робити. 

Сформувати певні правила та рекомендації, які допоможуть скоротити витрачання води, газо-, тепло- та енергопостачання. Також важливою є допомога держави у спільному фінансуванні практичних робіт по теплозбереженню житлових будинків. 

Культура споживання, звичайно, буде формуватися роками. Але впевнений, і умовах війни ми зможемо виховати такі звички завдяки здоровій пропаганді економного користування. 

Насправді, ощадливе споживання ресурсів – це не про відмову від власних зручностей, а про раціональне їх використання. 

Є кілька причин навчитися цього зараз: з одного боку економія коштів, з іншого вміння заощаджувати у всіх сферах та можливість зберегти довкілля для наших дітей. 

Починати треба з маленьких кроків у власному повсякденному житті та за можливості переконувати інших. Виховати в собі таку ж бережливість, як ми виробили під час ковіду правила особистого захисту. 

Війна навчить нас енергоефективності

Війна дає шанс переосмислити наше життя і відбудувати міста за новими нормами і стандартами. Зокрема, наше житло чи громадські об’єкти після перемоги будуть іншими. 

Головним пріоритетом у відбудові стане безпека та енергоефективність. Якщо відбудуємо кожну зруйновану чи пошкоджену будівлю за таким принципом – зробимо часткові зміни у споживанні ресурсів. 

У час війни ми зможемо пройти шлях до культури споживання з набагато нижчим ВВП, ніж у свій час це було в багатих країн. Незважаючи на те, що у нас бідна країна, маємо шанс виховати свою свідомість до заощаджень не доходом, а обставинами. 

Важкі часи вимагають економно використовувати ресурси, але вони стануть можливістю до розвитку. Кожен з нас може допомогти Україні пришвидшити процес росту економічних показників за допомогою раціонального використання ресурсів. 

Культура споживання – це необхідність, яка допоможе вистояти та продовжити свій шлях до формування нових стандартів. 

Впевнений, ми станемо більш енергоефективною країною і свідомою нацією. Вміємо обʼєднуватись, тож здолаємо й цей виклик. Звісно, не без допомоги дружніх до України країн.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: