Кредитування та розвиток економіки: який зв’язок?

Кредитування та розвиток економіки: який зв’язок?

Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за рік. Та чи достатні темпи цього зростання?
Понеділок, 7 лютого 2022, 13:02
голова ради Незалежної асоціації банків України

21 січня відбувся форум "2022 – час кредитувати". Захід організувала НАБУ спільно з НБУ для напрацювання ефективних алгоритмів відновлення активного кредитування.

На форумі керівники та ключові представники Національного банку, Офісу президента, банківської та бізнесової спільноти обговорили питання покращення ринку кредитування в Україні.

Чому кредитування – надважливе

Усе просто. Розвивається кредитування – розвивається економіка. Розвивається економіка – розвивається країна.

Ми переживаємо цікавий етап – відчутне прискорення кредитування у споживчому та бізнесовому сегментах. Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за останні 12 місяців. Та чи достатні темпи цього зростання? Чи великий його потенціал за нинішніх умов?

Реклама:

Ділюся ключовими тезами форуму.

Програми підтримки

Фінансування малого та середнього бізнесу – пріоритет. Для малого та середнього бізнесу активно працює програма "Доступні кредити 5-7-9%", яка продемонструвала свою ефективність для економіки, підприємств і ринку праці.

До 29 листопада у програмі брали участь 34 банки, у межах програми укладено понад 27,6 тис кредитних договорів на 73,5 млрд грн. З урахуванням передбачених програмою обмежень і стану розвитку українського бізнесу це чимало.

Але ще є над чим працювати. Наприклад, планується запуск аналогічної програми для кластера машинобудування.

У 2022 році пріоритетним напрямом для держави залишається розвиток житлової іпотеки після багаторічної стагнації. Основна мета – збільшення в десятки разів обсягів іпотечного кредитування.

Інвестування в житлову нерухомість – важливий драйвер розвитку економіки в країні, адже воно створює попит на продукцію будівельної та інших суміжних галузей, прискорює зростання ВВП.

Водночас можливість у перспективі отримати власне житло сприятиме вирішенню надважливого завдання: стимулювати людей жити і працювати в Україні.

Іпотека – не єдиний інструмент, але його ефективне використання – один з найдієвіших способів отримати позитивні результати в загальноекономічному масштабі.

У січні-березні 2022 року стартує держпрограма з іпотекою під 5%, яку анонсував президент. Скористатися нею зможуть усі, хто отримує офіційні доходи. Програма також передбачає кредити під 5% на інші цілі – купівлю електромобіля, здобуття освіти або зміну професії.

Серед іншого планується масштабне перезавантаження Української фінансової житлової компанії як одного з головних драйверів іпотечного кредитування.

Захист прав кредиторів

Програми підтримки – лише допоміжний інструмент. Для сталого розвитку і тривалого економічного ефекту необхідні структурні зміни. Розгляньмо це на прикладі іпотечного кредитування.

Зараз ринок іпотеки обмежений колом "преміальних" позичальників з наднизьким ризиком неповернення кредиту. Запуск програм дешевої іпотеки відкриє ринок для людей з меншими або менш стабільними доходами.

Досвід попередніх років підказує, що за будь-яких несприятливих обставин чимало позичальників ухиляються від виконання своїх зобов’язань.

При цьому законодавство та чинна судова практика сприяють позичальникам, ефективно блокуючи дії кредиторів з реалізації своїх прав на предмет іпотеки.

Повноцінно розкрити потенціал ринку іпотечного кредитування й водночас вберегтися від системних ризиків у майбутньому можливо шляхом комплексного оновлення профільного законодавства та формування практики за прикладом розвинених країн.

Доступ кредиторів до держреєстрів

Одним з критичних для розвитку кредитування напрямів є доступ кредиторів до даних державних реєстрів. Це питання постійно у фокусі уваги банківської спільноти, можемо навіть відзначити певний прогрес у частині окремих реєстрів.

Та навіть якщо доступ організований в автоматичному чи напівавтоматичному режимах, кожен реєстр потребує окремої інтеграції. Це значно ускладнює та здорожчує роботу з реєстрами для банків.

Аби вирішити цю проблему, необхідно узгодити на рівні держави єдині підходи до роботи з реєстрами та підключення до них або реалізувати більш амбітну ідею – доступ до комплексу даних з різних реєстрів за принципом "єдиного вікна".

Вирішення проблематики NPL

2021 рік є ще одним роком динамічного скорочення поганих портфелів у банках, чим можемо пишатися.

1 грудня 2021 року рівень непрацюючих кредитів знизився до 30,7% порівняно із 48,4% на початку 2020 року. Наша мета – до кінця 2024 року вийти з показником не більше 10%.

Серед іншого підтримуємо виважену політику інфляційного таргетування, яку провадить НБУ. Сутність цього режиму полягає в публічному оголошенні кількісних цілей з інфляції та зобов’язанні регулятора досягати цих цілей упродовж середньострокового періоду.

За допомогою облікової ставки та інших монетарних інструментів НБУ впливає на умови, за якими банки укладають угоди на грошовому ринку, і таким чином – на вартість короткострокових кредитних коштів.

У підсумку за допомогою зміни облікової ставки Нацбанк опосередковано впливає на ВВП та інфляцію.

Співпраця з МВФ

Важливо виконувати зобов’язання в межах меморандуму з МВФ. Це запорука продовження низки структурних реформ, створення базису для сталого розвитку та збереження фінансової стабільності.

Загальний обсяг фінансування, передбачений затвердженою у 2020 році програмою stand-by, становить близько 5 млрд дол. З них 2,8 млрд дол отримано у 2020-2021 роках, 2,2 млрд дол – залишок, який Україна зможе отримати до завершення програми за виконання її умов.

Головні критерії для продовження співпраці такі: наявність незалежних від місцевих еліт антикорупційних органів з адекватними повноваженнями, наявність механізмів якісного оновлення суддівського корпусу та наявність законодавства, здатного забезпечити стійке правове підґрунтя для попередніх пунктів.

Підвищення якості правосуддя

Необхідно покращити правосуддя у сфері фінансових спорів. Це правильний шлях до належного захисту прав кредиторів, стимулювання кредитування й організації справедливих взаємин "позичальник – кредитор".

Для реалізації всього зазначеного необхідна готовність регулятора, уряду, Офісу президента, банківської та бізнесової спільноти до плідної співпраці, що принесе розвиток кредитування, а з ним – розвиток економіки та країни загалом.

Наразі маємо ефективну взаємодію з усіма учасниками і раді, що НАБУ є майданчиком для розвитку цієї співпраці.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: