Торгувати у трикутнику, або Нові експортні акценти для України

Торгувати у трикутнику, або Нові експортні акценти для України

Конвенція Пан-Євро-Мед для України - можливість експортувати не сировину, а високотехнологічну українську продукцію.
Середа, 16 січня 2019, 14:46
перший віце-прем'єр-міністр України

Кілька днів тому я повернувся з Індії, де на 25-тому Міжнародному саміті партнерства ми обговорювали світові економічні тенденції.

Урядовці Індії (між іншим шостої економіки світу, де зростання ВВП відбувається з темпом 6-7% на рік), підкреслювали важливість кооперації для створення міжрегіональних ланцюгів доданої вартості.

Для України питання багатосторонньої кооперації зараз більш ніж важливе, бо йдеться як про розширення ринків збуту української продукції, так і про зміну структури експорту на користь більш високотехнологічних товарів.

У сучасних умовах це означає вищу додану вартість та більш вигідні можливості для торгівлі взагалі.

Реклама:

Цьогоріч Україна отримала ще один потужний інструмент просування експорту - так звану конвенцію Пан-Євро-Мед, або Регіональну конвенцію про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Пан-Євро-Мед працює згідно з міжнародним принципом сертифікатів на походження товару.

Наприклад, Україна має Угоду про вільну торгівлю з країною Х.

Щоб експорт українських товарів відбувався за нульовою митною ставкою, ці товари повинні бути вироблені з українських комплектуючих та матеріалів.

Зазвичай ступінь локалізації має складати 50-60% (для кожної угоди визначається окремо).

Водночас, якщо товар більш ніж на половину вироблений з імпортних матеріалів, він не може вважатись українським та не може бути експортований без мита до умовної країни Х.

Пан-Євро-Мед додає зовсім новий вимір до усталеного режиму міжнародної торгівлі: в майбутньому український виробник може закуповувати сировину або комплектуючі, наприклад в Грузії, а готову продукцію експортувати до Німеччини (ЄС) без сплати мита.

Такий принцип має назву діагональної кумуляції.

Є важлива умова: матеріали та комплектуючі повинні походити з країни, яка також є учасницею Пан-Євро-Мед та має угоду про вільну торгівлю з Україною.

Таких країн наразі вісім: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія (разом – ЄАВТ), Грузія, Македонія, Молдова та Чорногорія.

Після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, ці правила також будуть розповсюджуватись на українсько-ізраїльські торговельні відносини.   

Європейці придумали Пан-Євро-Мед як напрочуд елегантний спосіб підвищити ефективність мережі своїх угод про вільну торгівлю.

У цьому є певний гуманітарний сенс: правила Пан-Євро-Мед працюють не лише для торгівлі третіх країн з ЄС, але і третіх країн між собою.

Тобто в майбутньому в Україні можуть відкритися підприємства, які купуватимуть сировину, приміром, в Ізраїлі, перероблятимуть в Україні і експортуватимуть до Норвегії як український товар.

Це змістить акценти міжнародної торгівлі для України і замість експорту української сировини переробка зосередиться в Україні.

Можливості такої переробки можуть розширитися ще й завдяки наявності зручних транспортних коридорів, які пов’язують Україну з ЄС та іншими країнами, оскільки однією з важливих умов застосування преференційного режиму торгівлі у рамках Пан-Євро-Мед є умова прямої логістики безпосередньо між або через територію країн-учасниць.

Для того, щоб українські виробники могли скористатися усіма вигодами Конвенції, Україні потрібно внести зміни до чинних угод про вільну торгівлю в частині можливості застосування Пан-Євро-Мед.

Таку процедуру ми вже пройшли для Угоди з ЄС: торік завдяки роботі з комітетом у закордонних справах ми внесли зміни до Протоколу 1 Угоди про асоціацію.

Тому бізнес може користуватись ефектом двосторонньої кумуляції Україна-ЄС.

Перший трикутник, у якому діятиме діагональна кумуляція, з’явиться після перегляду Угоди про вільну торгівлю між Україною та Грузією.

Ми зробили своє домашнє завдання і зміни до угоди будуть підписані в найближчі місяці.

З іншого боку, застосування положень Пан-Євро-Мед вже передбачено майбутньою Угодою про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем.

Це буде другий трикутник діагональної кумуляції.

2019 рік стане визначальним для Конвенції. В квітні завершується перегляд положень Пан-Євро-Мед в бік спрощення процедур.

Для українських виробників перегляд Пан-Євро-Меду фактично означатиме спрощення процедури митного оформлення (після перегляду положень для використання ефекту діагональної кумуляції достатньо буде отримати міжнародний сертифікат про походження).

Я бачу перспективи розвитку торгівлі від примноження ефектів, які створюють Пан-Євро-Мед та українська мережа угод про вільну торгівлю.

Торгівля ж у свою чергу стимулює розвиток національної промисловості та допоможе втілити стратегію уряду та Мінекономрозвитку щодо поступового переходу до експорту більш високотехнологічної української продукції.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: