Как спасают от инфляции и во что вкладывают деньги розничные инвесторы

Сьогодні Україна переживає найтривожніший момент у своїй історії. Щоб вистояти у війні, їй потрібна не лише сила зброї, а й економічне підґрунтя. 

Сподіватися на план Маршалла та іноземні інвестиції, вочевидь, можна лише після війни. Зараз ми як суспільство маємо розраховувати переважно на себе – а значить, на внутрішніх інвесторів, що так чи інакше пов’язують своє майбутнє з Україною.

І тут виникає чимало питань: чи вдалося таким інвесторам зберегти свої статки? Скільки з них наразі мають мотивацію до вкладення у вітчизняні бізнеси? Якої інформації та підтримки потребують люди, що готові інвестувати в Україну вже сьогодні?

Усі ці питання ми поставили спільноті "УкрІнвестКлубу" – першого та найбільшого в Україні майданчика роздрібних інвесторів, що протягом двох років до початку війни об'єднав понад 5 000 учасників. 

Онлайн-опитування проходило з 4 до 16 квітня 2022-го, у ньому взяли участь 430 приватних інвесторів з усіх регіонів України, хоча значна частина (46%) до війни були мешканцями Києва та області. 

Більшість респондентів – чоловіки (87%), дві третини з них – у віці 25-45 років. Ці люди мали досвід співпраці з клубом та вкладали кошти у реальний сектор – нерухомість, ритейл, агробізнес, логістичні проєкти тощо. 

Як війна вплинула на фінансовий стан роздрібних інвесторів?

44% учасників опитування відзначили суттєве або критичне погіршення. Серед цих людей чверть оцінювали свій довоєнний фінансовий стан і рівень доходів як високий або вищий за середній. 

Ще майже половина вважали його "середнім". І лише 16% з тих, у кого фінансовий стан суттєво погіршився через війну, не були задоволені своїми статками і до початку воєнних дій. 

Серед 33 учасників опитування, які взагалі не відчули погіршення, відповіді щодо фінансових втрат розділилися практично навпіл: 17 людей оцінили свої довоєнні доходи як вищі за середні або ж високі, інші мали "середні" статки. 

Не можна стверджувати, що вплив війни у більшій мірі відчули на собі ті, хто мав гірший фінансовий стан до її початку. Основними причинами погіршення фінансового стану є закриття проєктів, куди інвестовано кошти, а також втрата основного джерела доходу. 

Втрат зазнали всі категорії роздрібних інвесторів – і ті, хто мав, що втрачати, і ті, хто лише рухався до розбудови власного добробуту. 

Витрати на волонтерство і допомогу країні, хай навіть і за рахунок власного добробуту – дуже поширена практика серед учасників опитування.

Чи готові роздрібні інвестори вкладати кошти в українську економіку під час війни? 

40% учасників спільноти мають намір і надалі витрачати вільні кошти на допомогу країні, військовим та волонтерські ініціативи. 

Цей високий показник цілком очікуваний та зрозумілий. Допомога армії та волонтерство – головна "інвестиція" у майбутнє нашої країни, без якої навряд чи будуть успішними усі інші проєкти. Від початку війни ми багато разів спілкувалися на цю тему у внутрішніх чатах клубу, тож результати опитування лише підтвердили: значна частка учасників спільноти розділяє це твердження не на словах, а на ділі.

Третина, або 33% учасників спільноти планують і надалі інвестувати в українські проєкти, які розвиваються прямо зараз. 

Отримавши таку обнадійливу статистику і спираючись на досвід нашого клубу до війни, ми, у свою чергу, ініціювали низку суспільних ініціатив. 

Щоб українці могли інвестувати у воєнну економіку попри всі ризики, необхідні додаткові важелі – принаймні, державні гарантії захисту від не воєнних негараздів. 

Як інвестори запобігатимуть ризику знецінення грошей у воєнний час?

Варіант, який залишається популярним серед більшості респондентів – зберігання грошей у валюті, готівкою або на банківському рахунку. Його планують використати майже 2/3 опитуваних. 

Ця відповідь цілком корелює із відповіддю на попереднє запитання, де 61% поки не планує витрачати наявні гроші. 

Трохи більше половини, або 54% учасників вважають дієвими інвестиції в зарубіжні проєкти та акції. А 45% опитаних бачать захист від знецінення у конвертації коштів в криптовалюті. 

Третина, або 33% респондентів вважають, що інвестиції у вітчизняну економіку можуть стати одним з інструментів, що допоможе уникнути ризиків девальвації. Отже, маємо ще одне підтвердження цілком серйозних намірів роздрібного інвестора – підтримати країну у найскрутніші часи.

Купівля нерухомості у західних регіонах України приваблює 16% респондентів. Це невеликий показник, імовірно тому, що під загрозою поки що лишається вся країна в цілому. 

Лише 2% опитуваних бачать способом збереження вартості грошей купівлю транспорту та іншого майна і його передачу у користування ЗСУ. Ми згодні, що цей спосіб має певні ризики, але очевидною причиною є й недостатність інформації про такі можливості з боку держави. 

Які сфери є перспективними для роздрібного інвестора? 

Результат опитування виявився цілком подібним до піраміди Маслоу. Перші місця посіли індустрії, що пов’язані із базовими людськими потребами. 

Сільське господарство та будівництво набрали відповідно 56% та 50% відповідей. Наступними йдуть інфраструктура (транспорт, склади, пошта) та переробка – 41% та 40%. 

Простіше кажучи, вибір відповідей дає наглядне уявлення про те, що шкала перспективних галузей корелюється із шкалою пріоритетних життєвих потреб людини.

Важливо: ми не представили на діаграмі галузі, що привернули увагу менше 15% опитаних. До речі, серед таких сфер опинився і ВПК – військово-промисловий комплекс, шо приваблює лише 1% респондентів. 

Якої інформації потребує інвестор?

Найбільше потенційні інвестори потребують якогось єдиного переліку і короткого опису проєктів, в які наразі можна інвестувати. Ми, як інвестиційний клуб, регулярно складали та оновлювали такі лістинги, так само діяли й інші подібні до нашої спільноти. 

Та зважаючи на поточні ризики, вважаємо, що прийшов час створити централізований реєстр проєктів, які потребують приватних роздрібних інвестицій. А також – ввести відповідальність за подання неправдивих даних до реєстру.

На другому місці – потреба в аналітичній інформації про економіку у воєнний час. І цієї інформації справді бракує! Аналітики про воєнні дії цілком вистачає, а інколи буває й забагато – так, що це створює непотрібні ризики для ЗСУ та цивільних. А ось якісна економічна аналітика – на вагу золота.

Трохи більше половини респондентів хотіли б мати інформацію про напрямки бізнесу, які наразі є найважливішими в Україні. Стільки ж зацікавлені в знайомстві з українськими власниками бізнесу, які відновлюють свою діяльність в Україні. 

При цьому, із вітчизняними підприємцями, котрі відновлюють діяльність за кордоном, прагне познайомитись значно менше інвесторів – 37%. Тож сімнадцять пунктів різниці – за патріотизм та віру в Україну.

Цікаво, що аналітики економічних напрямків, які будуть перспективними у післявоєнний час, потребує усього 1% респондентів. Чому? Напевне тому, що більшість людей зараз живе суто у теперішньому часі. 

Крім того, українське суспільство, скоріше за все, вже не має ілюзій, про швидкий перебіг цієї війни. Тож наша спільна задача – держави, бізнесу і всього суспільства – використати цю зацікавленість і цей ресурс для відбудови української економіки вже зараз.

Дмитро Карпіловський, Олександр Тихомиров, співзасновники "УкрІнвестКлубу"