Как украинский бизнес присоединяется к борьбе с выбросами парниковых газов

Вторник, 9 января 2024, 14:01
Как компании наращивают потенциал в сфере экологического менеджмента, чтобы снизить уровень выбросов (укр)
руководитель климатического и инновационного направлений ГД ООН в Украине


Инновации в действии

Глобальний договір ООН в Україні вже другий рік поспіль реалізує програму Climate Ambition Accelerator, щоб допомоги компаніям у встановленні науково обґрунтованих цілей скорочення викидів відповідно до ініціативи Science Based Targets (SBTi) та розробці стратегій досягнення нульового рівня викидів до 2050 року. 

Зусилля спрямовані на стримування глобального потепління до 1,5°C згідно з Паризькою угодою для запобігання катастрофічним наслідкам зміни клімату. 

На глобальному рівні в програмі Climate Ambition Accelerator вже взяло участь понад 1000 компаній з усього світу, що демонструє підвищену увагу бізнесу до декарбонізації та адаптації до зміни клімату. 

Учасниками програми були бізнеси з Африки, Азії, Австралії, Європи, Північної та Латинської Америки. Таке широке представлення регіонів свідчить про світовий характер викликів та потребу у консолідованих зусиллях бізнесу для їх подолання.

Водночас, незважаючи на зростання кліматичних амбіцій після Паризької угоди, згідно зі звітом компаній Fortune Global 500 (із загальним щорічним обігом у 41 трлн дол.), частка бізнесів зі значними кліматичними зобов’язаннями за останній рік стабілізувалася на рівні 66%. Це свідчить про певне гальмування, адже реальні викиди парникових газів продовжують зростати.

Дослідження показують, що компанії, які знизили власні викиди, отримали в середньому на 1 млрд дол. більше прибутку порівняно з конкурентами. Це доводить, що скорочення викидів корисне не лише для довкілля, але й вигідне фінансово.

Серед трьох маркерів реальних кліматичних дій, які призводять до скорочення викидів: 

  • звітування про викиди; 
  • встановлення короткострокових цілей зниження викидів; 
  • наявність офіцера зі сталого розвитку на рівні керівництва компанії (Chief Sustainability Officer, CSO).

Завдяки точному вимірюванню викидів компанії можуть встановлювати більш надійні цілі, оцінювати ефективність ініціатив зі скорочення викидів та кількісно вимірювати пов’язані ризики. 

Крім того, якісна звітність допомагає формувати ефективнішу політику та визначати пріоритетні сфери підтримки.

Що означають результати COP28

Вимоги до звітності також зростають у всьому світі завдяки ініціативам, таким як Директива ЄС з корпоративної звітності в сфері сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive, CSRD), нові керівні принципи Комісії з цінних паперів та бірж США (Securities and Exchange Commission, SEC). 

Функції кліматичної фінансової звітності після розформування спеціальних робочих груп з кліматичних фінансових розкриттів (Task Force on Climate Related Financial Disclosure, TCFD) з 2024 року будуть передані Раді з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board, ISSB).

Запланований ЄС механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з 2026 року стане стимулом для компаній скорочувати свій вуглецевий слід.

Компанії, які системно вимірюють та звітують про викиди, матимуть перевагу від посилання регулювання. Важливим для якісного звітування є охоплення викидів за Scope 3, які можуть складати до 90% від загального обсягу викидів. 

Встановлення короткострокових цілей зниження викидів допомагає компаніям приймати стратегічні рішення та вживати конкретних заходів вже зараз, щоб досягти результату. Такі цілі мають бути науково обґрунтованими, амбітними та реалістичними. 

За даними дослідження PwC 2018 року, термін перебування на посаді CEO в середньому становить 5 років. Отже, якщо ставити цілі після 2030-го, то скоріш за все вони не належатимуть ні до сфери відповідальності нинішнього, ні наступного CEO. Короткострокові цілі можуть мотивувати менеджмент вживати заходів негайно.

Компанії з цілями на 2030 рік скоротили викиди на 7% за останній рік, тоді як викиди компаній без таких цілей зросли на 3%. Та для досягнення глобальної мети щодо 1,5°C потрібні ще амбітніші зусилля: згідно з розрахунками Програми ООН з довкілля необхідно щорічно скорочувати викиди парникових газів на 8% протягом нинішнього десятиліття.

Ще одним важливим чинником прискорення кліматичних дій є наявність відповідальних осіб в компаніях. 43% компаній мають офіцера зі сталого розвитку на рівні керівництва компанії (CSO), що сприяє більш амбіційним планам дій у сфері клімату. 

Компанії з CSO встановлюють цілі карбонової нейтральності та нульові викиди в середньому на 7 і 3 роки раніше.

Щодо регіонального розподілу, то Європа лідирує за кількістю кліматичних зобов’язань. Зокрема, 108 з 112 європейських компаній Fortune Global 500 мають значні цілі щодо скорочення викидів парникових газів.

Що стосується нашої країни, то цьогоріч на українському акселераторі, який тривав з травня до листопада 2023 року, навчалися 20 компаній з різних секторів: енергетика, виробництво сталі, роздрібна торгівля, хімічна промисловість, фінансові установи, консалтинг, ІТ та будівництво. Для порівняння, минулого року учасників було 12. 

Формат поєднував самостійне онлайн-навчання та практичні семінари з українськими і міжнародними експертами. Хоча основна частина навчання відбувалась у віртуальному середовищі, Глобальний договір ООН в Україні організував для учасників кілька сесій у гібридному форматі (онлайн та офлайн), створюючи можливості для обміну думками та стимулюючи нетворкінг.

Завдяки програмі компанії зміцнили знання з методологій обліку та встановлення цілей скорочення викидів відповідно до SBTi, а також отримали рекомендації щодо управління викидами й можливість обміну найкращими практиками як між собою, так і з закордонними компаніями.

Кожна компанія самостійно приймає рішення щодо цілей. Одна з компаній-учасниць українського акселератора вирішила встановити науково обґрунтовані цілі скорочення викидів згідно з SBTi.

Нове в SBTi в 2023 році: ключові зміни та галузеві аспекти 

SBTi передбачає два шляхи встановлення цілей для компаній: стандартний та спрощений – для малих і середніх підприємств (МСП), і нещодавно визначення МСП було оновлене. 

Нові жорсткіші критерії з 1 січня 2024 року мають на меті залучити більше компаній саме до стандартної процедури.

Зокрема, критеріями є:

  • викиди СО2-еквіваленту менше 10 000 тонн за Scope 1 та Scope 2; 
  • не належить до фінансового чи нафтогазового сектору;
  • не є частиною більшого підприємства; 
  • не володіє морськими транспортними суднами та активами з генерації енергії. 

А також підприємство має відповідати щонайменше 2 із 4 критеріїв, узгоджених з вимогами ЄС з корпоративної звітності зі сталого розвитку (CSRD) для МСП.

З 1 січня 2024 року підвищиться плата за проходження процедури МСП. Водночас МСП з річним доходом менше 10 млн дол. з країн, що розвиваються та з перехідною економікою (зокрема й України), звільнятимуться від сплати.

Опубліковано посібник щодо залучення постачальників до встановлення науково обґрунтованих цілей, адже їх викиди у середньому в 11,4 рази більші за прямі викиди компаній. Робота з постачальниками дозволить підвищити ефективність, прозорість та стійкість ланцюжка постачання. 

Оновлення для галузей

Розроблено методологію та калькулятор для встановлення коротко- та довгострокових цілей скорочення викидів для компаній металургійної промисловості відповідно до 1,5°C.

Вона враховує секторальні бар'єри та можливості, а також розрізняє шляхи виробництва залежно від джерела сировини (залізна руда чи брухт). Також визначено єдині межі основних процесів у ланцюжку виробництва сталі для забезпечення узгодженості розрахунків.

Планується розроблення специфічного стандарту для компаній нафтогазового сектора: оцінювання варіантів охоплення ланцюжка вартості, сценарії викидів, метрики та методи вимірювання прогресу. 

Стандарт для нафтогазового сектору має бути опублікований наприкінці 2024 року. Розробка цього стандарту також вплине на підходи SBTi щодо інших енергетичних секторів.

Розроблено проєкти посібника та калькулятора зі встановлення цілей для будівельного сектора. Наразі проводиться тестування на реальних даних компаній-добровольців для виявлення можливих удосконалень та оцінки застосовності для різних регіонів і бізнесів.

Відбулось оновлення посібника зі встановлення цілей для лісового, земельного та сільськогосподарського секторів (Forest, Land and Agriculture, FLAG). Зокрема уточнено, що компанії мають досягати цілі як за рахунок скорочення викидів, так і завдяки поглинанню вуглецю в ґрунтах. Проте фокус має бути на зменшенні викидів.

Опубліковано новий посібник для сектору фінансових послуг щодо узгодження звітності за актуальними рекомендаціями та встановленням науково обґрунтованих цілей. 

Оновлення включають нові критерії щодо фінансування викопних видів палива, розширення переліку методів та охоплення нових класів активів.

Хімічна промисловість є третім за величиною промисловим джерелом викидів CO2 у світі. Опубліковано галузевий звіт про поточний стан справ, виклики та можливості для декарбонізації хімічного сектору. SBTi закликає надавати коментарі до звіту.

Галузеві рекомендації для компаній транспортного сектору щодо встановлення науково обґрунтованих цілей ще в процесі розробки. Для морського транспорту випущено посібник та калькулятор для встановлення цілей скорочення викидів. Для авіаційної галузі запропоновано тимчасовий шлях декарбонізації для узгодження з 1,5°C та встановлення коротко- і довгострокових науково обґрунтованих цілей.

SBTi тимчасово призупинила валідацію та оновлення цілей для автовиробників, доки не буде розроблено шляхи декарбонізації для викидів на етапі використання авто, узгоджені з 1,5°C. 

Це пов'язано з тим, що викиди на етапі експлуатації авто (Scope 3, категорія 11) становлять левову частку викидів автовиробників. Тому потрібна дорожня карта скорочення викидів саме для цієї категорії.

Політика не стосується виробників автозапчастин вони можуть використовувати наявні інструменти SBTi для транспортного сектору.

Отже, завдяки програмі Climate Ambition Accelerator українські компанії отримують можливість наростити власний потенціал у сфері екологічного менеджменту посилити знання з обліку викидів, встановити науково обґрунтовані цілі скорочення викидів, розвинути компетенції з ефективного управління викидами. 

Активна участь бізнесу в акселераторі та все більша кількість компаній-учасниць дають підстави сподіватися, що з часом в Україні буде досягнуто критичної маси бізнесів, що встановлюють амбіційні цілі декарбонізації, а зараз триває накопичення знань та досвіду.

Запрошуємо компанії долучатися до наступного потоку Climate Ambition Accelerator. Реєстрація розпочнеться наприкінці лютого 2024 року.

Співавтор: Олександр Висоцький, проєктний менеджер ГД ООН в Україні