Миллиарды в песок?

Протягом останніх кількох місяців з боку Міністерства доходів та зборів звучать заклики про перегляд податкових пільг для окремих галузей економіки.

У зв'язку з цим почата серйозна медіа-кампанія.

Зокрема, з'явилася стаття з красномовною назвою "Мільярди в пісок", де в деталях пояснюється, що саме на АПК припадає найбільше податкових пільг, і що їх варто переглянути в сторону зменшення.

Автори статті згадують, що аграрії у 2012 році отримали 15 млрд грн податкових пільг, а сектор АПК - 7,4 млрд грн з державного бюджету. На нашу думку, дані цифри викладені некоректно і вирвані з контексту.

Аграрії справді отримали 15 млрд грн пільг з податку на прибуток та ПДВ. Проте з іншого боку, аграрії були змушені додатково заплатити близько 10 млрд грн у державний бюджет як "податок на експорт зерна".

Річ у тім, що згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу експортери зерна, на відміну від інших експортерів, не можуть претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті. Таким чином, реальний обсяг податкових пільг, наданих галузі у 2012 році, становив не 15, як стверджують автори, а 5 млрд грн.

Щодо видатків на АПК з боку держбюджету, то із загальної суми 7,4 млрд грн, які автори назвали витратами на "економічну діяльність галузі", лише близько 12% можна віднести до прямої підтримки галузі. Решта - кошти на діяльність державних органів та підготовку фахівців галузі.

Причому в аграріїв часто виникають сумніви стосовно ефективності витрат та державну освіту та чиновницький апарат.

Автори статті забули згадати, скільки податків заплатив АПК. Ця сума дуже суттєва - 42 млрд грн, що становить 9,4% доходів державного бюджету. Об'єктивно дивлячись на АПК, можна стверджувати, що галузь сплачує до бюджету в 14 разів більше за обсяг програм прямої підтримки галузі.

Не варто також забувати, що АПК є галуззю, завдяки якій утримується стабільний курс гривні. У 2012 році аграрії експортували продукції на 16 млрд дол, вперше обігнавши за даним показником металургів. Кожен четвертий долар, що надійшов в Україну від експорту товарів, був зароблений аграріями.

Причому сильна експортна позиція перебуває під постійною загрозою як від квот на експорт, так і від можливого скасування імпортних мит.

У листопаді 2013 року Україна може почати процес приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. Це означає більшу конкуренцію з надзвичайно дотаційним європейським аграрієм: у ЄС щороку витрачається близько 57 млрд євро на субсидії сільгоспвиробникам у рамках Спільної сільськогосподарської політики.

На кожні 5 євро, що заробила галузь, держава доплачує 1 євро. Таким чином, щоб зрівнятися у рівні підтримки з європейськими виробниками, український АПК повинен був би отримувати щонайменше 20 млрд грн дотацій щороку.

Проте в Україні практично відсутні дотації. У 2013 році порівняно з 2012 роком плановий обсяг фінансування витрат на підтримку сільського господарства скоротився більш ніж утричі - з майже 3 млрд грн до 0,9 млрд грн.

При цьому у 2012 році було фактично витрачено лише 0,9 млрд грн, у 2013 році, імовірно, реально буде витрачено не більше 0,3 млрд грн. Єдиною діючою формою підтримки є податкові пільги. Зменшення пільг поставить український АПК у ще більш невигідне становище порівняно з підприємствами інших країн.

Державна підтримка АПК у країнах світу, 2013 рік, прогноз

* - без права зворотного викупу, з 2012 року

ПП - податок на прибуток

Джерело: Українська аграрна асоціація

Якщо АПК стане не вигідно виробляти та експортувати товари, то курс гривні похитнеться. Держбюджет втратить від девальвації набагато більше, ніж ті 6 млрд грн, які реально надає аграріям у вигляді податкових пільг та підтримки галузі. Тому Міндоходів насправді повинне бути зацікавлене у підтримці галузі.

Не слід також забувати і про соціальне значення АПК для України. У сільському господарстві працює понад 4 млн людей, тобто кожна п'ята зайнята людина.

Перегляд пільг створить соціальну напругу, сотні тисяч людей можуть втратити роботи. Крім того, 87% продуктів харчування на українському ринку - вітчизняного виробництва. Перегляд пільг означає ріст цін на продовольство.

Проте Міндоходів продовжує тиснути на аграрний сектор, лякаючи майбутнім неминучим переглядом пільг.

Аграрії протягом останніх місяців почули обіцянки скасувати пільги із сплати ПДВ, запровадити податок на оборот, підвищити фіксований податок у шість разів, продовжити дію "податку на експорт зерна" до 2016 року, запровадити податок на землю, трансфертне ціноутворення, фінансові векселі.

Частина цих ініціатив уже лягла в основу зареєстрованих законопроектів і прийнятих законів.

Інформаційна кампанія щодо перегляду пільг АПК призвела до падіння внутрішніх цін на зерно. За часів незалежності аграрії ще не відчували такого сильного тиску з боку податкових органів. Податківці в погоні за наповненням бюджету вступають на територію, від якої залежить життя мільйонів людей.