Опришки из Аграрного фонда

Дніпропетровські фермери спокусились на широко розрекламовану державну акцію. Допомога виявилась у тому, що селян обібрали на 400 тисяч.

Усі знають, що Аграрний фонд - одна з найбільш містичних структур України. Там з лякливою методичністю щезають різні товари народного харчування.

До того ж - магічним чином. Ніяка прокуратура не може впевнено сказати, як це стається: просто було - і вже нема.

Прикрості Аграрному фонду додає лише той факт, що закон збереження маси ніхто не скасовував. А відтак, на те місце, де раніше лежали цукор і борошно, доводиться класти інші товари або принаймні гроші.

Грошей же, як відомо, бракує завжди. І ось державні мужі врешті придумали схему, як їх добувати. Виявилося, це зовсім просто. Для цього потрібні лише три речі: державна програма підтримки селян, непідкупний суд і фермер-"лох".

У нашій історії в ролі останнього виступило фермерське господарство "Крутеньке" з Кіровоградщини.

Почалося все оптимістично. Держава оголосила, що організувала процес падіння манни небесної на українських селян. Назва процесу - форвардні закупівлі. Суть: у селянина купують врожай наперед. 50% платять перед посівною, 50% - після.

Купує держава, звісно, нижче ринкових цін, зате фермери не ламають голову, де позичити гроші на посівну. От така прекрасна взаємовигідна схема.

ТОВ "Крутеньке" теж так подумало. Ну, і вляпалось. Все почалося з підписання договору з Аграрним фондом. Сталась ця знаменна подія 24 травня 2012 року, уже коли посівна закінчувалась. Либонь, бракувало селянам грошей.

Аграрний фонд гарантував, що 50% оплати кине протягом трьох днів. Домовилися так: з "Крутенького" - 980 тис тонн пшениці третього класу, з АФ - 1,77 млн грн. Половину, нагадаємо, - одразу.

Підписали селяни договір і сіли чекати грошей. Три дні минуло - нема грошей, червень минув - нема грошей. Плюнули вони на державотворців. Тим паче - пшениця росте, ціни на неї - також.

Аж тут, гульк - прийшло 20 липня, а з ним на рахунок гроші впали. Копієчка до копієчки: 883 тис грн. Кумедно, що послані гроші були 2 липня, а дійшли тільки через 18 днів. Волами, певно, везли.

Але селянам що 2 липня, що 20 липня - один біс. Того самого дня вони повідомили АФ, що контракт розірвано. Правда, як справжні українці, гроші трохи потримали в себе і віддали назад лише 7 листопада. У святій впевненості, що нічого їм за це не буде, оскільки Аграрний фонд порушив договір першим.

Правда виявилася іншою. Прокурор в інтересах держави подав на селян в Кіровоградський суд з вимогою стягнути штраф за невиконання контракту. Логіка така: АФ свій обов'язок виконав, хоч і на два місяці пізніше, а фермер - ні.

Якщо селяни хотіли скасувати контракт, то треба було це робити до 20 липня, до надходження грошей. А як вони вже впали на рахунок, все - ти раб свого слова.

Кіровоградські судді вирішили, що прокурор правий, і виписали селянам штраф. Ті подали в апеляцію. Намагалися переконати суд, що другої частини оплати вони б взагалі не побачили.

На це Дніпропетровський суд у повній відповідності до чинного законодавства розповів "терпилам", що страхи до справи не підшиєш, а зерно вони рідній державі так і не привезли. Так що штраф платити треба. Штрафу того виявилось 20% від контракту. Тобто 353 тис грн самого штрафу і 53 тис грн пені. Разом - 400 тис грн.

Якщо звести цю історію до одного речення, то виглядає вона так: селяни і чиновники підписали один папір, перекинули один одному гроші, двічі сходили до суду, після чого трударі села віддали рідній державі 50 тис дол. На цукерки.

Точніше - на закриття дір, які з'являються в АФ через вплив потусторонніх сил.

Дякуємо Реєстру судових рішень за постачання правдивої інформації.

Оригінал публікації: Опришки з Аграрного фонду