Україна та міжнародний ринок венчурного капіталу

Україна та міжнародний ринок венчурного капіталу

Ринок венчурних інвестицій в Україні може зрости в два-три рази до 2023 року. У що інвестують українці?
Понеділок, 29 березня 2021, 17:43
керуючий партнер GR capital

В Україні венчурні інвестиції зазвичай розглядають в контексті вкладень в українські стартапи. 

Вважається, що наш ринок "односторонній", його мета — у виробництві революційних ідей на експорт, а кінцева зупинка стартапера — Кремнієва долина. 

Або хоча б — Лондон, Берлін, Бостон. Лише кілька інвестиційних фондів пропонують українським бізнесменам вкладати у великі закордонні стартапи. 

Але є розуміння, що бажання інвесторів зростає і Україна поступово стає міжнародним гравцем на ринку інноваційного капіталу.

Реклама:

Стартапи Gitlab, Grammarly, People.ai, Ajax Systems знайшли своє місце на міжнародному рівні і піднімають раунд за раундом. 

Але крім ринку ідей і розробок наша країна поступово виходить на ринок капіталів. Українські інвестори входять своїми грошима в розвиток і масштабування зарубіжних стартапів.

На наших очах відбувається зародження нового українського капіталізму, що впливає на глобальні тренди IT-індустрії. Впливає, зауважу, фінансово. 

Для українських бізнесменів венчурні інвестиції на етапах Series B+ — це новий етап розширення свого інвестиційного портфеля. 

До звичних вкладеннях в ОВДП, цінні папери публічних компаній, нерухомість і дорогоцінні метали додалися інновації.

Варто розрізняти ранні (seed-Series A), і пізні (Series B+) раунди інвестицій. Seed (посів) або вкладення від бізнес-ангела — це "гра в рулетку" або ж "віра в ідею". 

Стартапер приходить зі своєю ідеєю або прототипом винаходу і просить у інвестора "підйомні", щоб, наприклад, зібрати штат працівників, зняти офіс, провести дослідження ринку, спробувати запустити продукт і провести його тест в реальних умовах. 

Найчастіше, на цьому етапі інвестор готовий вкладати від 10 тисяч до 1 мільйона доларів. Розмір вкладень залежить від віри інвестора в проекті від нахабства / таланту стартапера. 

Але останнім часом на ранній стадії максимальні чеки виросли до 5-10 млн доларів. Це пов'язано із загальним зростанням капіталовкладень в інновації.

Раунди інвестування В+ — це вкладення коштів в стартапи, які довели свою актуальність і спроможність для ринку. 

Гроші йдуть на масштабування компанії (розширення штату, географії присутності, відкриття нових офісів), а ще далі — для підготовки перепродажу стратегічному інвесторові або перед виходом на IPO. 

Якщо "посівні" і "ангельські" інвестиції в середньому обчислюються десятками і сотнями тисяч доларів, то капіталовкладення в бізнес вимірюються мільйонами і десятками мільйонів.

На цьому полі українські інвестори з'явилися буквально 5-7 років тому, але їх зацікавленість в глобальних міжнародних стартапи вже позначена. 

Вони вкладаються в "єдинорогів" (компанії, чия ринкова оцінка становить 1 мільярд доларів), тим самим включаючись в глобальне суперництво за право бути інвестором міжнародного рівня. 

При цьому, в єдинорогів найбільш вигідно інвестувати за кілька раундів до того, як вони коштуватимуть мільярд доларів. 

У цьому випадку вирішальну роль відіграє фахівець в венчурних інвестиціях з боку фонду. Від його досвіду і розуміння ринку залежить, чи станете ви інвестором єдинорога. 

Адже фахівець повинен оцінити перспективи стартапа за численними параметрами і плюс до цього — мати якесь шосте почуття. Щоб передбачити мільярдну оцінку для інноваційного бізнесу.

Багато стартапів банально не проходять перевірку з боку інвестиційних фахівців і не доходять до етапу вкладень в них.

Українські інвестори вкладаються в сервіс доставки їжі Deliveroo (готується до IPO при оцінці в 8 млрд фунтів), IT-логістичну компанію Sennder (ринкова оцінка компанії понад 1 млрд євро), страхову платформу Wefox, сервіс доставки Glovo і десятки інших. 

Вкладення в такі компанії передбачають довгостроковість, але так само обіцяють вигоду. Семирічне очікування (зазвичай фонди формуються саме на такий термін) може принести інвесторові повернення коштів в розмірі більше 3Х від вкладень.

Звичайно, що венчурні інвестиції навіть в раундах В+ все одно мають певні ризики. Інвестиційний ринок обізнаний про ситуацію з компанією WeWork, ринкова оцінка якої в певний момент досягла показника в 15 млрд доларів, але з початком локдауну вона ледь не збанкрутувала. 

Попит на їх товар — коворкінг з гнучкою орендою — впав, що наклалося на дивну поведінку засновника компанії та провалену підготовку до IPO у 2019 році, коли з'ясувалося, що витрати компанії в два рази перевищили її дохід.

З іншого боку, "традиційні інвестиції" теж не захищені від людського фактора (некоректних управлінських рішень або банальної брехні) і форс-мажорів на кшталт коронавірусів та локдаунів. 

Диверсифікація ризиків приводить українських інвесторів до венчурних фондів, більше того, до вкладень в зростаючі закордонні компанії.

Крім фінансової вигоди при виході з компанії (продажу своєї частки наступного інвестору за суму, яка перевищує суму покупки), український інвестор стає частиною глобального інноваційного бізнесу. 

Це і підкуповує багатьох капіталістів, для яких традиційні інвестиційні інструменти (нерухомість, цінні папери, дорогоцінні метали) або вже нудні, або занадто локальні, або не дозволяють залишити своє місце в історії.

За моїми прогнозами ринок венчурних інвестицій в Україні зросте мінімум в два-три рази до 2023 року. Йдеться саме про вкладення в зарубіжні компанії. 

Тим більше такий досвід дозволяє інвесторам отримати нову експертизу і через себе принести її в Україну. Адже нашій економіці варто і далі інтегруватися в глобальні економічні процеси.

Коли ти інвестор умовного Deliveroo, це питання не тільки фінансів і репутації, але і представленості України на світовому ринку інвестицій. Вкладаючи в лідерів, наші інвестори стають в один ряд з вищою лігою венчурного бізнесу. 

Адже якщо ви співінвестор разом з топ-фондами Lakestar, Accel або Index, то значить є повноцінним гравцем глобального венчурного ринку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: