Украина теряет валюту из-за "черного" зерна. Как власти пытаются перекрыть схемы с экспортом урожая

Украина теряет валюту из-за "черного" зерна. Как власти пытаются перекрыть схемы с экспортом урожая

Миллиарды долларов не возвращаются в страну. Как недобросовестные экспортеры выводят валюту из Украины и почему правоохранители, Нацбанк и правительство только сейчас начали активно бороться со схемным экспортом зерна. (укр)
Среда, 1 ноября 2023, 08:00 -
getty images

25 жовтня одна з найбільших аграрних асоціацій в Україні заявила, що учасники зернового ринку масово повідомляють про безпідставні затримки суден, завантажених експортною продукцією. На два дні рух суден морем майже зупинився.

26 жовтня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури заперечило цю інформацію, але того тижня перші судна з портів Великої Одеси вийшли лише 27 жовтня.

Зупинка морського сполучення під час війни – не дивина, та цього разу причина була не лише в безпековій складовій. Радше, збіглися два фактори.

"З пояснень, що обговорювалися на засіданні координаційної ради Міністерства аграрної політики, перше – це військова ситуація, яка була дуже складна. Ми бачили активне патрулювання Чорноморського регіону з боку агресора", – пояснює директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.

Реклама:

Другий фактор, за його словами, – більш ретельний контроль з боку влади питання неповернення валютної виручки недобросовісними експортерами. Призупинення морського коридору через військову загрозу збіглося з активними заходами Кабміну, НБУ та правоохоронців, направленими на боротьбу із схемним експортом.

У зв’язку з цим уряд видав дві постанови, які впроваджують новий порядок експорту зерна. Що вони передбачають та чому давня проблема виведення валюти через експорт "чорного" зерна знову на порядку денному?

Виручка від експорту не повертається

Різні схеми з виведення коштів за кордон в обхід податкової служби та банківського нагляду були поширені ще до великої війни. Як правило, такі схеми є складовою "екосистеми" тіньової економіки, яка дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків, обходити валютні обмеження на виведення капіталу з країни, а також легально продавати необліковане зерно.

Такі схеми реалізуються за допомогою так званих компаній-оболонок, які для експорту та виведення валюти за кордон купують зерно в "чорних" фермерів за "кеш", без документів та сплати податків.

Часто ці компанії створюють спеціально для таких операцій, а після успішного завантаження зерна на судно їх закривають. За час, поки корабель перебуває в дорозі, зерно кілька разів змінює власників, доки не опиняється у власності одного з міжнародних агротрейдерів.

Завдяки цьому організатори схеми залишають на закордонних рахунках кошти від продажу зерна. Надалі ці кошти можуть живити інші тіньові схеми або використовуватися на власний розсуд. Наприклад, розголосу набула схема з виведення коштів гральним бізнесом, до якої залучили торговельні мережі, банки та "чорних" експортерів.

Як це працювало? Гемблінгові компанії за допомогою банків та міскодингу направляли безготівкові кошти на рахунки працівників великих торговельних мереж ("зарплата" надходила їм як приватний переказ від іншої фізособи, тож кошти не оподатковувалися).

Натомість мережі надавали гральному бізнесу готівку, отриману від торгівлі товарами. Готівку гральні компанії обмінювали в тіньових експортерів зерна на виведену за кордон валюту. "Чорні" експортери готівковою гривнею розраховувалися з постачальниками зерна, вирощеного без жодних документів.

Влітку про діяльність тіньових компаній, які експортують українське зерно, повідомляли журналісти-розслідувачі OCCRP. Вони виявили, що діяльність з "чорного" експорту зерна з України проводили сотні компаній-оболонок. Частина експортованого "чорного" зерна направлялася до країн ЄС.

Відповідно до оцінок НБУ (є в розпорядженні ЕП), у 2022-2023 роках (до 20 вересня) обсяг валютної виручки від агроекспортерів, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить близько 2 млрд дол (еквівалент 80 млрд грн). Сумарний обсяг грошей, які експортери не завели в Україну, голова НБУ Андрій Пишний оцінив 8 млрд дол.

Як має працювати система і де її слабка ланка?

Валютним наглядом за експортерами в Україні займаються банки, Державна митна служба (ДМС), податкова служба (ДПС) та Нацбанк. Працює це так: коли українська компанія відвантажує товар нерезиденту, ДМС повідомляє про це банк, який її обслуговує. Тоді банк починає відлік 180 днів, протягом яких на рахунки його клієнта має надійти валюта.

Якщо цього не стається, банк повідомляє про це НБУ в обов’язковому щомісячному звіті, а той направляє цю інформацію до податкової служби, аби та провела перевірку та покарала порушника. Однак коли інформація про порушення доходить до ДПС, то перевіряти часто немає кого: компанії закриваються, не повертаючи валюту за експорт і не сплачуючи жодних податків.

Ця ситуація можлива завдяки тому, що експортувати зерно з України може будь-яка компанія. Для цього достатньо лише подати митну декларацію та відвантажити товар. Після проведення експортних операцій компанія повинна зареєструвати податкову накладну, у якій має повідомити про походження проданого зерна.

"Відсіювати" від експорту зерна компанії-одноденки мали б правоохоронці та митниця, але часто вони цього не роблять. Ба більше, інколи митники стають співорганізаторами схем з експорту збіжжя.

Перша спроба перекрити тіньовий експорт

На початку 2023 року українці дізналися про масштабні оборудки на митниці. Служба безпеки та Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили десяток високопосадовців ДМС та Одеської митниці, причетних до схем з розкрадання коштів на експорті українського зерна. За інформацією БЕБ, у серпні-вересні 2022 року фіктивні компанії вивезли понад 1 млн тонн зерна сумнівного походження через потужності зернових терміналів у портах Великої Одеси. На той момент порти лише запрацювали в рамках "зернового коридору".

Гучні скандали та великі обсяги неотриманих валютних надходжень змусили владу шукати альтернативні способи розв'язання проблеми. Результатом цих пошуків стало ухвалення 12 січня парламентом закону, який запровадив режим експортного забезпечення.

Він полягає в тому, що дозвіл на експорт зерна має надаватися лише платникам ПДВ. Аби вивезти товар за кордон, їм спочатку потрібно було зареєструвати податкову накладну. Однак не за ставкою 0% (як для експортних операцій), а за ставкою 14% – ставка ПДВ для внутрішнього продажу зерна, кукурудзи та ячменю.

Закон зобов'язав експортерів блокувати частину своїх коштів на рахунку як гарантію того, що вони повернуть валютну виручку. Щойно валюта зайде на рахунки експортерів, вони зможуть скоригувати податкову декларацію (встановити ставку 0%), повернути гроші та отримати право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Щоб цей закон набув чинності, уряд мав ухвалити постанову про запровадження режиму експортного забезпечення, проте протягом восьми місяців він цього не зробив. Ухвалений закон не запрацював.

Влітку на цю ситуацію звернули увагу в Офісі генпрокурора. За даними джерел ЕП, правоохоронні органи почали "штурмувати" органи влади запитами про те, чому закон, який має зупинити виведення валюти з України, не набув чинності. Кабмін відповів, що постанову не дає схвалити податковий комітет парламенту. Мовляв, там знайшли неузгодженість у тексті, яка несе ризики ще більшого неповернення виручки.

"Цей закон недосконалий. Він створює можливості для того, щоб у систему був заведений схемний ПДВ. Коли закон ухвалили, то всі "конвертатори" зраділи, що в них буде така прекрасна система", – відповів ЕП голова комітету Данило Гетманцев, який був автором цього закону.

Імовірно, Гетманцев має на увазі норму закону про те, що ДПС не могла заблокувати реєстрацію податкової накладної, якою мають блокуватися кошти експортера. Опитані ЕП аграрії стверджують, що ця норма, навпаки, усувала ризики того, що податківці затримуватимуть або блокуватимуть експорт, вимагаючи неправомірну вигоду.

Спроба номер два: Кіпер і наказ Одеської ОВА

В останні місяці увага влади та правоохоронців до "чорного" експорту через українські порти посилилася. Другу спробу перекрити "кешовикам" доступ до експорту зробив керівник Одеської ОВА Олег Кіпер.

З початку 2000-х років він працював у структурах прокуратури, а в травні 2023 року очолив Одеську військову адміністрацію. Один з народних депутатів розповів ЕП, що серед завдань, які ставили Кіперу, була боротьба з недобросовісними експортерами.

У серпні Кіпер повідомив про результати перевірок. Вони виявили, що "30-40% суб’єктів ринку експортного зерна працюють в тіні". Пізніше був опублікований наказ Одеської ОВА №19, метою якого було протидіяти торгівлі "сірим" зерном. Зокрема, він вимагав від експортерів того, що мав би зробити ухвалений у січні закон: подавати податкові накладні разом з митною декларацією за десять днів до навантаження продукції на судно.

"Логіка наказу Одеської ОВА зрозуміла, оскільки реєстрація податкової накладної до здійснення експорту дає можливість контрольним органам відстежувати зерно від поля до порту. Якщо зерно "чисте" і чітко простежується його шлях, то питань не виникає і воно може відправлятися до покупця", – каже Хоменко.

Крім того, профільне видання Latifundist з посиланням на власника однієї з логістичних компаній повідомляло, що на терміналах у дунайських портах перебували представники ДБР, СБУ та Нацполіції. Інформацію про перевірки в портах ЕП підтвердили представники аграрних асоціацій. Ці перевірки й затримували судна, спричиняючи збитки (день простою в порту обходиться 1-1,5 дол з тонни).

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, зараз затримок уже нема. Однак з наказом Кіпера є дві проблеми. По-перше, він дублював вимоги закону, який не запрацював. По-друге, як свідчить юридичний аналіз компанії Interlegal, Одеська ОВА не мала повноважень змінювати порядок ведення податкового обліку, тому положення наказу суперечать податковому та митному кодексам.

Хоча наказ і мав певний вплив на роботу експортерів у портах, такий захід не міг бути постійним.

Нові правила

Парламент так і не змінив згаданий закон, аби він почав працювати. Натомість депутати зареєстрували нову ініціативу, яка викреслює із законодавства чинний непрацюючий механізм. Автором законопроєктів (змін до податкового та митного кодексів), знову є Гетманцев. Суть нової пропозиції подібна до попередньої.

Експортувати зерно пропонують дозволити лише платникам ПДВ. Аби вивезти зерно з країни, потрібно подати податкову декларацію. На відміну від чинної норми, блокувати кошти на рахунку держави не потрібно. Така декларація реєструється за ставкою 0%, але отримати відшкодування ПДВ з експорту компанія зможе лише після підтвердження надходження валютної виручки.

Представники аграрних асоціацій вказують на ще одну важливу відмінність: нові законопроєкти дозволять податківцям блокувати накладні, а отже, створять ризики затримок експорту і перевірок для "білого" бізнесу. Це може призвести до фінансових втрат через простій суден.

Також законопроєкти підвищують контроль за цінами, за якими експортери продають зерно за кордон. Мінімальні експортні ціни для різних видів аграрної продукції буде встановлювати Мінагрополітики, аби унеможливити випадки заниження цін у деклараціях.

Для ухвалення цього проєкту може знадобитися чимало часу, а питання виведення валюти вимагало більш швидкого рішення, у тому числі через увагу до цієї проблеми Офісу президента. Тому в гру вступив уряд. Напередодні він ухвалив постанову, яка має встановити тимчасові правила аграрного експорту.

Текст документа опублікували ввечері 31 жовтня, а новий порядок експорту почав діяти 1 листопада.

Постанова уряду пропонує дозволити експортувати зерно лише компаніям, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР). Для потрапляння туди компанія має відповідати низці критеріїв. Зокрема, вона мала бути платником ПДВ до 23 лютого 2022 року та на момент подання заявки до реєстру, а також не мати досвіду неповернення валютної виручки в Україну.

На компанії, які не підпадатимуть під ці критерії, чекає більш жорсткий контроль. Вони повинні будуть отримати ліцензію на проведення експорту зерна. Ця процедура регулюється іншою постановою уряду, яка набере чинності через десять днів після публікації, тобто 10 листопада. Це означає, що найближчим часом експортувати зерно будуть лише "білі" компанії, які зможуть потрапити до ДАР.

Крім того, напередодні в аграрних асоціаціях зазначали, що граничні строки повернення виручки зменшаться із 180 до 90 діб, а Нацбанк заборонить закривати рахунки до надходження коштів за експорт зерна. Щоправда, для таких змін необхідне рішення правління НБУ, а його ще не ухвалили.

Ініціатива уряду може мати корупційні ризики. Зокрема – через можливість у "ручному режимі" відбирати компанії, яким можна вивозити зерно, якщо внесення в реєстр не відбуватиметься автоматично на підставі поданих документів. До того ж, компанії можуть не надати ліцензію на експорт, навіть якщо вона підпадає під усі критерії. Це може статися за зверненням Мінагрополітики про наявність "інших підстав" для відмови.

За словами депутатів, держава мусить ухвалювати поспішні та непрозорі рішення, які запроваджують складні системи нагляду за експортерами, бо правоохоронці не встигають ловити порушників.

"Простіше було б розв'язувати це питання, не створюючи такі складні конструкції, а змусивши БЕБ та митницю чітко працювати зі схемним зерном. Насправді цих злочинних організованих груп десять чи дванадцять. Якби наші правоохоронні органи хотіли їх "відпрацювати", то вони швидко встановили б усі зв'язки та факт несплати податків, але чомусь їм вигідніше не помічати цього", – каже Гетманцев.

Однак діяльність правоохоронців – лише частина пазла в історії з неповерненням валюти аграріями. Зрештою, не правоохоронці на початку року ухвалили закон, який не міг набути чинності. Закон, до якого майже десять місяців не могли внести зміни, зберігаючи статус-кво в ситуації з неповерненням валюти.

Якщо на цій ситуації і змогли збагатитися недоброчесні експортери та корумповані правоохоронці, то цього точно не сталося б, якби законотворці робили свою роботу якісно та оперативно.

Реклама: