Без "Армат", навигации и беспилотников: как санкции демилитаризируют Россию

Без "Армат", навигации и беспилотников: как санкции демилитаризируют Россию

Военно-промышленный комплекс "эрэфии" несет значительные потери. Сможет ли армия России после авантюры путина конкурировать со странами НАТО и спасет ли ее импортозамещение? (укр)
Пятница, 1 апреля 2022, 08:00 -

Розвиток воєнно-промислового комплексу (ВПК) для РФ був пріоритетним ще з радянських часів. Росія ніколи не відмовлялася від випуску та модернізації танків, воєнних вантажівок та артилерійських систем.

Проте озброєння армії окупантів – це здебільшого відголоски минулого століття. Сучасна війна – технологічна.

Зараз для ведення бойових дій потрібні безпілотні апарати, надсучасна електроніка, оптичні прилади, супутникова навігація. Якщо цього немає, військові залишаються "сліпими" на полі бою.

За останні 30 років високі технології стали найбільш глобалізованою галуззю економіки. Щоб забезпечити армію найкращою зброєю, необхідно співпрацювати з компаніями з усього світу.

Реклама:

Зараз російська оборонна промисловість втрачає контакти з передовими постачальниками технологій. Ніхто не хоче працювати з країною, яка розв'язала криваву війну в центрі Європи.

Чи зможе армія РФ після санкцій конкурувати з країнами НАТО та чи врятує її імпортозаміщення?

Тепловізори

Показовий приклад залежності від західних технологій – тепловізори. Вони дозволяють військовим бачити ворога в темряві та в складних погодних умовах.

Свої техніку та піхотинців Росія оснащувала тепловізорами виробництва французьких компаній Thales (контракт з 2007 року) та Safran (з 2013 року).

Після анексії Росією Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей ЄС ввів ембарго на постачання технологій для ВПК країни-агресора.

За задумом, це мало перекрити доступ РФ до західних оптичних приладів і вдарити по здатності ВПК випускати озброєння або, принаймні, загальмувати процес.

Утім, як виявилося, французи продовжували виконувати старі контракти і припинили постачання лише у 2020 році.

Довідка. За даними видання Disclose, французькі компанії Thales та Safran постачали російській армії тепловізійні камери для оснащення понад 1 тис російських танків, навігаційні системи та інфрачервоні датчики для винищувачів.

Спеціальні відеокамери Matis STD виробництва Safran призначалися для основного типу російських танків T-72, його глибокої модернізації T-90 та нових Т-80БВМ.

Thales оснастила навігаційними системами TACAN 60 двомісних багатоцільових винищувачів Су-30. Російські винищувачі також отримували розроблені Safran навігаційні системи Sigma 95N, які дозволяють автономне орієнтування без сигналів супутників.

Системи виявлення цілей призначалися і для вертольотів Ка-52.

ФОТО
Робота тепловізійної системи на полі бою
Джерело: militarysystems-tech.com

Про нові угоди із західними фірмами після початку повномасштабної війни проти України росіяни не можуть навіть мріяти. Вони можуть сподіватися лише на імпортозаміщення, але з цим усе непросто.

Промисловість РФ може виготовляти тепловізори, але за якістю вони відставатимуть від західних зразків. Навіть якщо російським інженерам вдасться зібрати якісний аналог, запустити їх масове виробництво буде важко.

Наприклад, спроба у 2017 році замінити тепловізійні системи від французької компанії Safran на винищувачах Су-25 закінчилася позовами Міноборони РФ до своїх підрядників.

Тоді 121-й авіаремонтний завод та концерн "Штурмовики сухого" на кілька років затримали проєкт з модернізації російських військових літаків. Річ у тім, що Safran відмовилася постачати їм запчастини, а російські та китайські компоненти на тепловізійних системах виявилися непридатними.

Знадобилося кілька років, щоб частково замінити французькі деталі російськими аналогами, які все одно поступаються західному обладнанню.

Російські конструктори визнають, що не можуть повноцінно замінити французькі тепловізори, навіть маючи конкурентоздатні дослідні зразки. Для реалізації цих проєктів потрібне серійне виробництво, для якого важко знайти комерційну нішу.

Для налагодження випуску потрібне сучасне дороге обладнання та ефект масштабу виробництва, а отже – велике замовлення.

Якщо французькі компанії здатні це забезпечити завдяки наявності замовлень з усього світу, то ізольований російський ринок уже не матиме такої можливості. Російські зразки залишатимуться дорожчими та менш ефективними, ніж західні.

Танки

На зберіганні армія РФ має понад 12 тис танків. В абсолютних числах це найбільша танкова армія у світі.

Однак скільки з них готові до бою, а скільки є музейними експонатами часів Другої світової війни, невідомо. Враховуючи любов диктатора та його підданих до всього радянського, це співвідношення може бути паритетним.

Щоб розконсервувати танки і відправити на передову, їх необхідно відремонтувати або модернізувати.

Ці роботи проводять "Уралвагонзавод" та Челябінський тракторний завод, які потрапили під технологічні та фінансові санкції ЄС. За даними української розвідки, після запровадження західних обмежень робота підприємств зупинилися.

На "Уралвагонзаводі" це заперечували, але пізніше пресслужба підприємства повідомила про відправку частини працівників у примусову відпустку. За даними ЗМІ, це обумовлено відсутністю деяких запчастин.

У майбутньому робота цих підприємств лише ускладниться, адже залучати фінансування, шукати клієнтів та купувати деталі в умовах ембарго буде набагато важче.

Власні російські розробки гальмуватимуться економічними факторами. Корупція на держпідприємствах, фінансові санкції та проблеми з компонентами хоч і не зупинять цей процес, але зроблять його дорогим і тривалим.

Перед війною з Україною пропутінські пропагандисти лякали світ високотехнологічним танком Т-14 "Армата", який представляли як гордість російського сухопутного війська.

 
Т-14 "Армата" випробували в Сирії. В Україні їх ніхто не бачив
джерело: defence-ua.com

Цю "гордість" рекламують з 2015 року, однак за 36 днів війни Т-14 в Україні ніхто не бачив. Чому?

Ще у 2018 році віцепрем'єр РФ Юрій Борисов визнав, що "Армата" надто дорога для масових закупівель, і закликав користуватися модифікованими радянськими Т-72, які взяли на озброєння ще у 1974 році.

Найпотужніший російський танк Т-90, який виготовляють з 1992 року, за довоєнним курсом коштував 118 млн руб, а новенька "Армата" – у два-три рази дорожче.

Заплановане виробництво Т-14 – це 40 машин, які армія РФ отримає після 2023 року. Утім, через девальвацію рубля та дефіцит компонентів їх вартість зростатиме, тож не виключено, що профінансувати вдасться не все замовлення.

Крім того, російська економіка не розвивається з 2014 року, а після санкцій 2022 року – блокування резервів, розриву з міжнародними компаніями, скорочення нафтовидобутку – падіння економіки та бюджетних доходів РФ стане неминучим.

Це означає, що путінський режим матиме значно менше простору для збільшення військового бюджету та значних оборонних замовлень. Після провальної кампанії в Україні пріоритетом радше стане відновлення втраченого потенціалу, а не впровадження нових видів озброєння, до яких належить "Армата".

У 2021 році воєнний бюджет РФ становив 61,7 млрд дол. Це 7,93% від аналогічних витрат США.

Електроніка

Танк "Армата", ракети "Кинджал" та "Калібр" працюють завдяки якісній та дорогій електроніці. Останню неможливо створити без стабільного постачання напівпровідників.

З цього випливає наступна проблема: через санкції Росія ризикує залишитися без мікрочипів.

Звісно, РФ має власні розробки – мікропроцесори "Ельбрус" та "Байкал". Однак виробляють їх на фабриках тайванської TSMC, яка припинила експорт до Росії після початку війни в Україні.

Переорієнтація виробництва чипів на російські та китайські потужності можлива лише частково. Заміна тайванських напівпровідників навіть на примітивному рівні вимагає мільярдних інвестицій та кількох років налагодження процесів.

Російська компанія "Мікрон" нібито має потужності для виробництва застарілих 180-90-нанометрових напівпровідників, які відповідають технологічному рівню 2003 року.

Утім, можливість налагодження серійного виробництва навіть на технологічному рівні 2000-х викликає сумніви. За даними "Радіо Свобода", "Мікрон" працює на застарілому обладнанні нідерландської компанії ASML.

Малоймовірно, що нідерландці будуть обслуговувати російські потужності. Можливо, росіяни знаходитимуть техпідтримку в Китаї, однак модернізувати обладнання чи розробити власний аналог навряд чи зможуть.

Спасінням для путінського режиму могла б стати співпраця з китайською компанією SMIC, яка в напівпровідникових технологіях просунулася набагато далі, ніж РФ.

Однак Піднебесна в умовах світового дефіциту мікрочипів більше думає про насичення власного ринку.

SMIC також може не допомагати Росії, щоб не потрапити під санкції. Обмеження здатні зашкодити виробництву, позбавивши американського обладнання та програмного забезпечення.

Нестача напівпровідників суттєво вплине на російський ВПК. Яскравий приклад – навігаційні системи.

У випадку відключення від GPS для наведення ракет та забезпечення навігацією бойових машин окупанти розраховують використовувати власну радіонавігаційну систему ГЛОНАСС, але вона поступається GPS у точності.

Експерти вважають, що похибка влучення в ціль ракетних пострілів при використанні ГЛОНАСС становитиме 700-1200 метрів.

В умовах дефіциту мікросхем РФ не зможе запускати сучасні супутники і розвивати навігацію.

У 2019 році Держдума скоротила фінансування системи ГЛОНАСС на 12,9 млрд руб через неможливість запуску супутника "ГЛОНАСС-К". Як виявилося, їх супутник не може працювати без іноземних деталей.

Колишній працівник російської напівпровідникової індустрії зазначив, що імпортні мікросхеми стоять навіть на танках радянського виробництва, оскільки навіть такі машини мають бути обладнані новими системами зв’язку.

Нестача напівпровідників вдарить і по виробництву ударних безпілотників, які є важливою частиною сучасної війни.

Наразі Росія не може скласти конкуренцію "Байрактарам", які активно використовує українська армія. Їх розробка "Оріон" потребує значного доопрацювання.

Якщо на ринку не вистачатиме напівпровідників та імпортних деталей, подальші модифікація та серійне виробництво таких високоточних апаратів будуть неможливі.

Це ж стосується будь-яких передових розробок, зокрема винищувача п’ятого покоління Су-57. Цей бойовий літак у Росії називають "найкращим у світі", однак за 12 років країна випустила їх лише кілька штук. Один з них розбився у 2019 році.

 
Су-57
джерело: вікіпедія

Для порівняння: США збудували близько тисячі бойових літаків п’ятого покоління власної розробки. Ідеться про моделі F-22 Raptor та F-35.

Вантажівки

Під санкції потрапила компанія "КамАЗ", яка виготовляє військові вантажівки і тягачі для ЗРК "Панцир-С1".

Як виявилося, навіть армійські моделі оснащені американськими двигунами Cummnis, німецькою коробкою передач ZF та паливною апаратурою Bosch.

 
Захоплений українськими військовими ЗРК "Панцир-С1"

Через санкції автопром втратить доступ до цих компонентів. Щоб замінити документацію, налагодити постачання з Китаю або поставити компоненти російського виробництва, знадобиться багато часу та грошей.

Поки імпортозаміщення не сталося, після виснаження запасів компанія ризикує перейти на випуск радянських моделей із зменшеною вантажністю та більшими витратами пального.

Відповідно, оборонні контракти ризикують бути зірваними або відкладеними. Це особливо критично в умовах війни, у якій Росія має великі втрати.

Демілітаризація Росії

Санкції лише почали діяти, й удар по російському ВПК оцінити важко. Багато залежатиме від остаточного списку обмежень та ефективності їх застосування. Найбільш уразливим місцем для РФ є галузь високих технологій.

За 30 років Росія втратила потужності радянської воєнної промисловості через корупцію, неконкурентоздатність на глобальному ринку та конфлікти з колишніми радянськими республіками.

Довгий час російську армію модернізували завдяки дешевшим та якіснішим західним технологіям. Тепер РФ залишилася і без радянської промисловості, і без західних технологій.

Досвід імпортозаміщення демонструє, що Росія може частково замінити критично важливі компоненти, однак наблизитися за якістю до світових без доступу на глобальний ринок точно не вийде.

На оборонну промисловість РФ тиснутимуть і фінансові санкції, які обмежать можливості підприємств та загальні доходи бюджету. Корупція та вертикальна модель управління значно гальмують розвиток ВПК.

Як наслідок, російській армії буде значно важче пристосуватися до умов сучасної війни і виробляти зброю нового покоління.

Утім, країна-окупант досі має багато боєздатної техніки і технологічних систем, які путінський режим готував до великої війни всі роки свого правління.

Це означає, що демілітаризація Росії відбуватиметься за двома напрямками. Західні санкції мають позбавити російський ВПК майбутнього, а Збройні сили України – знищити їхнє теперішнє та минуле.

Реклама: