Навіть після війни автобуси залишаться найбільш доступним видом міжнародного і міжміського транспорту для українців, хоча ціни на автобусні квитки вже зросли і ростимуть далі. Такий суперечливий прогноз озвучує СЕО BlaBlaCar в Україні Роман Мірошніченко.

У 2019 році найбільша у світі платформа для пошуку автомобільних попутників BlaBlaCar почала експансію українського ринку автобусних перевезень. Вона придбала українську платформу з купівлі автобусних квитків Busfor, а через два роки – компанію з автоматизації пасажирських перевезень Octobus.

Два роки тому в українському BlaBlaCar вважали, що пандемія – найгірше, що може вплинути на ринок автобусних перевезень. Проте 24 лютого в країні почалася велика війна, яка призвела до небачених змін на ринку.

Зникли сотні перевізників, попит на популярні внутрішні маршрути впав на 90%, ціни на автобусні квитки невпинно зростають. Це далеко не повний список проблем, з якими зіткнулася галузь і які впливають на кожного мандрівника.

Роман Мірошніченко розповів, як змінюватимуться ціни на квитки, коли чекати на повернення українців та як працюють перевізники в прифронтових містах. 

Busfor – це сервіс з пошуку та купівлі автобусних квитків в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи в понад 7 тис перевізників.

Придбання Busfor дозволило BlaBlaCar інтегрувати транспортні рішення (карпулінг, поїздки автобусами) та залучити більше клієнтів. Користувачі BlaBlaCar отримують пропозиції щодо поїздок на автомобілях та автобусах.

 Octobus – це хмарна платформа, яка допомагає автобусним перевізникам автоматизувати бізнес-процеси (продажі, маркетинг, аналітика, бухгалтерія, управління автопарком). Перевізники можуть створювати сайти і мобільні застосунки для онлайн-продажів, водіїв та персоналу, а також колцентри.

На Octobus представлені 1 200 автобусних перевізників, співпраця з якими формується у двох форматах: прямі договори з комісією, яка обговорюється індивідуально, та через посередників, наприклад, через автобусні станції.

— Що відбувається з цінами на міжнародні автобусні квитки?

— Після початку війни ціни на квитки зросли на 25-30%. На це передусім вплинуло подорожчання пального. Економіка перевізника побудована на середній вартості квитка протягом року, але зараз такої сезонності ми не відзначаємо.

Також перевізнику потрібно обслуговувати кредити або договори лізингу, враховувати амортизацію. У деякі місяці перевізники можуть підвищувати вартість квитків, щоб компенсувати зимові місяці, коли об’єми продажів низькі.

Прогнозую, що ціни на квитки зростатимуть, але це буде залежати від стану нашої економіки: банківських ставок, лізингу, вартості дизельного пального.

На вартість квитків ще може вплинути попит, і тут важко прогнозувати. Якщо він впаде, то, можливо, перевізники будуть активніше пропонувати знижки або робити акції, намагаючись конкурувати один з одним. Загалом я поки що не очікую зменшення вартості автобусних квитків у найближчі три місяці.

— Як ринок автобусних перевезень відреагував на війну?

— У перший тиждень наша платформа продовжувала працювати, ми бачили автобусні рейси. З третього по п’ятий день війни перевізники скасували дуже багато рейсів, і ми зупинили продажі квитків через нашу платформу.

Перевізникам знадобилося два тижні, щоб виїхати на безпечні території, на захід України, порахувати свій фінансовий баланс, зрозуміти, скільки автобусів у них залишилося, зібрати працівників і з’ясувати, хто з них виїхав, а хто залишився. Після цього 70% автобусних перевізників відновили роботу.

Після початку війни ціни на квитки суттєво коливалися. Деякі перевізники виставляли дуже високі ціни, хтось ішов назустріч пасажирам, але ризики в ціну квитка закладали всі перевізники, особливо ті, які працювали біля лінії фронту.

— Чи велика зараз частка міжнародних перевезень з точки зору грошового обороту?

— До пандемії співвідношення міжнародних та внутрішніх перевезень становило 60% на 40%. Міжнародних перевезень було менше, але завдяки вищій вартості квитків їх частка становила 60%.

Після початку пандемії співвідношення в грошах змінилося: 25% на 75%. Попит на міжнародні рейси значно впав. Зараз співвідношення в грошах становить 70% на 30% на користь міжнародних перевезень, але об’єм ринку зменшився.

— У яких містах України розташовані основні міжнародні автобусні хаби?

— Лідером є Львів, зросли об'єми Ужгорода, Івано-Франківська, Хмельницького. Кількість міжнародних перевезень на BlaBlaCar зросла на 164%.

— З Полтави можна поїхати прямим рейсом у Варшаву?

— Можна виїхати майже з кожного обласного центру України, особливо якщо мова йде про Польщу. Більшість перевізників підлаштувалися. У містах біля лінії фронту – Запоріжжі, Миколаєві – стало менше рейсів. Менше їх у Сумах та Чернігові, але там це пов'язано з традиційним невеликим попитом.

— Розкажіть про особливості роботи перевізників на внутрішніх маршрутах і в прифронтових областях.

— Поступово відновлюється кількість маршрутів і частота рейсів у прифронтових зонах, а також у Чернігові та Сумах. Одночасно ми не бачимо літньої сезонності, тобто масових подорожей людей на південь.

Багато перевізників припинили роботу, переважно ті, хто був сфокусований на внутрішніх перевезеннях і не мав міжнародних рейсів або мав такі рейси з Херсона або Маріуполя. Також зупинилася робота у всій Донецькій області.

Багато перевізників не впоралися з економічними проблемами. Вони не змогли протриматися кілька місяців, щоб відновити роботу. На найбільш популярний літній маршрут Київ-Одеса попит упав на 87% порівняно з 2021 роком.

До війни був популярний маршрут Київ-Чернігів. Він майже зупинився. На популярному маршруті Київ-Одеса ми не бачимо ні колишньої сезонності, ні регулярного об’єму. Усі подорожі нині більшою мірою пов'язані із заходом України. Скоріше за все, потім пасажири їдуть за кордон.

— Що відбувається з бізнесом перевізників?

— Він менш маржинальний. Перевізники підвищують ціни, але їх витрати значно зросли. Це не тільки пальне, а й вартість технічного обслуговування, фінансування. Зростають ставки за кредитами та лізингом. Перевізники купують автобуси за валюту, а заробляють у гривні. Їм важко планувати бізнес.

Багато людей не повернулися в штат, емігрували, переїхали в інші регіони України. Це не та сфера, де можна працювати віддалено. Навіть великі перевізники стикаються з фінансовими проблемами. Зараз усім важко планувати бізнес, бо ніхто не розуміє, що буде через три місяці або пів року.

 — Як себе почувають в Україні іноземні перевізники?

— Іноземні – це "Автолюкс" (у 2017 році придбаний латвійським перевізником Ecolines – ЕП) та Gunsel (турецька компанія, на українському ринку з 1997 року – ЕП). Також є українські перевізники, які виїхали за кордон, зареєстрували там компанії і працюють з Україною. Для них основний напрямок – Україна-ЄС.

Їх стан залежить від структури бізнесу. Якщо Україна була великою частиною їх бізнесу, вони постраждали так само сильно, як і українські перевізники. Ті, що мали розвинену мережу міжнародних рейсів і невисоку частку України, переорієнтувалися на свої домашні ринки або на інші напрямки в ЄС.

— Іноді автобуси по вісім годин стоять у чергах на кордоні. У цьому винні українські чи польські прикордонники? Як вирішити цю проблему?

— Ситуація покращується. Прикордонні служби прилаштувалися до пасажиропотоку. Його об’єм став зрозумілішим і його простіше прогнозувати порівняно з першими місяцями війни. Не хочеться когось звинувачувати, у мене немає такої експертизи. Мабуть, це можна покращити з обох боків.

Міністерство інфраструктури активно працює над цим питанням. Уже є певні покращення з точки зору швидкості роботи прикордонних служб Польщі та найближчих країн щодо вантажних перевезень.Хочеться сподіватися, що ці покращення скоро торкнуться і пасажирських перевезень.

Я б радив пасажирам дивитися, через які КПП проходить автобус. Онлайн-карти дозволяють відстежувати ситуацію і прогнозувати час перетину кордону. Автобуси часто мають окрему чергу, яка йде швидше, ніж черга для автівок.

Пасажирам, які планують складну поїздку, наприклад, хочуть повернутися до України з Іспанії, я б радив звертати увагу на завантаженість КПП. Такі пасажири можуть повернутися через Варшаву, Братиславу або Молдову.

— Що впливає на пасажиропотоки в Україні та за її межами? Чи є у вас прогнози на найближчі пів року щодо маршрутів та пасажиропотоків?

— Основний чинник – міграція, він формує основний об’єм перевезень. Після 9 травня ситуація змінилася: більше людей почали повертатися в Україну, ніж від’їжджати. Цей тренд поки що зберігається. Сезонність зараз відсутня, тому ми робимо прогнози лише щодо повернення людей або їх виїзду з України.

Очікуємо хвилю повернень у серпні та вересні. Це початок навчання в школі, початок бізнес-сезону. Люди не планують заздалегідь, а дивляться кожні два-чотири тижні на ситуацію в Україні. У багатьох добігає кінця піврічний термін оренди житла. Це також може стимулювати людей повернутися додому.

— Які сценарії розглядаєте для власного бізнесу?

— Зараз ми плануємо більш короткими циклами, поквартально. На наступний квартал закладаємо міграційні процеси, зокрема, повернення людей в Україну. Хочеться вірити, що в четвертому кварталі ситуація стабілізується.

Чим більше людей повернеться, тим швидше відновляться регулярні внутрішні перевезення. Сподіваюся, наприкінці року їх кількість досягне довоєнного рівня. Якщо пік міжнародних перевезень буде в кінці літа – на початку осені, то потім він зменшиться, і ми побачимо більш-менш регулярний об’єм наприкінці року.