Відновлювана енергетика: завдання на 2022

Відновлювана енергетика: завдання на 2022

В Україні екологічні важелі підтримки ВДЕ не працюють. А чи є економічні та політичні переваги розвитку відновлюваної енергетики?
Вівторок, 11 січня 2022, 17:33
голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine, народний депутат сьомого і восьмого скликань

Аргументи за розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) можна розділити на екологічні, економічні і політичні. Про екологічні вже багато написано.

У більшості держав світу саме екологічні були і залишаються основними драйверами для розвитку ВДЕ. 

Проте, як виявилось, в Україні їх замало для підтримки розвитку цього сектору. Поки що у свідомості багатьох домінує принцип "хай брудніше, аби дешевше". 

Економічні переваги розвитку ВДЕ

Прогнози про те, що масштабний розвиток ВДЕ є шляхом для досягнення найдешевшої ціни електроенергії для кінцевого споживача, регулярно публікуються вже принаймні кілька років. 

Реклама:

Швейцарська компанія Lazard регулярно проводить порівняння вартості електроенергії від різних видів генерації і демонструє, що вартість електроенергії з ВДЕ постійно зменшується, а від традиційної генерації — зростає. 

Для сонячних та вітрових електростанцій промислового масштабу вона вже є значно дешевшою за електроенергію від традиційної генерації. Причому, з кожним роком ця різниця на користь ВДЕ тільки зростає. 

Приведена вартість електроенергії від генерації різного типу (за матеріалами LAZARD)

Тип генерації 

Приведена вартість електроенергії (LCOE), $/МВт*годину (жовтень 2021)

Стаціонарні сонячні 

30 — 41

Вітроелектростанції 

26 — 50

АЕС

131 — 204

Вугільні 

65 – 152

Газові (комбінований цикл)

45 — 74

За розрахунками фінської компанії Wärtsilä, сценарій, що забезпечує найдешевшу електроенергію в Україні, передбачає частку електроенергії з ВДЕ — 83% до 2050 року. Інші 17% генеруватиме маневрена газова генерація. 

Проте в Україні останні два роки звучать зовсім інші аргументи: "ВДЕ дорогі", "Навіщо нам дорога енергія, якщо є дешева" і т.і. З ВДЕ спробували зробити головного винуватця проблем нового енергетичного ринку. 

Під гаслами необхідності здешевлення цін на електроенергію в Україні останні два роки успішно велася "гібридна війна" проти ВДЕ. У "потягу ВДЕ", що динамічно набирав обертів до 2019 року, нові машиністи натиснули на гальма аж до іскор з-під коліс. 

Через два роки вже час поставити питання, а чи було це правильним рішенням і чи стали від цього дешевшими електроенергія чи тепло? Переконані, що не стали, і що це було помилковим рішенням. 

За час боротьби з ВДЕ в Україні світ увійшов у глибоку енергетичну кризу. Ціни на природний газ піднялися у 15-20 разів і вже кілька разів перетинали межу у $2000 за 1000 м3. Все частіше лунають прогнози про досягнення планки у $3000 за 1000 м3 вже цієї зими. 

Ціна на природний газ на біржі TTF за останні два роки
Ціна на природний газ на біржі TTF за останні два роки

Ціни на вугілля за цей же час збільшились у понад 3 рази і досягали $220 т. у жовтні і близько $150 т. у грудні 2021 року.

Ціна на вугілля за останні три роки
Ціна на вугілля за останні три роки

Рекордно високі ціни на природний газ і вугілля вже призвели до рекордних цін на електроенергію і тепло. Офіційна відповідь ЄС на цю ситуацію послідовна і, на нашу думку, єдиноправильна – швидше розвивати ВДЕ. 

У реаліях нових цін на традиційні енергоносії енергія з ВДЕ стала ще більш конкурентною. Вартість електроенергії з газу і вугілля зросла пропорційно вартості цих енергоносіїв, а вартість електроенергії з сонця, вітру і гідроресурсів залишилась на тому ж, докризовому, рівні. 

Вбачаємо розвиток сонячної і вітрової генерації базовим для витіснення вугілля з сектору електроенергетики. Біоенергетика гратиме ключову роль у заміщенні природного газу в теплопостачанні і для декарбонізації транспорту. Біометан є однією з найперспективніших опцій для декарбонізації газових маневрених потужностей, а також транспорту. 

Політичні переваги розвитку ВДЕ

За ці ж два роки ми стали свідками безпрецедентного політичного тиску на Україну і країни ЄС з боку нашого північного сусіда. Питання постачання природного газу поставлені у пряму залежність від бажаних для нього політичних рішень. 

Найгостріше на сьогодні стоїть питання вартості природного газу. Україна, в середньому, імпортує 10 млрд м3 природного газу/рік. Навіть при вартості $1000 за 1000 м3 для цього необхідно витратити $10 млрд на рік. 

Додатково Україна імпортує близько 19 млн т. енергетичного вугілля, на що, при ціні $150 за тонну, необхідно витрати $2,8 млрд на рік. Замістивши цей газ і вугілля відновлюваними джерелами Україна економитиме біля $13 млрд. 

Ця економія повертатиме більшу частина грошей, необхідних для інвестування у розвиток ВДЕ в Україні. Причому ці гроші працюватимуть на економіку країни, а не відправлятимуться в інші країни, в першу чергу, до країни-агресора. 

Один зі сценаріїв, вірогідність якого, на жаль, зростає, це звернення українського керівництва до північного сусіда по допомогу з постачанням енергоносіїв вже в січні/лютому 2022 року з виконанням при цьому його політичних забаганок. 

Вважаємо розвиток ВДЕ і підвищення енергоефективності української економіки основою енергетичної незалежності, що є основою політичної незалежності держави. 

Необхідні кроки для виправлення ситуації

  • Політично визнати розвиток ВДЕ в Україні основою майбутнього розвитку і декарбонізації енергетики і економіки. 
  • Розробити комплексну програму зеленого переходу України, аналогічну Європейській "зеленій угоді" Green Deal. 
  • Прийняти нову енергетичну стратегію України до 2050 року з амбітною ціллю для розвитку ВДЕ (мінімум 70% ВДЕ в загальному постачанні первинної енергії). 

У виробництві електроенергії:

  • Започаткувати і регулярно проводити конкурси на будівництво маневрової генеруючої потужності, накопичувачів енергії та запроваджувати заходи з управління попитом;
  • Започаткувати і регулярно проводити аукціони з розподілу квоти підтримки для проєктів з виробництва електроенергії з ВДЕ;
  • Прийняти закон про запровадження енергетичного податку на енергоносії з викопних палив, який буде витрачатися виключно на проєкти з декарбонізації;
  • Прийняти закон щодо стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ на ринкових засадах (контракти на різницю);
  • Прийняти закон щодо стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ без державної підтримки (корпоративні PPA);
  • Прийняти закон про удосконалення умов підтримки малої розосередженої генерації споживачів (Net Energy Metering);
  • Прийняти закон про накопичувачі енергії (energy storages). 

У виробництві теплової енергії:

  • Запровадити систему електронної торгівлі твердим біопаливом;
  • Забезпечити недискримінаційний доступ незалежних виробників до теплових мереж ЦТ. Запровадити конкурентний ринок теплової енергії у ЦТ;
  • Звільнити від сплати податку за викиди СО2 установки, що спалюють тверде біопаливо і біогаз;
  • Створити реєстр біометану, що надаватиме гарантії походження на вироблений біометан. 

У сфері транспорту:

  • Прийняти закон про використання відновлюваних видів палива і енергії на транспорті (електромобілі, біоетанол і біодизель першого і другого поколінь, біометан, зелений водень);
  • Стимулювати розбудову інфраструктури заправних станцій для автотранспорту на ВДЕ. 

Вважаємо, що настав час визнати помилки і змінити суспільне відношення до ВДЕ в Україні, оскільки їх розвиток гарантує одночасно екологічні, економічні і політичні переваги для держави. 

Традиційні джерела енергії дорогі і екологічно небезпечні – настав час переходити на ВДЕ і підвищувати енергоефективність.

Співавтор: Гелетуха Георгій, д.т.н., голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління громадської спілки "Global 100 RE Ukraine"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: