Пшеница как "продовольственное оружие"

Понедельник, 21 марта 2022, 08:09
Если России удастся оккупировать южные регионы Украины, это позволит ей шантажировать большое количество стран заоблачными ценами на зерно. (укр)
Ph.D., университет Мартина Лютера (Германия), Ассоциированный сотрудник Центра исследований продовольствия и землепользования КШЭ, научный сотрудник IAMO


Инновации в действии

Російська економіка базується на домінуванні монополістичних і олігополістичних ринкових структур, які можуть впливати на ціноутворення як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках. 

Вона вже сьогодні використовує природний газ і нафту як "зброю", контролюючи обсяги поставок і ціни.

Майже всі галузі російської економіки монополізовані державними компаніями або контролюються російськими олігархами. 

Це включає не лише державну монополію в таких галузях, як енергетика та сировина, гірничодобувна промисловість, торгівля, транспорт і зв’язок, а й переробна промисловість, зокрема аграрно-продовольчий сектор. 

Також у аграрно-продовольчому секторі російський уряд підтримує не малі сімейні підприємства, а великі аграрні компанії, які зараз відомі в усьому світі як агрохолдинги.

"Зерновий ОПЕК" для контролю експорту пшениці

Як країна з найбільшими орними землями у світі, Росія за останні 15 років перетворилася на одного із найбільших гравців на світовому ринку пшениці. 

Проте Росії доводиться конкурувати не лише з такими країнами, як ЄС, Канада, США та Австралія, а й із сусідніми країнами, перш за все з Україною, але й з Казахстаном. 

Якщо Україна не засіється, на світ чекає глобальна продовольча криза

Казахстан, як країна, яка не має прямого доступу до світових портів, змушена відправляти свою пшеницю до чорноморських портів російськими залізницями. 

Через таке географічне положення експорт пшениці з Казахстану на світовий ринок практично знаходиться під контролем Росії. 

Для того, щоб обмежити Україну як основного конкурента на ринку пшениці в Чорноморському регіоні, Росія ще у 2007 році підняла питання про злиття експорту пшениці трьох країн Чорноморського регіону, Росії, Казахстану і України в так званий "Чорноморський зерновий пул", а пізніше про створення так званого "зернового ОПЕК". 

Але Україна з самого початку була проти створення такої економічної картелі на світовому ринку пшениці.

Україна як конкурент Росії на ринку пшениці

Україна, як країна з найбільшими площами чорноземів і найродючішими ґрунтами у світі, вільним і прямим доступом до світового ринку, з дуже розвиненою портовою інфраструктурою на Чорному морі, має всі економічні переваги для успішної конкуренції з Росією не лише на світовому ринку пшениці. 

Цим Україна обмежує монополістичне положення Росії на світовому ринку пшениці в багатьох країнах Африки, Близького Сходу і Азії. 

В очах російського президента і російських олігархів Україна як конкурент становить економічну загрозу для економіки Росії. 

Тому російський президент та російські олігархи намагаються окупувати південь України і надіються таким чином обмежити Україну як конкурента і отримати контроль над експортом пшениці в Чорноморському регіоні. 

Якщо Росії вдасться реалізувати задуманий план "Новоросія", то Україна може не лише втратити свої землі на півдні країни, вона також може втратити вільний і прямий доступ до світового ринку. 

У такому положенні Росія буде мати можливість контролювати весь експорт української пшениці. 

Якби Росія могла б контролювати всю торгівлю пшениці у Чорноморському регіоні сьогодні, то вона вже могла б використовувати пшеницю як "продовольчу зброю".

Наслідки "продовольчої зброї" для Африки, Близького Сходу та Азії

Саме про це попереджаю політиків у ЄС і США, а також на Близькому Сході, в Африці та Азії. 

Цінова еластичність попиту на енергію є більш еластичною, і в міру зростання цін на енергію можна знайти альтернативні рішення щодо енергопостачання. 

Цінова еластичність попиту на продукти харчування, зокрема на хліб, є менш еластичною та навіть нееластичною у бідних регіонах світу. 

По-перше, важко знайти альтернативу пшениці. По-друге, дивлячись на географію експорту пшениці трьох чорноморських країн, Росії, України та Казахстану, стає зрозумілим, що ці три країни експортують у найбільш густонаселені регіони світу: Африку, Близький Схід та Азію.

Пшениця як "продовольча зброя" Росії

Варварські бомбардування та ракетні обстріли мирного населення в Україні вказують на те, що Росія неодмінно використає своє монополістичне положення на світовому ринку пшениці і використає пшеницею як "продовольчу зброю". Це може призвести до таких наслідків. 

Перше, експортні ціни на зерно пшениці можуть зрости так як і ціни на природний газ та нафту, які вже сьогодні диктуються Росією як країною-монополістом в більшості країн Європейського Союзу. 

Друге, за допомогою регулювання і контролю експорту пшениці в Чорноморському регіоні Росія може використати пшеницю як "продовольчу зброю" і контролювати чи навіть керувати відданістю багатьох урядів Африки, Близького Сходу чи Азії. 

Третє, не можна виключати того, що Росія може спровокувати штучну світову продовольчу кризу або навіть штучний голод у різних частинах світу. Це може вплинути на продовольчу безпеку в більшості країн Африки, Близького Сходу та Азії і призвести до масової міграції людей з бідніших регіонів світу до інших країн світу. 

В свою чергу, масова міграція людей може створити ще більші соціальні, політичні та економічні проблеми для багатьох країн світу, в тому числі і для країн Європейського Союзу.

Олександр Перехожук, Ph.D., університет Мартина Лютера (Німеччина), Асоційований співробітник Центру досліджень продовольства та землекористування КШЕ, старший науковий співробітник Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO)