Активи і гроші Росії у світі розшукують і арештовують. А що отримає Україна від того?

Початкові припущення 

1. Припускаємо, що Україна не зможе домогтися участі у війні жодного союзника, тому не буде повного розгрому Росії за прикладом розгрому Німеччини в 1945 році.

2. Виходячи з цього, договір про капітуляцію і репарації Росія не підпише.

3. Україна зможе розраховувати на ті джерела репарацій, які розташовані за межами Росії і кошти з яких можна отримати без угоди з Росією.

Якщо ці припущення помилкові й РФ підпише угоду про репарації, то конфіскації її закордонних активів цьому не завадять, а будуть частиною договору.

Зауваження. Російські активи в Україні як репарації тут не розглядаються. По-перше, обсяг цих активів мізерний порівняно із загальним обсягом російських активів за межами Росії. По-друге, з ними все зрозуміло: необхідне законодавство ухвалене, заходи і виконавці визначені.

Російські активи за межами Росії

1. Валютні резерви центрального банку Росії.

Реклама:

2. Активи громадян РФ, які потрапили під санкції США, ЄС та інших країн.

3. Інші активи фізичних та юридичних осіб Росії за межами країни.

Резерви центробанку Росії

Обсяг. Остання доступна публікація резервів центробанку за червень 2021 року свідчить про обсяг 585 млрд дол. З них 41% – у Росії, Китаї та міжнародних інституціях – не доступний для заморожування та конфіскації.

Для репарацій можна розраховувати на обсяг до 350 млрд дол. Таку оцінку 16 березня оприлюднило агентство Bloomberg.

Стан. Кошти заморожені, але раніше використовувалися для погашення російських державних зобов'язань.

Де перебувають. У кількох країнах, основна сума коштів – у Франції (12% резервів), Німеччині (10%), Японії (10%) та США (7%). У цих чотирьох країнах розміщені близько 250 млрд дол центробанку Росії.

Які є проблеми та рішення

По-перше, Росія раніше використала заморожені резерви для погашення купонів за своїми облігаціями – 16 березня виплатила 117 млн дол. Це зменшує обсяг резервів для наступних репарацій.

До 5 квітня тільки США заборонили використання заморожених резервів ЦБ для погашення суверенного боргу Росії. Інші країни цього не робили, тому РФ може обслуговувати свої недоларові борги. Необхідна заборона на такі дії, адже Росія може платити з поточних надходжень за нафту і газ.

По-друге, на заморожені резерви є багато претендентів, крім України. Перелік потенційних позовів уже наводився. Скоріше за все, позови будуть подані і задоволені судом. Крім вказаних, є також акціонери ЮКОСу. Вони судяться з Росією за 50 млрд дол, і ця суперечка вже близька до фіналу.

Обсяг позовів проти Росії буде вимірюватися десятками мільярдів. Скоріше за все, юридично Україна нічого з цим зробити не зможе, потрібні політичні кроки.

Найкращим політико-правовим рішення були б спеціальні законодавчі акти в США та інших країнах, де лежать заморожені резерви російського центробанку.

Прикладом такого рішення є законопроєкт Беннета-Портмана. Він встановлює, що всі кошти, конфісковані в росіян завдяки розслідуванням робочої групи KleptoCapture, повинні бути направлені на допомогу українським біженцям і на відбудову України. Є й інші законодавчі ініціативи США, про які мова піде далі.

Відповідні рішення, принаймні в чотирьох країнах (Франція, Німеччина, Японія та США), повинна запропонувати й українська сторона – МЗС чи президент.

Активи громадян РФ, які потрапили під санкції

Обсяг. Прямих даних щодо обсягу закордонних активів підсанкційних осіб нема. Попередній аналіз виведення капіталу з РФ свідчить, що загальний обсяг активів фізичних і юридичних осіб Росії за межами їх країни становить не менше 1 трлн дол. Скільки з них належить підсанкційним особам, встановити неможливо.

Міжнародна організація журналістів OCCRP започаткувала проєкт Russian Asset Tracker з каталогізації таких активів. До 11 квітня 2022 року до бази даних потрапили десять осіб із загальним обсягом виявлених активів 17,5 млрд дол. Проте таких осіб – сотні, тож сума зростатиме.

Стан. Більшість активів оформлена на підставних осіб або анонімні трасти. Наразі знайшли і заморозили активів на кілька десятків мільярдів доларів.

Де перебувають активи. Нерухомість і депозити переважно перебувають у західних країнах. Корпоративні права оформлені в офшорних юрисдикціях, найпопулярніші – Британські Віргінські острови, Кіпр, Нідерланди, Швейцарія.

Рухоме майно – морські судна, літаки, гелікоптери – переміщується в країни, які не запроваджували санкції: у Туреччину або на Мальдівські острови.

Які є проблеми та рішення

Проблема перша. Для заморожування активів їх треба спочатку знайти, бо більшість з них оформлені на підставних власників або передані в траст. Для розшуку активів створені відомчі, міжвідомчі та міжнародні групи.

США

Мін'юст США в березні 2022 року створив робочу групу KleptoCapture. Її основне завдання – пошук, арешт і конфіскація активів підсанкційних осіб.

KleptoCapture співпрацює з іншими правоохоронними органами США, зокрема з Федеральним бюро розслідувань та Службою внутрішніх доходів. До цього Казначейство США 26 лютого 2022 року у співпраці з Міністерством юстиції створило робочу групу REPO (Russian Elites, Proxies and Oligarchs).

Завданням цієї групи є пошук, арешт і конфіскація майна російських осіб, проти яких запроваджені санкції за напад на Україну.

На відміну від KleptoCapture, група REPO спрямована на міжнародне співробітництво. До її роботи залучені представники міністерств фінансів, юстиції та внутрішніх справ Австралії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Канади, Франції, Японії, а також представники Європейської комісії.

Євросоюз

Європейська комісія 17 березня утворила робочу групу Freeze and Seize як європейський відповідник KleptoCapture та REPO. 8 квітня група повідомила про замороження російських активів на 29,5 млрд євро.

Одночасно робоча група звернулася до членів ЄС з проханням надавати інформацію щодо зв’язків активів підсанкційних осіб з кримінальною діяльністю.

Велика Британія

Прем’єр-міністр Борис Джонсон 24 лютого заявив у парламенті про створення у складі Національного кримінального агентства нового підрозділу Combating Kleptocracy Cell (CKC) для переслідування російських клептократів.

Україна

Хоча після початку масштабної інтервенції Росії Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) було спрямоване на розшук, арешт і конфіскацію російських активів, воно досі робить це тільки на території України.

Оскільки в Україні перебуває мізерна частка російських активів, агентство могло б розширити свої функції за межі держави. Україна найбільш зацікавлена в пошуку і конфіскації активів РФ, тому їй варто включитися в міжнародну роботу.

Проблема друга. Після розшуку та заморожування активів їх потрібно конфіскувати на користь України, але правової бази для цього немає.

Рішення. Потрібне спеціальне законодавство в кожній країні, де перебувають російські активи. Про це піде мова нижче.

Інші російські активи за межами Росії

Обсяг. Виходячи з наведених вище розрахунків, загальний обсяг активів росіян за межами РФ може перевищувати 1 трлн дол.

Стан. Більша частина активів оформлена на підставних осіб, російська власність прихована.

Які є проблеми та рішення

Головна проблема – не в правовій чи економічній площині, а в світогляді провідних політиків Заходу.

Європейські лідери не втомлюються повторювати, що за війну проти України має відповідати володимир путін та його найближчі спільники, а не російський народ. Можливо, подальший хід війни, тотальна підтримка війни росіянами та їхні звірства на окупованих територіях це змінять.

Наразі російський народ підтримує путіна так само, як німецький народ підтримував Гітлера, тобто на рівні 90%. Путінська Росія, яка волає "нам не стыдно", повинна заплатити за те, що робить, і за те, що їй не соромно.

Україна має велику перевагу в інформаційному протистоянні з РФ і має використати це для зміни світогляду західних політиків щодо відповідальності росіян. У такому разі не тільки активи купки наближених до путіна осіб можуть бути джерелом репарацій, а всі активи юридичних і фізичних осіб Росії.

Що каже міжнародне право

Наведена аргументація ґрунтується на економічній оцінці руйнувань в Україні і пошуку еквівалентної відповідальності Росії. Юридична експертиза каже про інше. Так, юрист-міжнародник, професор міжнародного права Івен Крідл вважає, що "конфіскація російських активів порушила б міжнародне право".

"Заморожування активів – це те, що міжнародні юристи називають контрзаходами – тимчасовими примусовими актами, покликаними змусити інші держави виконувати свої міжнародні зобов’язання.

Міжнародне право дозволяє США та їх союзникам заморожувати російські активи як контрзахід, лише якщо активи будуть збережені, щоб їх можна було звільнити, як тільки Росія відновить виконання своїх юридичних зобов’язань. Конфіскація активів буде вважатися незаконною експропріацією", – каже Крідл.

Припустимо, завтра РФ припинить війну і прибере війська з України. Чи буде наслідком цього припинення санкцій і повернення активів власникам?

У такому випадку Україні залишиться розвалена росіянами країна, на відбудову якої необхідні будуть сотні мільярдів доларів, а Росія залишиться зі своїми активами і без жодного економічного покарання. Так про це каже міжнародне право, що абсолютно несправедливо. Проте це за законом.

На думку Крідла, США та інші партнери України неправильно ввели санкції. Зараз вони введені для припинення війни, але очевидно, що вони не мають ефекту. Умовою припинення санкцій, у тому числі розморожування активів, має бути виплата репарацій, а не просто припинення війни.

Як саме будуть виплачені репарації і в якому обсязі – це предмет угоди між Україною та Росією. У такому варіанті досягається справедлива компенсація Росією руйнування України і не порушується міжнародне право.

Пропозиція Крідла з точки зору права, можливо, бездоганна, але вона не витримує критики з політичної та економічної точки зору. Усьому політичному керівництву Росії плювати на міжнародне право. Воно з великою ймовірністю відмовиться підписувати угоду про репарації, незважаючи на дію санкцій.

А як щодо права власності?

Американський союз громадянських свобод США (ACLU) наводить низку аргументів з цього приводу, які так само не сподобаються українцям.

ACLU створений понад сто років тому, його учасниками є майже два мільйона осіб. Мета організації – захищати та зберігати індивідуальні права і свободи, гарантовані кожній людині Конституцією та законами Сполучених Штатів. Про ACLU свідчать деякі факти з її довгої історії. Це була перша організація в США, яка стала домагатися імпічменту Річарда Ніксона. Одним з керівників ACLU була Рут Гінзбург – легенда і совість американського правосуддя.

З початку війни в США з’явилися кілька законопроєктів, які надають право президенту продавати заарештовані російські активи і передавати отримані кошти на відбудову України та допомогу українським біженцям.

Зокрема, це законопроєкти Майкла Беннета – Роба Портмана, Тома Малиновського та Шелдона Вайтгауса, які ЕП уже згадувала.

Реагуючи на ці законодавчі ініціативи, ACLU наголошує на неприпустимості позбавлення людини власності без належної правової процедури. Там наполягають: Конституція США (п’ята поправка) не дозволяє позбавляти людину власності без належної правової процедури.

Директор ACLU Кристофер Андерс заявив: "Це підвищує ймовірність того, що підданий санкціям громадянин Росії може виграти в американському суді, який, імовірно, скасував би і рішення про конфіскацію, і санкції як неконституційні".

Палата представників, враховуючи таку перспективу, вирішила створити робочу групу і надати адміністрації Байдена 60 днів для розробки механізму, який дозволить конфіскувати активи росіян, проти яких запроваджені санкції.

Конгресмен Малиновський визнав резонність заперечень ACLU і планує внести зміни в законопроєкт, щоб зробити його конституційним.

Проте, наголошує він, у жодному разі не можна дозволити повернення заморожених активів росіянам після закінчення війни. Так само він вважає неможливим повернення заморожених резервів центрального банку Росії.

Що в підсумку

Наразі ніяких дій щодо конфіскації активів, тим паче щодо передавання їх Україні, не зроблено. Як зауважив міністр юстиції, в історії ще не було прикладів примусової передачі коштів постраждалій країні від тієї, що завдала шкоди.

Якщо збережеться поточна політико-правова ситуація, то відбудову України буде фінансувати сама Україна та благодійні пожертви партнерів, тобто платники податків західних країн, а не винуватці всіх руйнувань та злочинів.

Загалом проблема російських репарацій за руйнування України перебуває в глухому куті, бо всі дії спрямовані на арешт активів. Тобто для їх конфіскації потрібні докази причетності активів до кримінальних злочинів.

Кримінальний процес має відбуватися щодо кожного арештованого активу для кожної підсанкційної особи. Протягом цього процесу, який може тривати кілька років, позивач має зберігати арештоване майно, що може дорого коштувати. Резерви ЦБ також були арештовані як контрзахід проти акту агресії Росії.

В обох випадках ідеться про кримінальне право, хоча проблема репарацій перебуває в іншій сфері права – у сфері деліктного права (tort law).

Для нього не потрібно доводити кримінальний злочин, не потрібне прокурорське обвинувачення і не потрібен кримінальний суд. Деліктне право стосується відшкодування збитків. Це частина цивільного, а не кримінального судочинства.

Необхідно відокремити проблему покарання російських кримінальних злочинців за агресію та воєнні злочини від проблеми відшкодування збитків. Для відшкодування збитків Україні не треба звертатися до Міжнародного кримінального суду та національних кримінальних судів.

Для цього має вистачити повноважень Міжнародного суду ООН. Він повинен встановити факт завдання Росією шкоди Україні та її народу, розмір відшкодування та форми репарацій (реституція, компенсація, сатисфакція).

Ми ще дуже далекі до політичного усвідомлення та юридичного забезпечення цих висновків. Чим скоріше почнемо цю роботу, тим скоріш відновимо країну.

Вадим Новіков, економіст