Вести справу в РФ стає менш вигідно, але міжнародний бізнес це не зупиняло. Що зараз?
Крім санкцій на рівні держав, важливим кроком стало рішення багатьох міжнародних компаній припинити працювати в РФ. Бізнеси, що продовжують там функціонувати, своїми податками спонсорують російську агресію в Україні.
Ці компанії змушені брати участь у мобілізації, яку проводить Росія, тож їхня підтримка війни з непрямої стає прямою. Чому вони не виходили раніше?
Для багатьох компаній покинути РФ означало зазнати суттєвих фінансових втрат, бо це величезний ринок. У деяких холдингів у Росії були виробничі потужності, а це інвестиції, які складно або неможливо вивести з країни.
Перед бізнесом постав складний вибір. За цим процесом почали стежити дослідники, зокрема Єльського університету та проєкту LeaveRussia. За якими критеріями вони ділять компанії на ті, що пішли, що залишилися і що вагаються?
Хто стежить за виходом компаній з РФ
Найбільш відомим став перелік Єльського університету. Його фахівці відстежують реакцію корпорацій на війну в Україні, спостерігаючи за їх заявами та сайтами.
Проте найбільш повний список у березні створили українські волонтери. У липні вони з командою KSE Institute та її проєктом SelfSanctions, який досліджує діяльність міжнародних компаній, започаткували проєкт LeaveRussia. У результаті вони сформували базу компаній, пов’язаних з російським ринком.
Є й інші ініціативи: Don't Fund War (базується на списку Єльського університету), Антивоєнна коаліція (ресурс апарату РНБО), Boycott Russia, Coalition for Ukraine, The Ukraine Corporate Index, Squeezing Putin, Stop Bloody Energy.
Крім того, список міжнародних компаній – спонсорів війни веде НАЗК. Там наразі лише вісім компаній, однак ці дані включили до World-check. Це база, у якій компанії перевіряють потенційних бізнес-партнерів, щоб ті не виявилися причетними до шахрайства або терористичних організацій, не були під санкціями.
Якщо компанія є в цій базі, значить, співпрацювати з нею ризиковано.
Науковці Єльського університету з 24 лютого ведуть реєстр міжнародних компаній, що залишили ринок Росії, і тих, що продовжують там працювати.
До 18 вересня перелік нараховував 1 385 компаній. Дослідники поділили їх на пʼять груп: А – повністю покинули ринок, B – тимчасово припинили діяльність, але розглядають можливість повернення, C – скоротили обсяг операцій, D – призупинили інвестиції, F – продовжують працювати без змін.
У Росії досі діють 568 міжнародних компаній. З них 240 належать до групи F, 159 – до групи D, 169 – до групи С. Здебільшого це промислові підприємства (100 компаній) та ритейлери (75 компаній). Бізнеси, які потрапили в групи від А до D, згідно з дослідженням університету, забезпечували до 40% російського ВВП.
У травні вчені цього закладу також дослідили, як вихід міжнародних компаній з російського ринку вплинув на їх становище на фондових ринках.
Незважаючи на знецінення активів та зупинку операцій, бізнес, який покинув Росію, навіть виграв: його акції зростали. Цей ефект не залежав від сектору, регіону чи розміру компанії. Чим повніше бізнеси згортали діяльність в РФ, тим більш позитивною була реакція ринку. Це пов’язують з тим, що інвесторам важливо, аби компанії позбулися ризиків, пов’язаних з роботою в РФ.
Науковці відзначили невелике, але статистично значуще зростання ймовірності дефолту тих компаній, які залишаються в Росії, порівняно з тими, що вийшли.
Проєкт LeaveRussia 18 вересня нараховував 2 867 міжнародних компаній. При цьому близько 1 300 фірм є і в базі даних Єльського університету, і в базі LeaveRussia. Дослідники поділили компанії на чотири категорії або статуси.
"Залишаються" – продовжують діяльність у Росії (1 143), "вичікують" – скоротили поточні операції та призупинили інвестиції (494), "виходять" – згорнули операції в Росії (1 119), "вийшли" – завершили вихід з РФ (112).
База KSE – найбільш повна. Вона регулярно оновлюється і містить значно більше інформації, ніж інші схожі джерела: кількість персоналу, доходи, капітал.
KSE стежить, як компанії юридично організовують вихід з РФ, і відносить до тих, що вийшли, лише компанії, які повністю завершили цей процес, тобто не продають свої товари в Росії та продали російські активи, якщо вони були.
Продовжують працювати в РФ: розподіл за країнами
За даними LeaveRussia, у Росії продовжують працювати 1 637 міжнародних фірм (компанії зі статусом "залишаються" та компанії зі статусом "вичікують").
Найбільше таких підприємств мають головний офіс у США (294). На другому місці – представники німецького бізнесу (247). Третю сходинку посіла Франція (107). Четверта і п’ята позиції – за Японією (98) та Великою Британією (93).
Дані Єльського університету теж показують, що найбільше компаній, які діють в РФ, походять зі США (133). На другому місці – німецькі компанії (63), на третьому – китайські (46). Французькі посіли четверту сходинку (44), італійські – п’яту (28).
На США припадає і найбільше компаній, що пішли з Росії та виходять з неї. За даними Єльського університету, їх 274, а за підрахунками LeaveRussia, – 351.
Серед країн, чиї фірми найактивніше йдуть з Росії, також Німеччина. Учені Єльського університету стверджують, що російський ринок залишили 64 німецькі компанії, а фахівці проєкту LeaveRussia нарахували 105 таких фірм.
США та Німеччина на перших місцях і за кількістю компаній, що пішли, і за кількістю тих, що залишилися. До війни в Росії було найбільше компаній з цих країн, тому варто зважати не лише на кількість компаній, що пішли чи залишилися, а й на частку компаній, що пішли, у загальній кількості компаній, які діяли в РФ.
Тут, кажуть у LeaveRussia, перше місце у Фінляндії (65%) та Великобританії (60%).
Чи є зв'язок між політиками урядів з підтримки України (зокрема застосування санкцій до РФ) та виходом з Росії компаній із цих країн?
Наразі упевнено можна сказати лише про зворотний зв'язок. Якщо уряд певної країни не накладає санкції на Росію (наприклад, Китай), компанії з цією країни навряд чи замисляться про вихід з РФ. Скоріше, вони сприйматимуть вихід західних компаній як можливість отримати більшу частку російського ринку.
Хто є прикладом для галузі, а хто втрачає репутацію
У Росії працюють такі гіганти із США: продовольча компанія Cargill, виробники побутової хімії Colgate-Palmolive, Johnson & Johnson та Procter & Gamble, виробники продуктів Mondelez і Kraft Heinz, ресторани Domino Pizza, Subway, Hard Rock Cafе, готелі Hyatt, фармацевтична корпорація Pfizer, технологічні компанії Snap, Vimeo, Patreon. Вийшли з РФ McDonald's, Netflix, Apple, Coca-Cola, eBay.
Серед німецьких компаній продовжують працювати в Росії Metro, кондитерська корпорація Ritter Sport, підрозділи Siemens, виробник будматеріалів Knauf, виробник продуктів Hochland, хіміко-фармацевтична корпорація Bayer.
Вийшли з країни-агресора німецькі автомобільні концерни Mercedes-Benz, BMW та Volkswagen, виробник побутової хімії і товарів для ремонту Henkel, розробник програмного забезпечення SAP, бренд кондитерської продукції Dr. Oetker, банки Deutsche Bank та Commerzbank. Влітку про вихід з ринку Росії оголосив найбільший страхувальник Європи – німецька компанія Allianz Group.
Серед французьких компаній продовжують працювати в Росії будівельні магазини Leroy Merlin, гіпермаркети Auchan та Decathlon, виробники продуктів Bonduelle, Lactalis та Danone, виробники одягу Lacoste та Etam, енергетична корпорація Engie, хіміко-фармацевтична корпорація Sanofi, косметичний бренд Yves Rocher.
Вийшли з РФ розробник відеоігор Gameloft, косметична мережа L'Occitane, медіагрупа Publicis Groupe, банк Societe Generale, кейтерингова компанія Sodexo. Автоконцерн Renault після тривалої критики зупинив виробництво в Москві.
Більшість китайських компаній, які не бояться потрапити під західні санкції, не лише не припинили працювати на ринку РФ, а й наростили обсяги випуску товарів, намагаючись зайняти ніші, які звільнилися після виходу західних компаній.
Так, китайські бренди смартфонів Realme, Vivo, Mi, Tecno, Infinix, iTel планують зайняти 90% ринку РФ. Працюють там маркетплейси Alibaba та Didi, виробники електроніки Xiaomi, ZTE, Tencent, Oppo та Honor, фінансова система UnionPay.
Щоб зрозуміти, що спонукає компанії виходити з РФ чи залишатися там, потрібне окреме дослідження. Серед важливих факторів – частка доходів чи прибутків, які компанія отримує з російського ринку, реакція споживачів, конкурентне становище компанії, а також чи застосовані санкції до товарів, які ця компанія продає.
Міжнародні бізнеси повинні виходити з Росії, це питання і етики, і вигоди. Вести справу в РФ стає менш вигідно: санкції, зруйновані логістичні ланцюжки, проблеми з фінансовими операціями і погіршення економічного становища РФ ускладнюють бізнес. Головне – кожен день роботи в РФ допомагає їй вести війну проти України.
Щоб стимулювати компанії покинути російський ринок, уряди можуть запроваджувати додаткові обмеження на торгівлю з РФ, наприклад, заборонити постачання до неї продукції машинобудування та автомобілів, хімічної продукції, обладнання для енергетичної галузі, фінансових послуг. Долучитися можуть усі громадяни, бойкотуючи тих, хто не хоче зупиняти кривавий бізнес у Росії.
Ярослав Пилипенко, аналітик проєкту "Dozorro трансперенсі інтернешнл Україна"
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є винятковою відповідальністю "Трансперенсі інтернешнл Україна" і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Стаття надана "Вокс Україна"