Cправа на 5 мільярдів доларів. Як "Нафтогаз" знову переміг Росію в суді і чи отримає гроші
Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі зобов'язав Російську Федерацію виплатити НАК "Нафтогаз" 5 млрд доларів.
Ці гроші – компенсація за активи, якими українська державна компанія володіла у Криму до його тимчасової окупації росіянами.
Що "Нафтогаз" втратив в Криму
Після початку тимчасової окупації Криму Російська Федерація позбавила майна величезну кількість українських компаній. Цінні енергетичні активи на півострові втратила і група "Нафтогаз".
Найбільш знаковими та відомим широкому загалу в цьому переліку є дві бурові установки, які ще називають "вишками Бойка". Їх купівля за часів Віктора Януковича супроводжувалась гучним корупційним скандалом із переплатою сотень мільйонів доларів.
Влітку 2022 року Збройні Сили України завдали ракетного удару по цих бурових платформах, тому оцінити їх фізичний стан до деокупації півострова неможливо.
Однак найбільш суттєвою втратою для НАК "Нафтогаз" є Чорноморський шельф. В Криму окупанти "націоналізували" 15 родовищ нафти та газу та ще мінімум 3 перспективні вуглеводневі ділянки.
За оцінками фахівців української державної компанії, наша країна втратила можливість вести розробку родовищ, запаси яких становлять близько 50 млрд кубометрів газу, 3,5 млн тонн нафти та 1 млн тонн газоконденсату.
Після анексії окупанти продовжували незаконно використовувати ці родовища, просто крадучи з них українські вуглеводні. Левова частка збитків, нанесених держкомпанії, обумовлена саме цими втратами.
Однак це далеко не весь перелік захоплених активів.
Росіяни також відібрали в НАК "Нафтогаз" Глібовське підземне сховище разом із наявними в ньому запасами газу, понад 1200 км магістральних газопроводів, 43 газорозподільні станції, флот з 29 одиниць плавзасобів, 4 плавучі бурові установки (включно з "вишками Бойка"), адмінбудівлі, фінансові активи, а також багато інших об'єктів виробничої інфраструктури.
Усе це разом і сформувало цифру у понад 10 млрд доларів.
Як тривав судовий процес
Активи "Нафтогазу" росіяни "націоналізували" рішенням так званого парламенту анексованого Криму 17 березня 2014 року, коли півострів захопили військові Російської Федерації.
Після цього почалась юридична підготовка щодо відшкодування збитків компанії, яка тривала понад 2,5 року.
У жовтні 2016 року НАК "Нафтогаз" і шість його дочірніх підприємств ініціювали арбітражний розгляд справи проти Росії. Йдеться про компанії "Чорноморнафтогаз", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", "Укртранснафта", "Газ України" та "Лікво".
Вересень 2017-го – позов подано до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі.
У лютому 2019 року "Нафтогаз" заявляє про проміжну перемогу – суд підтверджує відповідальність Росії у порушенні міжурядової угоди про захист інвестицій, включаючи статтю про заборону експропріації.
Червень того ж року – українська державна компанія подає до суду заяву про розмір компенсації збитків від експропріації активів у Криму.
Лютий 2020-го – НАК "Нафтогаз" в заяві у відповідь додатково обґрунтовує розмір компенсації збитків, оцінивши їх на суму близько 5 млрд дол плюс відсотки.
В липні 2022 року Гаазький апеляційний суд підтвердив юрисдикцію Арбітражного трибуналу у справі. До цього часу сума збитків, за оцінкою "Нафтогазу", перевищить 10 млрд доларів.
У підсумку суд встане на сторону української компанії, однак зобов’яже росіян компенсувати лише половину збитків – 5 млрд доларів.
Як отримати компенсацію
Відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, Росія повинна виконати рішення суду, однак під час великої війни з Україною в такий сценарій повірити важко. Тим більше на тлі очікуваного контрнаступу та прогнозів щодо деокупації півострова українськими військовими.
Офіційно в Росії заявили, що для аналізу рішення їм потрібен певний час.
"Потрібно проаналізувати. Наші фахівці, які займаються захистом прав Росії в цій справі, аналізуватимуть і ухвалюватимуть рішення про подальші дії", – заявив речник Кремля Дмітрій Пєсков.
Утім, подібні арбітражні рішення можна реалізовувати через механізм примусового виконання. І саме такий шлях, судячи з усього, доведеться пройти "Нафтогазу".
"У разі відмови Росії від добровільного виконання рішення, відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, учасницею якої є Україна, "Нафтогаз" планує розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання такого рішення на території тих держав, де знаходяться комерційні активи Росії", – заявили в прес-службі компанії.
Простими словами – найближчим часом розпочнеться пошук майна РФ або російських державних компаній в інших державах, його арешт та реалізація з торгів для погашення боргу.
Процес доволі непростий та тривалий. Його складність можна оцінити на прикладі державного "Ощадбанку", який отримав вердикт Арбітражного трибуналу в Парижі ще у 2018 році, і досі продовжує цю роботу.