Земельний банк: поля - "регіонів", кредити - теж

Земельний банк: поля - "регіонів", кредити - теж

Є й інший бік медалі: банк матиме змогу ще й купувати землю за необґрунтовано завищеною ціною знову ж таки у своїх. А як завищувати ціни на держзакупівлях, владу вчити не треба - в цьому питанні вона вже не одну собаку з’їла.
Вівторок, 24 липня 2012, 13:30
Павло Петренко, керівник юридичного департаменту центрального виборчого штабу об’єднаної опозиції "Батьківщина"

Вже кілька місяців нічого не чути довкола скандального і досі не вирішеного питання - земельної реформи.

Останнє рішення щодо долі українських земель було прийняте у березні, коли голова Державного земельного агентства заявив, що законопроект про ринок ріллі буде прийнятий після виборів.

Тоді такі плани провладний посадовець пояснив тим, що нібито через майбутню передвиборну кампанію у законі можуть з’явитися відверто популістські статті, які згодом спричинять зловживання.

Проте, схоже, популістськими виявилися заяви зазначеного посадовця. Оскільки попри поставлені навесні у цьому питанні три крапки, насправді створення ринку земель потроху і без зайвого галасу просувається силами влади.

Реклама:

Так, на початку липня уряд постановою №609 створив публічне акціонерне товариство "Державний земельний банк", який є невід’ємною частиною земельної реформи.

А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики та продовольства повинне подати Кабміну для затвердження проект статуту банку.

Для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 млн грн, які вже передбачені у держбюджеті. А це може означати, що невдовзі банк почне працювати.

Чим же за статутом займатиметься земельний банк? По-перше, управлятиме землями державної власності та консолідуватиме паї. По-друге, розвиватиме малий і середній бізнес на селі за рахунок дешевих кредитів.

Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають недавні обіцянки Януковича щодо дешевої іпотеки для молоді, які в результаті виявилися звичайною мильною бульбашкою.

Схоже, кредити від земельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях - їх отримає незначна кількість людей, наближених до влади.

Проте найцікавішою є можливість Державного земельного банку торгувати землею.

Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано: "Управління та консолідація земель - досить дорогі процеси, які не може дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій із землею".

Це означає одне: під прикриттям "самофінансування" банк продаватиме землю направо і наліво, а точніше - своїм та за безцінь.

Є й інший бік медалі: зембанк матиме змогу ще й купувати землю за необґрунтовано завищеною ціною знову ж таки у своїх. А як завищувати ціни на держзакупівлях, владу вчити не треба - в цьому питанні вона вже не одну собаку з’їла.

Фото zn.ua

Тим часом продавати є що. Держава володіє 12 млн га угідь, 2 млн га з яких - відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектара становить 20 тис грн, то загальна вартість державних земель - щонайменше 240 млрд грн.

Підтвердженням цим прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка за "дивним" збігом обставин складатиметься винятково з провладних посадовців. До неї входитиме 15 осіб: представники Кабміну, Адміністрації президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодного представника аграріїв.

Все йде до того, що з 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель, ці тіньові схеми почнуть працювати.

Схоже, так провладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати на провальну передвиборну кампанію - чисельні білборди, телеролики з далекими від реальності фактами та продуктові пакети з простроченими продуктами.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: