З 1 січня 2022 року безробітний малозабезпечений громадянин може отримати від держави майже 100 тис грн для започаткування власного бізнесу.

Це безвідсотковий кредит на купівлю обладнання, який у рамках проєкту "Рука допомоги" можна отримати на три роки.

Загалом у поточному році на цю програму планується витратити 100 млн грн, тобто отримати кошти можуть близько тисячі малозабезпечених громадян.

Важливо, що сума позики зменшується на розмір сплачених за три роки податків та соціальних внесків. Тож до завершення терміну користування коштами їх отримувачі повинні будуть повернути лише кілька тисяч гривень.

Якщо підприємець візьме на роботу двох безробітних за направленням служби зайнятості, то кредит можна не повертати зовсім.

Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не мають можливості лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.

ЕП підтримує та розділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання. Тому редакція ділитиметься з читачами цікавими історіями його представників.

Це не історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це історії про те, як закохані у свою справу українці крок за кроком розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим і діляться досвідом.

Взаємовигідні позики

За даними Нацбанку, середня ставка за кредитами наприкінці 2021 року становила 30% річних. Такі позики малозабезпеченим складно і отримати, бо чималі суми на кілька років видають під заставу майна, і віддавати.

З 2022 року держава дає можливість отримати кошти для започаткування бізнесу на вигідних умовах.

Безвідсоткова фінансова допомога в розмірі до 15 мінімальних зарплат або 97,5 тис грн надається малозабезпеченим громадянам на купівлю обладнання та матеріалів.

Отримати трирічну позику можуть офіційно безробітні члени малозабезпечених сімей, у яких місячний дохід на особу не перевищує 2 393 грн (з 1 липня – 2 508 грн, з 1 грудня – 2 589 грн).

Майбутньому учаснику програми потрібно скласти бізнес-план і захистити його перед комісією в місцевій службі зайнятості. Відкривши бізнес, підприємець мусить зареєструватися як фізособа-підприємець третьої групи.

За три роки учасник програми поверне державі більшу частину позики лише у вигляді сплати ЄСВ.

Щомісячні відрахування за теперішньої ставки мінімальної зарплати становлять 1 430 грн, тобто за цей час у державний бюджет повернуться мінімум 51 480 грн. Ще 5% від обороту доведеться сплатити у вигляді єдиного податку.

Якщо підприємець візьме на роботу двох людей, то йому потрібно буде платити 41,5% податків з їх зарплати (18% ПДФО, 22% ЄСВ та 1,5% військового збору). Тож за три роки держава поверне собі майже всі інвестовані кошти.

За умовами програми, сума позики, яку через три роки доведеться повернути державі, зменшується на розмір сплачених за цей період податків.

Ефективність доведена на практиці

Щоб довести ефективність цієї програми, у 2016 році Міністерство соціальної політики за підтримки Світового банку запустило пілотний проєкт "Рука допомоги".

Він діяв у Харківській, Полтавській та Львівській областях, а з 2018 року – в окремих об'єднаних територіальних громадах Житомирської, Донецької та Чернігівської областей.

У програмі взяли участь понад 230 людей, більшість з яких уже стали підприємцями.

"Припинили підприємницьку діяльність менше 10% учасників. Це вражаюча цифра, адже, за статистикою, близько половини підприємств малого бізнесу припиняють діяльність після першого року роботи", – зазначають у міністерстві.

Пілотний проєкт довів успішність задуму. Підприємці сплатили 12 млн грн у вигляді податків – понад 80% від виданої суми позик. При цьому підприємці влаштували на роботу близько 160 осіб.

"Малозабезпечені – найважча аудиторія. Вони роками не працювали з різних причин. Ми довели, що в кожній категорії населення є люди, які хочуть працювати, можуть взяти життя у свої руки, почати заробляти й утримувати себе і родину, якщо їм допомогти", – пояснює координаторка пілотної програми "Рука допомоги" у 2016-2019 роках Інна Шинкаренко.

Метою пілотного проєкту було прагнення переконатися, чи працюватиме цей механізм в Україні, адже багато експертів та чиновників скептично оцінювали його ефективність.

"Відмінність цієї програми від інших державних програм у тому, що допомога не надається грошима, їх не можна проїсти чи витратити на нецільові потреби. Держава закуповує обладнання і матеріали для заснування бізнесу. Учасник програми сам визначає, яке має бути обладнання, розробляє бізнес-план", – додає Шинкаренко.

Серед безробітних, які живуть лише коштом соціальних виплат, є люди, які працюють нелегально.

За словами Шинкаренко, у пілотному проєкті були випадки, коли люди завдяки цій програмі легалізували свій бізнес.

"Хтось чимось займався вдома, але побачив, що йому вигідніше легалізувати бізнес, узяти безвідсотковий кредит та розширити справу. Це теж на користь державі, бо раніше ці люди отримували соціальну допомогу, а зараз будуть сплачувати податки державі", – пояснює координаторка пілотної програми.

Кому вдалося

Ольга Онуляк з Львівщини була однією перших, хто подав заявку й отримав фінансування на розвиток бізнесу в рамках пілотного проєкту. Вона разом з чоловіком відкрила піцерію в містечку Сколе, що в Стрийському районі.

"У нас в сім’ї два учасники – я і чоловік. Спочатку безвідсотковий кредит отримала я, це були 60 тисяч гривень, а потім чоловік – 64 тисячі гривень", – розповідає підприємиця.

Досвіду ведення бізнесу в родині не було. До того обоє працювали в піцерії як наймані працівники. На момент отримання кредиту Ольга перебувала в декреті, а її чоловік тимчасово не працював.

"Отриманих коштів вистачило на купівлю першого обладнання, щоб можна було виготовляти піцу "на виніс". Ми живемо в невеликому містечку в приватному будинку і там обладнали приміщення під кухню", – пригадує учасниця програми.

Так вони працювали півтора року, а потім, у 2019 році, інвестували зароблені кошти та розширилися до повноцінної піцерії.

"Складно порахувати, скільки інвестували в піцерію, але нам для відкриття потрібна була набагато більша сума, ніж ми отримали від держави. Ми ці кошти щодня заробляли, працюючи без вихідних і відпочинку", – каже Онуляк.

Важливою була не лише фінансова підтримка від держави, а й консультаційна.

"У програмі працювала велика команда людей. Я розуміла, що вони чекають від мене результату, що я не можу придбати обладнання і підвести їх. Координатори багато радили та підтримували", – підкреслює підприємиця.

Отримані від держави позики вони з чоловіком майже повністю погасили коштом сплачених податків. "Залишилася невелика сума – близько 6 тисяч гривень, яку ми вже повернули", – зазначає власниця піцерії.

Зараз у закладі, крім подружжя, працюють пʼять найманих працівників. До пандемії їх було більше.

Крім малозабезпечених сімей, фінансування могли отримати переселенці. Такою можливістю скористався Василь Тараш, який переїхав з окупованої Донеччини до Кременчука на Полтавщині.

За професією Василь – ветеринарний лікар. На отримані 70 тис грн він придбав апарат ультразвукової діагностики.

"Ветеринарна клініка відкрилася не тому, що держава допомогла. Держава надала підтримку, але цей процес був запущений раніше", – каже підприємець.

Отримані в рамках проєкту кошти – це лише близько 1% від загальних витрат на відкриття клініки.

Сплачуючи податки, він повернув майже всю суму позики. Після трьох років роботи йому залишилося віддати близько 7 тис грн. Тараш каже, що в процесі отримання коштів не було жодних бюрократичних перепон.

"Недолік програми в тому, що сума допомоги надто мала. Вона може підтримати бізнес. Позика компенсується податками, тому це вигідно, але на цю суму складно відкрити бізнес", – переконаний він.

Ілля Дрозд з Харкова після отримання кредиту почав розвивати бізнес, що спеціалізується на пошитті взуття за індивідуальним замовленням.

"Я отримав близько 2,5 тисячі євро. На ці гроші ми з дружиною придбали дві швейні машинки. До цього ми шили взуття на старих машинах, але потрібно було розширюватися", – зазначає підприємець.

Після отримання кредиту він найняв двох людей для роботи на новому обладнанні. Тепер у бізнесі вісім працівників, які шиють близько тисячі пар взуття на місяць.

Чи працюватиме програма для всієї України

Пілотний проєкт показав хороші результати, та чи буде такою ж успішною програма на загальнодержавному рівні?

Запущена з 1 січня 2022 року програма відрізняється від пілотного проєкту тим, що з переліку потенційних учасників виключили внутрішньо переміщених осіб та прибрали механізм консультацій.

"Зараз багато скепсису щодо малозабезпечених навіть у центрах зайнятості. Кажуть, що переселенці активніші. У нас в пілотному проєкті було 62% малозабезпечених і 38% внутрішньо переміщених осіб. Якщо взяти Львівську і Полтавську області, то там участь у програмі брали переважно малозабезпечені", – каже Шинкаренко.

Вона зазначає, що механізм програми добре відточений, але можуть бути проблеми на етапі реалізації. Результат залежатиме від того, наскільки активно долучаться до процесу місцева влада і центри зайнятості.

"Чому вдався пілотний проєкт? Ми навчали чиновників, які були задіяні в проєкті, працювати з малозабезпеченими та внутрішньо переміщеними особами, проводили консультації. Зараз цього немає. Держава вважає, що є успішний досвід пілоту і все буде працювати, хоча я вважаю, що не все буде йти гладко", – зауважує Шинкаренко.

Іншим ризиком є те, що оцінювати проєкти і відбирати переможців будуть чиновники. Зазвичай вони далекі від бізнесу, не здатні фахово оцінити бізнес-план і надати консультацію.

Раніше комісії з розгляду проєктів створювалися на рівні області, зараз – на рівні району.

У пілотному проєкті учасників супроводжували не лише на етапі отримання позики, а й після. Зараз держава прибрала функцію консалтингу. Шинкаренко зазначає, що це було важливою складовою успішності проєкту. 

"Людині потрібно допомогти зареєструватися, отримати обладнання, дати хоча б початкові знання про податкову систему. Зараз єдиним каналом для отримання порад є центри зайнятості", – каже координаторка пілотного проєкту.

Загальна сума кредиту обмежується 100 млн грн. Допомогу зможуть отримати понад тисяча людей, однак малозабезпечених в Україні в сотні разів більше.

Квот за областями немає, тому найбільше учасників припаде на регіони з активними центрами зайнятості.

"Громади, зацікавлені в розвитку бізнесу, створенні робочих місць і залученні інвестицій, працюватимуть з населенням, налагодять консультування й отримають результат у вигляді нових бізнесів і нових податків", – говорить Шинкаренко.