Миллиард за муниципальный банк. Почему Киев пытается купить банк "Січ"

Миллиард за муниципальный банк. Почему Киев пытается купить банк "Січ"

Киевские власти хотят создать муниципальный банк и положили глаз на банк "Січ". Нужен ли он городу и не повторит ли судьбу предшественника – обанкротившегося банка "Хрещатик"? (укр)
Среда, 14 сентября 2022, 09:30 -
ua.depositphotos.com

5 вересня заступник голови КМДА Микола Поворознюк заявив, що столиця хоче придбати банк "Січ" та створити на його основі муніципальний банк. Своє несподіване рішення київська влада пояснила тим, що банк допоможе в повоєнній відбудові Києва та постраждалих населених пунктів Київської області.

Потенційні інвестори цікавляться "Січчю", бо установа вийшла з ринку майже безболісно, зазнавши технічного дефолту. Успішний продаж "Січі" міг би стати вигідним рішенням для всіх: влада Києва втілила б мрію про свій банк, а Фонд гарантування зекономив би державні кошти на розрахунках з кредиторами.

Втратити може громада Києва, якій доведеться за це заплатити. Для чого Києву свій банк та як до цієї історії може бути причетний відомий олігарх?

Для чого Києву банк

Ідея створення муніципального банку не нова. Активна робота із створення свого банку в столиці почалася навесні 2020 року, пояснив у коментарі ЕП помічник міського голови з питань інвестицій та фінансів Сергій Круглик.

Реклама:

"Було розроблене проєктне рішення Київради, за яке мали проголосувати у 2021 році", – зазначив він. Проте на сесію це питання не винесли чи то через брак коштів, чи то з політичних міркувань, додав чиновник.

У 2021 році Круглик наголошував, що через фінансову установу кияни отримають інструмент контролю за видатками міста і комунальних підприємств. На його думку, це спростить збір інформації за окремими проєктами міста.

"Зараз рахунки міського бюджету і комунальних підприємств розкидані по десятках комерційних банків. Треба звертатися до кількох фінустанов, щоб зрозуміти, що відбувається в якомусь одному проєкті", – писав він.

Ще одна перевага муніципального банку – можливість економії бюджетних коштів на банківських комісіях, яку Круглик оцінив 500 млн грн на рік. Влада також очікує, що банк фінансуватиме місцевий бізнес та муніципальні проєкти.

"Муніципальний банк – найкращий та надійний інструмент для проєктного фінансування та роботи з МФО, іноземними інвесторами-партнерами", – переконаний перший заступник голови КМДА Миколо Поворозник.

Круглик припустив, що столичний муніципальний банк міг би брати активну участь у фінансуванні відбудови постраждалих від російської агресії населених пунктів Київської області – Ірпеня, Бучі, Гостомеля та Бородянки.

Чому саме "Січ"

НБУ визнав "Січ" неплатоспроможним 9 серпня. Це другий український банк, визнаний неплатоспроможним з початку великої війни.

Формальна причина виведення "Січі" з ринку – технічний дефолт банку за кредитом рефінансування, узятим в НБУ. Установа не заплатила йому кошти за обслуговування позики, хоча напередодні дати сплати ці кошти були на рахунку "Січі". Менеджмент просто вирішив приховати кошти від регулятора.

"Нацбанк тоді "показав зуби". Тоді ж він вирішив анулювати ліцензії кільком небанківським обмінникам. Так НБУ ніби показував ринку, що з ним не треба жартувати", – вважає асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

Через відсутність чіткої бізнес-моделі установа майже не мала шансів уникнути фінансових проблем, кажуть співрозмовники ЕП в Нацбанку. "Січ" заробляв на різниці ставок між рефінансуванням та ОВДП. Коли ставка за рефінансуванням зросла з 11% до 27%, то банк почав генерувати збитки.

Попри це, "Січ" виявилася привабливим активом. За даними Forbes, купівлею банку зацікавилися КМДА, "Укрпошта", "РВС банк", Акордбанк і Таскомбанк. За даними джерел ЕП, документи на участь у конкурсі з купівлі банку до Фонду гарантування передав один учасник. Документи від КМДА ще не надходили.

Зрештою, у всіх охочих ще є час: Фонд гарантування продовжив термін подання паперів до 19 вересня. Потенційних учасників конкурсу в "Січі" цікавить те, що банк має на рахунках близько 1 млрд грн "живих" грошей, будівлю головного офісу на Подолі та розроблені банківські ІТ-системи.

Крім того, придбання готового, майже не пошкодженого фінансовими негараздами банку – це суттєва економія часу та зусиль для учасників, які вперше виходять на банківський ринок. Наприклад, для "Укрпошти", яка з травня 2021 року активно готується до купівлі власної банківської установи.

Раніше "Укрпошта" вирішила придбати банк "Альпарі" за 260 млн грн і навіть подала заявку до Антимонопольного комітету. Остаточну крапку в цій історії має поставити Національний банк. Утім, як повідомили ЕП в пресслужбі регулятора, там ще не отримали повного пакета документів від "Укрпошти".

За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку, "Укрпошта" не зробила цього через низку питань до походження минулих докапіталізацій "Альпарі". Крім того, вважають співрозмовники, вартість угоди була завищена.

Зекономити час на придбанні банківської ліцензії, навчанні персоналу та розробці ІТ-систем установи хоче і київська влада.

"На ринку виникла унікальна ситуація, коли банк, який працює і виконує свої зобов’язання, можна придбати за менші кошти. Не потрібно чекати півтора-два роки на створення банку. Рік утримання "Січі" коштуватиме менше, ніж витрачається на комісії в інших установах", – підкреслює Поворозник.

До чого тут олігархи

Банкрутство "Січі" породило чимало запитань. Банк мав кошти для виплат за кредитом НБУ і міг обслуговувати борги перед регулятором. Зокрема, коли установу визнали неплатоспроможною, в Україні відкрився вторинний ринок ОВДП, на якому "Січ" могла реалізувати частину облігацій зі свого портфеля.

Натомість менеджмент банку пішов на конфронтацію з регулятором, що призвело до настання технічного дефолту. В умовах, коли банк мав якісний портфель активів, переважно ОВДП, та "живі" кошти на рахунках і не мав проблем з ліквідністю, його неплатоспроможність викликає питання.

Співрозмовники ЕП на банківському ринку припускають, що банкрутство "Січі" з подальшим її придбанням київською владою може мати ознаки змови. Мета – "очистити" банк від зобов’язань та зберегти його активи, зокрема, пов’язані з фактичним власником банку Денисом Горбуненком.

Ще у 2019 році Національний банк визнав Горбуненка фактичним власником банку "Січ" незалежно від формального володіння. Після цього рішення бізнесмен намагався формально узаконити свій вплив на банк, і за даними джерел ЕП у Нацбанку, у цьому йому допомагав вже згадуваний Сергій Круглик. Однак НБУ відмовлявся погоджувати це рішення через зіпсовану репутацію Горбуненка.

Горбуненко – ексголова правління "Родовід банку". Саме його в НБУ вважають причетним до доведення тієї установи до стану неплатоспроможності.

Прізвище Горбуненка спливало в судових суперечках між Рінатом Ахметовим та Дмитром Фірташем навколо продажу "Укртелекому". Банкір нібито був формальним власником пакета акцій телеком-оператора з боку Фірташа.

Співрозмовники ЕП в Нацбанку кажуть, що "Січ" була кептивною, тобто обслуговувала переважно бізнес-інтереси Фірташа та Горбуненка. Натомість пресслужба Group DF у коментарі ЕП заперечила причетність Фірташа до "Січі".

Джерела видання додають, що Круглик, який відстоював ідею муніципальної фінансової установи, працював у правлінні "Родовід банку" в часи, коли ним керував Горбуненко. А у 2019 році Круглик був членом наглядової ради "Січі", коли Горбуненка визнали фактичним власником установи.

Сам Круглик свою пов’язаність з Горбуненком категорично заперечує. Він наголошує, що до "Родовід банку" його запросив тогочасний голова наглядової ради Сергій Бубка, і працював він там трохи більше місяця.

"За роки, які я працював у банківському секторі, зокрема, у департаменті міжнародних банківських зв’язків НБУ, я був знайомий з десятками банкірів. Це не означає, що я можу бути пов’язаний з кимось з них", – наголошує Круглик.

Що про муніципальний банк думає влада

Для участі в конкурсі київська влада повинна отримати статус кваліфікованого інвестора. Цей статус погоджує фінансовий регулятор.

"Національний банк не може надати оцінку відповідності особи вимогам до попередньо кваліфікованого інвестора без отримання та розгляду у встановленому порядку відповідних документів", – зазначив НБУ. Якщо Київ подасть документи, то Нацбанк може розглянути їх протягом 30 днів, додав він. Наразі ж термін подачі заявок на участь у конкурсі з виведення банку "Січ" продовжено лише до 19 вересня.

Неофіційно співрозмовники ЕП у Нацбанку скептично ставляться до ідеї створення муніципального банку: "Зараз у міста Києва є набагато більше нагальних питань, аніж витрачати мільярд гривень на докапіталізацію цього банку".

На відміну від Нацбанку, у Фонді гарантування вкладів таку ідею оцінюють позитивно. Фонду, формальному власнику установи, після продажу "Січі" не доведеться розраховуватися з кредиторами банку, продавати його активи та майно.

Остаточне рішення щодо придбання фінансової установи повинна ухвалити Київрада. Однак там навіть не встигли ознайомитися з усіма документами.

"Питання щодо "Січі" мала розглядати бюджетна комісія Київради 8 вересня, однак його зняли з порядку денного. У КМДА, яка виступає ініціатором рішення про купівлю банку, сказали, що воно потребує доопрацювання", – зазначив у коментарі ЕП депутат Київради від фракції "Голос" Тарас Козак.

За його словами, наразі в Київраді нема однозначної підтримки рішення про купівлю банку "Січ" та створення муніципального банку. За даними джерел ЕП, ідея не отримала однозначної підтримки і в Офісі президента та Верховній Раді.

"У нас уже величезна кількість державних банків, їх кількість бажано було б зменшувати", – зазначив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Скільки може коштувати Києву банк

Ідею створення банку Києва не підтримують і експерти.

"Муніципальний банк дублюватиме функції комерційних банків, проте виникнуть додаткові операційні витрати. Ефективність такої діяльності не очевидна. Я не бачу що такого може зробити муніципальний банк, чого не можуть зробити комерційні банки", – зазначив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

За розрахунками Круглика, купівля банку та його докапіталізація може коштувати для міста 552 млн грн. Водночас у проєкті рішення Київради щодо банку "Січ", який підписав міський голова Віталій Кличко, йдеться, що сума на його придбання та докапіталізацію сягатиме 999 млн грн.

Насправді ж видатки міста можуть бути більшими, попереджає Дубогриз. "Банки – це дуже дорого. Навіть у мирний час необхідно багато інвестувати, щоб банк став прибутковим. Це мільярди гривень у підготовку та утримання персоналу, розвиток відділень, утримання платіжної інфраструктури", – каже він.

Та й ідея, що витрати на купівлю банку відіб'ються за рахунок економії на банківських комісіях, не спрацює, вважають в НБУ.

"Банк має "дірку" у капіталі та потребує суттєвої докапіталізації. А якщо до цього додати ще й витрати на утримання, виконання всіх вимог НБУ, то економією на комісіях ці всі витрати не перекрити.

Тим більше, що "Січ" не є технологічним банком, і якщо ми говоримо про послуги для киян, на кшталт "Картки киянина", то це можуть запропонувати лише роздрібні банки, а банк "Січ" таким ніколи не був", – вважає перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Крім того, є ризик, що відповідні інвестиції з коштів київських платників податків можуть піти не на розвиток громади та повоєнну відбудову пошкодженої міської інфраструктури, а на фінансування нечесних на руку міських чиновників. Зрештою, саме так і сталося раніше, коли столиця мала свій банк.

Це ж було вже

До 2016 року Київ володів майже 25% акцій банку "Хрещатик", де обслуговувалися комунальні підприємства міста і за допомогою якого була реалізована низка місцевих програм на кшталт "Картки киянина".

Крім громади Києва, банком володіли один з колишніх співвласників "Запоріжсталі" Микола Солдатенко та бізнес-партнер мільйонера Василя Хмельницького Андрій Іванов. Тоді "Хрещатик" збанкрутував.

За підрахунками Фонду гарантування, за допомогою різних схем з банку вивели близько 3 млрд грн. Оскільки ця установа була муніципальною, то тут також не обійшлося без втрат комунальних підприємств Києва.

Представники столичної влади вважають, що корупційні схеми в їхньому новому банку не повторяться завдяки участі в його капіталі МФО. Однак процес входження МФО в капітал українських банків може тривати роками. Так було в історії з входженням IFC до капіталу Укргазбанку, яка тягнеться з 2017 року.

Крім того, МФО навряд чи захочуть інвестувати в український банк в умовах війни, особливо після випадку з банкрутством Мегабанку.

Ця установа хоча й не була у власності міста Харкова, проте обслуговувала рахунки більшості місцевих комунальних підприємств. Її банкрутство боляче вдарило по міських компаніях та мешканцях і підірвало довіру до України з боку ЄБРР, IFC та KfW, які співволоділи банком разом з Віктором Суботіним.

Реклама: