Выход из кризиса через призму энергетического сектора

Среда, 21 июля 2021, 09:11
Почему реформа энергетики является важным драйвером постковидного восстановления экономики. (укр)
директор Центра экономического восстановления, советник премьер-министра


Инновации в действии

Три місяці тому в Україні вперше схвалена Національна економічна стратегія на десятиріччя вперед.

Розробку стратегії уряд робив, зокрема, на платформі Центру економічного відновлення.

Розвиток енергосистеми України відповідно до пріоритетів європейської енергосистеми (а саме декарбонізації та відновлювальних джерел енергії) закладено в складові економічної стратегії. Ми не поодинокі в такому підході.

Такий принцип сповідує Всесвітній економічний форум (WEF), який розробив System Value. Це так звана матриця системної цінності, що показує логіку: яким має бути підхід до створення декарбонізованої енергетики майбутнього.

Які ключові елементи System Value? Це регуляторне середовище, розвиток відновлювальних джерел енергії, енергоефективність та оновлення мереж.

Недавно Центр економічного відновлення презентував своє дослідження щодо впливу енергетики на розвиток економіки країни за методикою System Value. WEF позитивно оцінив як саме дослідження, виклавши його на сайті, так і перспективи розвитку енергетики за підходом System Value в Україні.

Наразі сектор електроенергетики стикається з великою кількістю викликів, що негативно впливають на розвиток економіки. Зокрема, ми маємо занадто коштовне підключення, втрати в мережах та відсутність технологій смартгрід.

Рівень втрат в електромережах продовжує зростати. Для порівняння: у 2018 році ми втрачали 9,8% електроенергії, що передається в мережах, у 2020 році цей показник становив уже 10,4%.

Рівень SAIDI (час відключення електроенергії) в Україні найбільший у Європі – 696 хвилин на рік. У Євросоюзі показники менші в десятки разів: у Польщі – 180 хвилин, у Німеччині – 23 хвилини.

Лічильники на карантині: як коронавірус вплинув на споживання електроенергії

Причиною відставання від країн ЄС є системне недоінвестування галузі. До 2021 року в кілометр українських електромереж вкладали 230 дол, тоді як середньоєвропейський рівень інвестицій – 1500-2500 євро.

З 2021 року в Україні запрацювала нова модель тарифоутворення для розподілу електроенергії – RAB-тариф, метою якої є стимулювання інвестицій в інфраструктуру електромереж. Саме вона відкриває "нову сторінку" функціонування енергетичної інфраструктури в Україні.

За розрахунками Центру економічного відновлення, RAB-тариф за десять років допоможе залучити в проєкти цифровізації та автоматизації мереж до 202 млрд грн. Що в результаті? Скорочення SAIDI більш ніж удвічі ­– з 696 до 319 хв/рік.

При цьому планується, що за 13 років ми скоротимо рівень втрат до середнього європейського рівня – 7,5%. Ці поліпшення позначаться на житті кожного українця і кожного підприємства – електропостачання стане більш якісним.

Крім того, потенційно зменшиться розмір оплати за світло, оскільки ті 10,4% втрат, що виникли через зношення електричних мереж, закладені в тариф. Платять за це і пересічний українець, і український бізнес.

Утім, головна мета модернізації електромереж – сприяння розвитку економіки. За нашими підрахунками, за десять років модернізація мереж згенерує 14,2 тис робочих місць і 72 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету.

Другим пріоритетом розвитку енергетики є енергоефективність. З цим в Україні не все гаразд навіть на рівні побуту. Енергоефективна домашня техніка та навіть банально LED-лампи ще тільки входять в ужиток.

Через це український будинок утричі менш ефективний за німецький. Щоб наблизити ефективність українського енергоспоживання до європейського, планується впровадження 8 252 проєктів загальною вартістю 32 млрд грн.

Ці проєкти пов'язані з модернізацією систем освітлення, обігріву, охолодження та вентиляції, оновленням газового обладнання, впровадженням систем моніторингу та енергетичного управління. Заходи з енергоефективності будуть зменшувати споживання енергоресурсів і, отже, знижувати витрати галузі та населення на енергію. Буде зекономлено 51,3 млн кВт-год електроенергії.

При цьому викиди вуглекислого газу зменшаться на 46 млн тонн. Державний і місцеві бюджети отримають 19,7 млрд грн, ринок праці – 58 тис робочих місць.

Третій важливий вектор – розвиток відновлюваних джерел енергії.

Глобальний перехід від традиційної теплової та атомної генерації до "зеленої" генерації закріплений в економічній стратегії і Національній стратегії розвитку енергетики до 2035 року. Це глобальний світовий тренд, який імплементує Україна, щоб стати частиною світового енергетичного суспільства.

Ще один світовий тренд, який швидко наздоганяє Україна, – розвиток домашніх сонячних станцій – прос'юмерів. На нашу думку, створення 50 тис таких підстанцій допоможе згенерувати 5,4 млн грн додаткових надходжень до бюджету. У 2020 році таких підстанцій в Україні вже було близько 30 тис.

Частка прос'юмерів у структурі української генерації, крім переходу до чистої енергії, допоможе додатково балансувати енергосистему. Водночас, споживач, що встановив сонячні панелі, стає незалежним від зовнішнього постачання, оскільки буде забезпечувати себе електроенергією самостійно.

Крім того, він може продавати електроенергію в мережу, отримуючи додатковий дохід через "зелений" тариф. ВДЕ – основа декарбонізації і зобов'язання України, яке вона взяла на себе разом з європейськими країнами.

Лише 50 тис прос'юмерів допоможуть скоротити викиди вуглекислого газу на 4,2 млн тонн за десять років. Вигоди для економіки країни – 14 млрд грн додаткових надходжень до бюджету.

Чому саме ці три вектори такі важливі для розвитку енергетики та постковідного відновлення економіки загалом? Вони є основою розвитку економіки, системою, на яку нанизуються інші галузі. Без якісних надійних електромереж країна не буде цікава ні зовнішнім, ні внутрішнім інвесторам.

При цьому енергоефективність, "зелена" генерація та скорочення викидів є обов'язковими умовами інтеграції України в європейське співтовариство.