Долгострои Минобороны. Когда военные получат жилье?

Понедельник, 5 сентября 2016, 15:56
Государство выделяет значительные средства на жилье для военных, однако Минобороны тратит их крайне неэффективно. Дома возводятся десятилетиями. (Укр.)
Инна Попович, независимый журналист-расследователь


Инновации в действии

Понад 44 тис військовослужбовців України перебувають в черзі на отримання житла.

Хоча Міноборони регулярно виділяє кошти на вирішення цього питання, проблеми залишаються.

Зараз в Україні тривають судові справи щодо кількох заморожених об'єктів для військових.

Команді міністра оборони Степана Полторака варто звернути на них особливу увагу, аби добудувати житло і врахувати помилки попередників.

Черкаси

Майже 14 років в центрі Черкас триває будівництво багатоповерхівки для 129 родин військовослужбовців. Представники Міноборони обіцяли завершити довгобуд до кінця 2015 року. Втім, роботи застигли на одному місці.

Проти генерального підрядника порушена справа про банкрутство. У 2016 році прем'єр-міністр Володимир Гройсман виділив додаткові кошти на цей об'єкт.

Ще у жовтні 2002 року між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міноборони та державним підприємством "Черкаське будівельно-монтажне управління" був укладений договір щодо зведення десятиповерхового 129-квартирного житлового будинку на вулиці Котовського.

За будівництво бралися тричі. Об'єкт почали зводити у 2007 році, але брак коштів змусив зупинити роботи. Тоді Черкаським будівельно-монтажним управлінням керував такий собі Грищенко. Хоча роботи велися за бюджетні кошти, він у 2005-2006 роках укладав договори з приватними особами на придбання ними житла.

У листопаді 2014 року нове керівництво управління направило заяву до правоохоронних органів стосовно притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директора підприємства Грищенка через шахрайство.

 Довгобуд для військових в Черкасах. Фото автора

Проте є питання і до нового керівництва управління. В ході досудового розслідування було встановлено, що у 2015 році посадові особи підприємства внесли до актів виконаних робіт неправдиві відомості про неіснуючі роботи, ціни на які були завищені на понад 600 тис грн.

Мова йде про субпідрядників, яких найняло будівельно-монтажне управління. У 2014 році воно залучило приватні підприємства "Брелок" та "Будтеплосервіс" до виконання малярних, сантехнічних та інших робіт.

Останні найняли ПП "Селмак" із статутним капіталом 50 грн. Згідно з актами виконаних робіт "Селмак" виконало будівельні роботи загальною вартістю 1 750 тис грн, які профінансовані в повному обсязі. В реальності, як пізніше встановило слідство, роботи були виконані лише на папері.

Також слідство встановило деталі співпраці ПП "Брелок" та будівельно-монтажного управління. Так, через "Брелок" та інші фіктивні підприємства працівники управління переводили безготівкові кошти в готівку і незаконно проводили безтоварні псевдооперації із закупівлі товарів.

Новий директор управління Олег Бабій все заперечує. За його словами, фірма "Брелок" виконала роботи згідно з договорами. Про "Селмак" Бабій "уперше чує". Кримінальні ж провадження, на його думку, правоохоронні органи відкрили, щоб поставити "галочку" у власних звітах.

Міноборони на коментарі у цій справі скупе. Там лише наголосили, що підрядників обирало будівельно-монтажне управління за погодженням з Центральним управлінням капітального будівництва — структурним органом міністерства.

Вказані в офіційних джерелах телефони фірм "Селмак", "Брелок" та "Будтеплосервіс" не відповідають.

У травні 2016 року Гройсман виділив на добудову будинку близько 12 млн грн. Щоправда, в серпні ознак того, що роботи тривають, не було. За огорожею — лише охоронець, а будинок виглядає, як і рік тому. Цього ж року черкаський суд порушив проти будівельно-монтажного управління справу про банкрутство.

Волинь

На Волині у 2008 році Західне управління капітального будівництва Міноборони уклало договір підряду на зведення 44-квартирного житлового будинку у Володимирі-Волинському з державним підприємством "Західвійськбуд".

Проект коштував 10 млн грн. Протягом 2008-2012 років з бюджету профінансовано робіт на 8,7 млн грн. Через відсутність решти грошей будівництво призупинили, а договір підряду відповідно до додаткової угоди в березні 2015 року розірвали.

За свіжими перерахунками, для завершення робіт необхідно понад 7,5 млн грн.

Кропивницький

В екс-Кіровограді у 2005 році Міноборони уклало договір підряду на будівництво житла з одеським ТОВ "Обрій". За даними Youcontrol, кінцевими бенефіціарами фірми вказані панамець Карлос Альберто Веанд та одесит Олександр Юріцин.

Згідно з договором, "Обрій" повинен був до кінця 2006 року побудувати 140-квартирний житловий будинок на вулиці Конєва-Попова. Пізніше додатковими угодами строки будівництва були продовжені до кінця 2010 року. У грудні 2010 року була введена в експлуатацію перша черга будинку на 70 квартир.

На початку 2011 року Міноборони звернулося до фірми з вимогою завершити роботи, однак та почала посилатися на необхідність збільшення фінансування. Два роки тому Міноборони через господарський суд розірвало договір з "Обрієм". Будинок залишився недобудованим.

* * *

Ці історії — чорні плями на репутації Міністерства оборони. Про деталі невдалого будівництва житла для військовослужбовців стало відомо тільки завдяки численним судовим справам. Не виключено, що вони не останні.

Десь винна держава, яка невчасно сплачувала рахунки, десь — чиновники-авантюристи, десь — підрядники-аферисти. Хай там як, а сьогодні Міністерство оборони отримує значні бюджетні вливання, тому силовики повинні до дрібниць розібрати історії довгобудів, щоб нарешті завершити роботи.

А ще — не припуститися старих помилок в майбутньому, які можуть залишити без даху над головою сотні сімей.

Розслідування проведене в рамках проекту Центру локального самоврядування "Без корупції" за фінансової підтримки міжнародного фонду "Відродження"

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.