Внутрішній офшор

Внутрішній офшор

Ми не маємо сучасної концепції зовнішньоекономічної діяльності. Ми боремося з накопиченням прибутку за межами держави замість того, щоб створювати відповідні сприятливі умови в Україні.
Вівторок, 9 квітня 2013, 10:57
Сергій Свистіль, голова комітету підприємців у сфері зовнішньоекономічної діяльності при Торгово-промисловій палаті України, голова ради Асоціації експортерів та імпортерів "ЗЕД"

Законопроект про трансфертне ціноутворення, з одного боку, - це шлях до детінізації економіки та підвищення рівня її конкурентоспроможності.

З іншого боку, слід об'єктивно оцінювати обґрунтованість цього рішення за сучасного стану справ. За висновком провідних експертів "тіньовий" сектор української економіки становить 40-55%. Це дуже багато. Деякі європейські країни, що знаходяться на межі банкрутства, мають суттєво менший показник.

Зрозуміло, що бізнес йде туди, де вигідніше. Сьогодні імпорт більш рентабельний, ніж експорт, в тому числі завдяки можливості використання в ланцюгу продажу імпортованого товару суб'єктів, що мають податкові переваги.

Тобто в Україні не вирішене питання "внутрішнього офшору", за допомогою якого можна іншими засобами оптимізувати податки.

Реклама:

Ми вже звикли, що, постачаючи продукцію до ЄС, завжди маємо змогу попередньо обчислити усі видатки в країні покупця і розрахувати ціну кінцевого споживача. А що буде в протилежному напрямку просування товарів?

Якщо в повному обсязі виконувати положення "трансфертного" закону щодо аналізу ринкових та звичайних цін, тоді Міністерству доходів і зборів слід мати розгалужену систему установ для експертизи. Це можливо з урахуванням розумного співвідношення витрат до наповнення бюджету.

Запропоновані законопроектом алгоритми визначення ринкових цін об'єктивні, але тільки на папері. Дійсність завжди відрізняється від декларацій. Ми досі не в змозі об'єктивно визначати митну вартість, поставити бар'єр на шляху контрабанди, перебороти суспільне уявлення щодо доцільності "внутрішнього офшору".

До алгоритмів слід додати можливість перевірки (верифікації) експортно-імпортних документів, зменшивши навантаження на інші складові економічного аналізу. В цьому напрямку відповідну допомогу могла б надати Торгово-промислова палата, що має більше 90 угод з іноземними торгово-промисловими палатами.

Постає ще одне питання: чому б поступово не втілювати справедливі умови податкового навантаження на бізнес?

Фото УП

Можливо, на першому етапі достатньо обмежитися використанням методу перегляду податків, виходячи з розподілу прибутків у ланцюгу поставки з урахуванням особливостей податкового навантаження в різних країнах та фактичних витрат, як це здійснюється в ЄС?

Існує й питання довіри до контролюючих органів, використання цих органів в конкурентній боротьбі на внутрішньому ринку. Слід звернути увагу, що виробник завжди намагається купувати сировину та комплектуючі за найнижчими цінами, а у випадку коригування бази оподаткування може втратити конкурентоспроможність.

Загалом мінімізація податкових платежів - здорове явище. В усьому світі воно використовується для реалізації пріоритетних завдань в економіці.

На жаль, ми не маємо сучасної концепції зовнішньоекономічної діяльності. Ми боремося з накопиченням прибутку за межами країни замість того, щоб створювати відповідні сприятливі умови в Україні.

У всякому разі - це варіант для концепції. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!