"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

"Укренерго" бореться із черговою атакою РФ, корпоратизація "Енергоатому" на низькому старті: підсумки тижня для ДП

"Укренерго" бореться із черговою атакою РФ, корпоратизація "Енергоатому" на низькому старті: підсумки тижня для ДП

Пятница, 10 февраля 2023, 19:30 -
ГСЧС
Чергова атака РФ, ще один морський порт приватизують, "Укроборонпром" вироблятиме міни спільно з країною НАТО: головні події у житті держкомпаній 4 – 10 лютого.

Корпоративне управління державних підприємств

Верховна Рада схвалила корпоратизацію "Енергоатому". 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 (у другому читанні) про корпоратизацію національної атомної енергетичної компанії "Енергоатом".

Законопроєкт було внесено народними депутатами Остапом Шипайлом, Андрієм Герусом (обидва – фракція "Слуга народу") та іншими депутатами. Він встановлює правові, економічні та організаційні засади перетворення НАЕК "Енергоатом" з державного (унітарного) підприємства на акціонерне товариство (АТ) з метою підвищення його ефективності та покращення корпоративного управління.

Як заявили в енергетичному комітеті Верховної Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Після корпоратизації "Енергоатом" так само на 100% залишатиметься у державній  власності, а його суб’єктом управління продовжить виступати  Кабінет Міністрів, пояснили в комітеті.

Реклама:

Водночас, акції, набуті державою в результаті перетворення підприємства на АТ, не  підлягатимуть приватизації та не зможуть бути відчужені у інший спосіб.

Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому" у першому читанні.

У прогнозі головних подій на 2022 рік ми перебачали, що "Енергоатом" має всі шанси бути корпоратизованим у 2022 році.

Рішення про корпоратизацію "Енергоатома" приймаються принаймні з 2012 року, починаючи з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

Раніше ми писали, що 28 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив Кабінету Міністрів розробити та подати до 30 вересня 2021 року законопроєкт щодо трансформації "Енергоатому".

Меморандум з МВФ 2021 року передбачав зобов'язання української влади забезпечити прийняття закону про корпоратизацію "Енергоатому" до кінця грудня 2021 року. Після цього "Енергоатом" мав би отримати наглядову раду з більшістю незалежних членів.

До травня 2022 року (на той час – новий "структурний маяк") він також повинен був підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Енергосектор

"Укренерго" зіткнулося з черговою атакою Росії ракетами і дронами по енергетичних об'єктах. "Укренерго" повідомило, що Росія здійснила чергову атаку ракетами та безпілотниками по енергетичній інфраструктурі України. Це була 14-та ракетна атака і 16-та – з використанням безпілотників [з 10 жовтня 2022 року – SOE Weekly], додали в "Укренерго".

Атака почалася у ніч на 10 лютого 2023 року і тривала до пізнього ранку. За даними "Укренерго", постраждали кілька об'єктів високовольтної інфраструктури у східному, західному та південному регіонах, що призвело до відключення електроенергії у деяких областях.

Для мінімізації можливих наслідків обстрілу та збереження енергосистеми "Укренерго" вживає необхідних превентивних заходів та застосовує аварійні відключення.

[Після кожної російської ракетної атаки на життєво важливі об'єкти інфраструктури України відбуваються аварійні відключення, які тривають кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. – SOE Weekly].

Раніше ми повідомляли про попередню атаку РФ по енергоінфраструктурі. За словами голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, тоді, як і раніше, Росія не досягла своєї мети – спричинити колапс в українській енергосистемі.

Також ми писали про постійні російські атаки по українській критичній інфраструктурі. 16 грудня 2022 року "Укренерго" повідомило про надзвичайну ситуацію, коли об'єднана енергосистема України зазнала 50% втрати споживання через ракетні обстріли з боку Росії. [Очевидно, споживання впало через атаки на систему передачі. – SOE Weekly.]

Оборона

"Укроборонпром" розпочав виробництво боєприпасів спільно з країною НАТО. 9 лютого 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що розпочав виробництво 120-мм мін спільно з країною-членом НАТО. [Укроборонпром не назвав країну, про яку йдеться. – SOE Weekly].

За словами компанії, 120-мм міна є першим продуктом, який буде вироблятися спільно Україною та країною-членом НАТО. Нещодавно "Укроборонпром" підписав контракт з Міністерством оборони України на постачання цих боєприпасів, тож українські військові отримають їх найближчим часом, повідомили в компанії.

 
фото укроборонпром

В "Укроборонпромі" підкреслили, що 120-мм міномет є одним з найпоширеніших видів артилерійського озброєння в Україні, який активно використовується Збройними силами України.

Раніше "Укроборонпром" розпочав серійне виробництво 82-мм мінометних мін за кордоном за власними технологіями. Натомість, 120-мм міна є спільним продуктом із західними союзниками, пояснили в компанії.

Крім того, 6 лютого 2023 року "Укроборонпром" та чеська компанія VOP CZ досягли домовленості про виробництво, ремонт та спільну розробку бронетехніки, а також створення нових ланцюгів постачання деталей та виробів.

Приватизація

Фонд держмайна виставив на приватизацію ще один морський порт. Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту. Аукціон відбудеться 3 березня 2023 року зі стартовою ціною 187,6 млн грн. Це буде другий продаж морського порту за часів незалежності України.

 
USM.MEDIA

Розмір гарантійного внеску визначено у розмірі 37,5 млн грн, або 20% від стартової ціни. [28 липня 2022 року прийнято зміни до закону про приватизацію, якими збільшено розмір гарантійного внеску на приватизаційних аукціонах з 10% до 20% від стартової ціни. Очевидно, ці зміни мають на меті мінімізувати ризик відмови переможця аукціону від придбання активу, що донедавна було непоодинокою практикою. – SOE Weekly.]

Після російського вторгнення Білгород-Дністровський порт був заблокований з моря, але використовувався для перевалки вантажів.

За даними ФДМУ, збитки порту у 2019-2021 роках становили від 23,5 млн грн до 28,5 млн грн. За січень-вересень 2022 року його збитки склали 2,9 млн грн.

Станом на 30 вересня 2022 року прострочена кредиторська заборгованість порту становила 104,7 млн грн. [Покупцеві доведеться погасити ці борги, що фактично збільшить витрати покупця на придбання порту на цю суму, на додаток до власне ціни порту на аукціоні. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 17 січня 2023 року Фонд держмайна продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 млн грн., що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 млн грн.). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

Групи інтересів намагаються заблокувати угоду, оскаржуючи продаж шляхом подання заяви до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та надсилання листів прем'єр-міністру Денису Шмигалю, спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та голові ФДМУ Рустему Умерову.

CARD

Залізну руду російського олігарха Усманова вартістю майже 2 млрд грн передали  АРМА. 7 лютого 2023 року Бюро економічної безпеки України (БЕБ) передало Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) майже 170 тис. тонн залізної руди підсанкційного російського олігарха Алішера Усманова, орієнтовною вартістю 1,8 млрд грн.

За даними БЕБ, слідство встановило місцезнаходження підпільних російських складів у кількох морських портах Одеської області. На них зберігалася сировина, яку російські представники намагалися незаконно переправити до Росії морем.

Раніше ми повідомляли, що в грудні 2022 року суд наклав арешт на партію залізної руди обсягом понад 160 000 тонн, що належить компанії, пов'язаній з Усмановим.

ВАКС заарештував ключові активи російського олігарха Міхаіла Шелкова. 3 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), що належить російському олігарху Міхаілу Шелкову.

Суд постановив, що всі активи комбінату вартістю 2 млрд грн. мають бути конфісковані на користь держави. Рішення набрало сили з моменту оголошення і не може бути оскаржене в касаційному порядку.

Раніше ми повідомляли, що 23 січня 2023 року ВАКС лише частково задовольнив позов Мін’юсту проти Шелкова, основного бенефіціара та члена ради директорів російського ПАТ "Корпорація ВСМПО-Авісма", найбільшого у світі виробника титану.

ВАКС повідомив, що наклав арешт на компанію ТОВ "ВСМПО ТИТАН Україна" та низку дрібних активів, таких як трактор, причіп та дві квартири середнього розміру.

Однак суд тоді відхилив позов про арешт Демурінського ГЗК та інших компаній, підконтрольних Шелкову. ВАКС не знайшов достатніх доказів того, що Шелков контролював комбінат.

Суд не задовольнили аргументи Мін’юсту про те, що 75% акцій кіпрської компанії, яка володіє 100% Демурінського ГЗК, було продано [пов'язаній особі – SOE Weekly] всього за 3 750 євро лише за кілька днів до початку російського вторгнення.

На момент продажу Україна вже наклала санкції на продавця та кіпрську компанію. Тим часом частина управлінської команди, яка працювала на Шелкова, продовжила працювати на цю кіпрську компанію і завод після продажу 75% акцій.

Фонд гарантування вкладів фізосіб продав заміський комплекс "Промінвестбанку" за 311 млн грн. 8 лютого 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомив, що продав заміський комплекс у Конча-Заспі [елітне передмістя Києва – SOE Weekly] за 311,1 млн грн.

Комплекс, який раніше належав "Промінвестбанку" (дочірній структурі російського банку "ВЭБ.РФ"), включав розкішно мебльовану віллу, кілька гостьових будинків, спа-центр, ресторан та готель на території комплексу. За даними ФГВФО, під час аукціону, що відбувся 16 січня 2023 року, ціна зросла зі стартових 187,6 млн грн до 311,1 млн грн.

Наразі триває підготовка до підписання договору купівлі-продажу, додали у ФГВФО. Кошти від продажу будуть спрямовані на погашення заборгованості перед кредиторами банку.

Раніше ми повідомляли, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) передав державі в особі ДП "Національний інвестиційний фонд України" акції дочірніх структур російських держбанків в Україні.

Йдеться про:

  • 99,77% акцій "Промінвестбанку" (тобто всі акції, що раніше належали "ВЭБ.РФ");
  • 100% акцій Міжнародного резервного банку (раніше належав "Сбербанку").

Також ми писали про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомив, що забезпечив перерахування 17 млрд грн. з ліквідованих рахунків російських банків до спеціального фонду держбюджету.

За інформацією ФГВФО, було перераховано наступні кошти: 3,2 млрд грн.; 372,3 млн дол. США; а також менші суми в інших валютах.

Корпоративні права та фінансові активи було конфісковано відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони від 11 травня 2022 року.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Реклама: