Українська правда
Поштова розсилка:
Пошук:
Замовити розсилку
Знайти
  RSS    PDA    Архів
Економічна правда
  Вівторок, 14 лютого 2012, останнє оновлення: 5 годин 39 хвилин тому

Потрібні гроші

Для завершення робіт на заморожених об'єктах треба не так вже й багато коштів. Багато колег-будівельників кажуть, що могли б добудувати будинки, якби продали решту квартир.

Публікації на будівельну тематику, які з'являються у пресі протягом останніх місяців, здебільшого присвячені кризі у цій галузі. Скорочення обсягів будівництва, заморожені проекти, зупинка житлового кредитування, тисячі безробітних - далеко не всі негаразди, які відчувають на собі як будівельники, так і покупці нерухомості.

В окремих статтях зустрічаємо пропозиції щодо виведення будівництва з кризи. Більшість з них заслуговують на увагу. Але, на жаль, їх автори часто забувають про один суттєвий момент: жодні окремі кроки ситуації не змінять, адже будівництво - галузь, яка потребує комплексних рішень та системних змін.

Чому зупинилося житлове будівництво? Кредитний бум 2007-2008 років спричинив невиправдано стрімкий підйом сектора. Більшість компаній-забудовників взяли орієнтир на дороге житло, почавши зводити навіть не окремі будинки, а цілі нові мікрорайони. Чому ці проекти продовжували запускатися навіть на початку кризи?

Причина цього - системні помилки на державному рівні. Вони існували давно, але тільки тепер показали, до яких наслідків можуть призвести. Насправді кожен об'єкт, що зводився, заморожується щонайменше на три роки.

Спочатку будівельна компанія витрачає час і гроші на придбання чи оренду земельної ділянки. Далі протягом двох-трьох років забудовник безперервно займається процедурою отримання усіх необхідних дозволів.

За цей час він обходить кабінети 20-25 структурних підрозділів обласних, міських та районних правоохоронних і контролюючих органів та органів влади. При цьому на більшості етапів цієї бюрократичної системи він дає хабарі.

Ще один суттєвий момент, який вирішується до початку будівництва, - виконання технічних вимог. Себто компанія за свої кошти або кошти інвесторів підводить до будівельного майданчика усі необхідні комунікації: газ, воду, електроенергію.

Згодом уся система безкоштовно передається комунальникам, зазвичай приватним структурам, які надалі будуть отримувати платню від мешканців.

Інакше кажучи, система побудована так, що, вклавши кошти, пройшовши весь шлях отримання дозволів, маючи при цьому жорсткі часові рамки початку та завершення проекту, компанії змушені будувати у несприятливих умовах.

Тимчасом для завершення робіт на заморожених об'єктах треба не так вже й багато коштів. Багато колег-будівельників кажуть, що могли б добудувати будинки, якби продали решту квартир.

Сьогодні це більш ніж реально, адже ціни на квартири зменшилися удвічі, так само подешевшала вартість будівництва. От лише для появи нових покупців необхідні житлові кредити, а з цим у вітчизняних банків поки що все не гаразд.

На це впливають кілька факторів. Наприклад, фізична неспроможність багатьох клієнтів, які нещодавно брали кредити на квартири у валюті, віддати суму боргу.

Відсутність будь-яких розумних обмежень валютного кредитування призвело до критичної ситуації. Отримуючи зарплату у гривні, з настанням кризи тисячі українців змушені віддавати не 50, а 100 відсотків своїх доходів.

Продавати придбані квартири невигідно, адже ціна на них сильно знизилася. З цієї ж причини не хочуть забирати житло для покриття боргу й банки.

Утворилося замкнуте коло, розірвати яке можна лише на державному рівні. Наприклад, перевівши усі валютні кредити громадян за одним фіксованим курсом у гривню та розподіливши втрати між банками, громадянами і держбюджетом.

З тими, хто знає ефективніші методи, сперечатися зайве. Але і вони погодяться: нині потрібне хоч якесь рішення держави, окрім ховання голови в пісок.

Інший бік проблеми кредитування - необхідність створення робочих місць: треба, щоб було кому ці позики давати. Очевидно, що одним з найперспективніших кроків у цьому напрямку була б активна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу. Але й тут на перешкоді стоять серйозні системні проблеми.

Найчастіше необхідне обладнання для виробництва треба закуповувати за кордоном, але кредит на це, за існуючими правилами, можна взяти тільки у гривні.

Враховуючи, що НБУ рефінансує банки лише на рік щонайменше під 16,5%, підприємець може розраховувати на термін кредиту 11 місяців та ставку 25%. Крім того, отримавши обладнання, бізнесмен має сплатити ПДВ та ввізне мито.

Доки обладнання виготовляється, транспортується, встановлюється та налаштовується, проходить щонайменше півроку. Ще місяць-два необхідно для отримання першого прибутку. А вже через три місяці банк вимагатиме повернення усього боргу. Зрозуміло, що за таких умов жоден бізнес розвиватися не може.

Існує ще один перевірений інструмент боротьби з безробіттям. Автори багатьох матеріалів про будівельну галузь наполягають на важливості відродження житлового будівництва. Тимчасом існують набагато потужніші можливості.

Якщо взяти використання металоконструкцій, житлове будівництво споживає 12% з них. Тобто лише будівництвом нових квартир металургію не підняти. Країні потрібні глобальні інфраструктурні проекти, які дали б серйозний поштовх сумісним галузям, а отже, створили робочі місця та пожвавили економіку.

Щоб вирішити більшість системних проблем - від кредитів фізичних осіб, програм підтримки малого бізнесу до запуску загальнодержавних будівельних проектів, - необхідні кошти. Їх поява неминуче пов'язана із збільшенням дефіциту бюджету.

Але ж і дефіцит може бути різним - постійним або тимчасовим. Якщо вкласти кошти зараз, почнеться перевантаження економіки, а значить, з'явиться можливість вийти з кризи.

Окреслені питання - лише частина проблем будівельної галузі. Однак за нинішньої політичної системи сподіватися на їх вирішення не доводиться.

 
Про автора:

Сергій Кононов - президент корпорації "Альянс"
 
olexa25 _ 04.11.2009 17:04
Потрібно не новий пузир надувати через роздвання грошей через кредити на право і наліво різним бомжам з липовою справкою про доходи а продавати житло за прійнятними цінами. Не більше 4 тисяч гривень спальних районах Києва. На рахунок кредитів. Скажіть як можна відавати кредит нижче рівня інфляції ? Наразі будьяка ставка кредіту нижче 20 % річних була б нижче рівня інфляції. А кредитів вже понавидавали банки. що тепер забрати не можуть. Понад 50 % іпотеки є проблемною.
ua_user _ 04.11.2009 14:16
В тому, що людина переймається своїм бізнесом, який збудувала своїми руками, нічого поганого немає. Тим більше, коли держава не дає змогу нормально розвиватися бізнесу і не приймає ніяких рішень щодо ліквідації проблем як забудовників так і громадян. А сприводу кредитної системи взалі не варто щось казати. Усім зрозуімло, що надалі потрібні кординальні зміни, знову ж таки на державному рівні. Звісно, що найближчі півроку (чи навіть більше) влада не буде перйматися цими питаннями з відомих причин. А решті лишається поки чекати? терпіти?
Так. Вони це вміють.

А з приводу хабарів, та це ж не локальний випадок, Це вже системне. В нашій державі по-іншому ніяк Не дав хабаря - нічого не отримав.
hrundik _ 03.11.2009 19:57
Менше треба було хабарів давати і відкатів, тоді і витрати було по менше. Їх оплачувати вам я не збираюсь, ваші проблеми, а якщо вам потрібні кошти то можу їм дати, але в обмін не більше ніж 600$ за квадрат.
SurferUa _ 03.11.2009 18:34
"перевівши усі валютні кредити громадян за одним фіксованим курсом у гривню та розподіливши втрати між банками, громадянами і держбюджетом" - Автор, иди на хуй!!! Причем здесь граждане?! Пусть разбираются банки и заемщики. Когда все было ОК, ты и тебе подобные прибылью с гражданами не делились.
analitic_k _ 03.11.2009 12:00
Что произошло в строительной отрасли - это результат закономерной политики НАЦБАНКА.
В статье очень правильно упоминатся, что ставка рефинансирования Нацбанка составляет 16,5% для коммерческих банков. А откуда они должны взяться, если Нанбанк печатает например 1 млн. грн., а потом говорит, что через год вернете 1 млн. + 165 тыс. (???) А их в природе нет! Вот и получается, что кто-то (чаще всего простые люди, которые не могут выплатить кредит) попадает в неоплатный долг.
Необходимо на законодательном уровне запретить ростовщические операции. Только так мы получим развитие реального сектора экономики, а не виртуальных площадок (фондовый рынок)!
А стоимость жилья должна быть равна годовому доходу одного работающего человека, как в Европейский странах.
 

Загрузка...
Загрузка...
 
© 2005-2012, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
  
     
Авторизація
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом Facebook