"Один з планів – перетворити наші обʼєкти на купи брухту". Як бізнес готується до можливого вторгнення

Середа, 16 лютого 2022, 10:30 -
Чи мають українські компанії план "Б" на випадок масштабної війни? Це питання ЕП ставила власникам великого і малого бізнесу ще місяць тому, але тоді охочих відповісти було мало. Тепер усе змінилося.

Останнім часом українці з острахом стежать за календарем. Іноземні та вітчизняні ЗМІ з посиланням на розвідки західних спецслужб ледь не щодня повідомляють про дати можливого масштабного вторгнення в Україну військ РФ.

За останньою інформацію, це мало статися 16 лютого о 3:00 чи о 5:00, але цього не cталося.

Готуючись до потенційного вторгнення, Сполучені Штати перенесли своє посольство з Києва до Львова. Ще до цього межі України залишили 150 американських інструкторів.

Аби уникнути панічних настроїв, президент Володимир Зеленський за два дні до можливої дати наступу призначив 16 лютого Днем єднання та закликав громадян підняти державні прапори на будинках і спорудах в усіх населених пунктах.

Попри постійне нагнітання – введення морської блокади, припинення авіасполучення, евакуацію заможних громадян з країни – прості українці гідно реагують на інформаційне тло: ажіотажу в продовольчих магазинах нема, як і черг до обмінних пунктів та банкоматів.

Водночас багато хто вже продумав план дій на випадок реалізації негативного розвитку подій.

Так само стримано реагує й український бізнес. Підприємці здебільшого розробили власні плани "Б". Дехто збирає своїх співробітників для тривожної, але необхідної розмови про те, яким буде алгоритм дій в екстремальній ситуації.

ЕП розпитала українські компанії про те, як вони планують діяти, якщо Росія вирішить напасти на Україну. Попереднє опитування, місяць тому, більшість компаній проігнорували.

План "Б"

Віра в мирне врегулювання ситуації не скасовує необхідності підготовки до найгірших сценаріїв. Такі плани мають більшість опитаних ЕП підприємств з різних секторів економіки. Щоправда, не всі ними діляться.

Великий олігархічний бізнес запевняє, що розробив плани на випадок масштабної війни ще у 2014 році і з тих пір їх постійно оновлює.

"Уже вісім років у нас існують внутрішні антикризові протоколи, які регулярно перевіряються та оновлюються.

У кризових ситуаціях наші пріоритети – життя та безпека співробітників та їх сімей, безперебійна робота підприємств критичної інфраструктури та стабільна робота інших бізнесів", – відповіли в групі SCМ Ріната Ахметова.

Поділитися деталями плану можливих дій фінансово-промислові групи відмовилися, посилаючись на конфіденційність.

"Українська промислова компанія "Інтерпайп" та її менеджмент у регулярному режимі розробляють різні плани щодо мітигації (зменшення – ЕП) будь-яких ризиків. Усі такі плани строго конфіденційні та не підлягають оприлюдненню", – заявили в "Інтерпайпі" Віктора Пінчука.

"Деталі планів ми розкривати не маємо права з міркувань безпеки, але весь ключовий персонал, чітко проінструктований", – відповіли в хімічному холдингу Ostchem Дмитра Фірташа.

На підприємствах, що належать Рінату Ахметову, Дмитру Фірташу, Ігорю Коломойському та Віктору Пінчуку, працевлаштовані десятки тисяч українців. Часто їх компанії є ще й об’єктами критичної інфраструктури.

Не дивно, що ці підприємства тісно взаємодіють із силовими органами, а їхні плани на випадок масштабної військової агресії узгоджуються з владою.

Активно готуються до можливої дестабілізації і представники ІТ-сектору

На початку лютого керівний партнер GrowthUP Group Денис Довгополий писав, що три українські ІТ-компанії готували регламенти на випадок війни. Залучали для цього ізраїльських консультантів, які знаються на таких питаннях.

Чимало компаній із сектору не можуть залучати кошти – відповідні регламенти у них вимагають інвестори. Вартість таких інструкцій, зазначив Довгополий, сягає десятків тисяч доларів.

Справа, звісно, не лише в регламентах. Великі представники галузі наголошують, що ключовим для них є збереження життя та здоров'я працівників.

"Для кожної великої локації ми маємо детально розроблені плани роботи на випадок екстрених ситуацій, які можуть виникнути з тієї чи іншої причини.

Головне завдання таких планів (BCP, business continuity plan) – гарантувати безпеку команди та безперервність бізнес-процесів наших клієнтів і самої компанії в нестандартних ситуаціях. З 2014 року такі BCP в Україні існують для всіх великих клієнтів компанії", – повідомили в компанії EPAM.

Як розробити план дій

Розробити план на випадок надзвичайної ситуації ніколи не пізно. Навіть якщо поточна криза вирішиться мирним шляхом, мати чіткий та зрозумілий алгоритм дій нікому не завадить.

Зрештою, сусідство з Росією вимагає постійної готовності до ескалації.

Допомогти компаніям скласти такий план вирішили в Європейській бізнес-асоціації. Там підготували своєрідний чек-лист питань, на які власникам та керівникам підприємств потрібно дати відповідь, аби пересвідчитися в готовності до війни.

Усі питання поділені на три ключові блоки: основні процеси, персонал та фінанси. Підготувавши відповіді на них, підприємство зможе продовжувати роботу навіть у разі суттєвої ескалації, вірять в асоціації.

"Попереджений – значить озброєний. Чимало компаній підготували плани на випадок непередбачуваних обставин та загострення ситуації. Деякі бізнеси ще в процесі підготовки", – кажуть в асоціації.

Що робити з персоналом

Працівник часто є ключовим елементом бізнесу, особливо у сфері послуг. Тому для багатьох компаній безпека їхніх співробітників є пріоритетом, на який вони готові не шкодувати ресурсів у разі настання несприятливих обставин.

Значна кількість опитаних ЕП компаній провели комунікації із співробітниками на випадок початку бойових дій. Деякі продумали варіанти переїзду працівників та членів їхніх родин.

"Ми не можемо ігнорувати навіть мізерну вірогідність найгіршого сценарію. Ми маємо план дій і на такий випадок. Безпека наших співробітників та їхніх сімей – пріоритет для нас.

Ми надали співробітникам інструкцію щодо дій у кризових ситуаціях. Також ми дозволяємо колективу працювати віддалено, з будь-якої локації", – повідомив засновник інвестиційної групи ICU Костянтин Стеценко.

Деякі компанії в критичні моменти планують надавати працівникам додаткову фінансову підтримку.

Додаткові кошти можуть знадобитися для переїзду в безпечні місця. Перед виділенням фінансування менеджмент спершу має визначити, чи є в цьому потреба.

Якщо Росія піде на загострення: чим Україні загрожує повна енергетична блокада

"Ми запитували в співробітників, чи знадобиться їм фінансова підтримка в разі реалізації негативного сценарію. Якщо така потреба виникне, то ми плануємо допомогти", – повідомив керівник та засновник ІТ-компанії VRNET.IO, член "Клубу УП" Артем Батоговський.

Наразі компанія не планує проводити релокацію.

Керівники деяких підприємств просять працівників подумати, куди вони могли б переїхати в разі настання несприятливих подій. Витрати на переїзд та проживання працівників бізнес готовий брати на себе.

Окремі ІТ-компанії продумали варіант централізованої релокації.

"Якщо ситуація буде розвиватися за негативним сценарієм, ми розглядаємо можливість релокації у Львів (з Києва – ЕП). Крім того, компанія авансом виплатить співробітникам бонус у розмірі 10% від річної зарплати", повідомили у пресслужбі технологічної компанії Roosh.

Бізнесу, що працює у сфері торгівлі, такі заходи впровадити важче. Там думають, як підготувати працівників до дій в умовах надзвичайної ситуації.

"У компанії не перший рік проводяться навчання персоналу на випадок надзвичайних ситуації, пожеж, терористичних актів. Наш персонал проінструктований і добре обізнаний щодо дій в критичних ситуаціях.

У кожному нашому торговельному центрі такі навчання відбуваються щомісяця. Це підвищує ефективність дій персоналу та дозволяє скоротити час реагування на форс-мажорні обставини", повідомили в компанії "Епіцентр".

Великий бізнес не розкриває деталей планів дій. Очевидно, що забезпечити евакуацію персоналу йому буде значно складніше, а перенести саме виробництво в інші міста – неможливо.

"ДТЕК у своїх рішеннях ставить за пріоритет безпеку життя і здоров’я своїх співробітників. Усі співробітники будуть вчасно проінформовані в разі змін в організації роботи або логістики, звернувшись на гарячі лінії. У разі виникнення надзвичайної ситуації кожен співробітник отримає чіткий та детальний план дій", – зазначає виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Як працюватиме бізнес

Компанії, які працюють у реальному секторі економіки, у разі початку масштабного вторгнення РФ мають два варіанти дій: продовжувати працювати, наражаючи на ризик працівників, або зупинити діяльність.

"Ми можемо перетворити наші об’єкти інфраструктури на груди брухту. Такий план розроблений. Доволі складно буде потім оживити це підприємство. Дуже не хотілося б це робити", говорив раніше співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital Андрій Ставніцер.

Компаніям із сфери послуг легше. Часто з основних засобів у них лише комп'ютерна техніка, яку працівники можуть забрати з собою. Дистанційна робота, яка стала нормою за два роки пандемії, дозволить не переривати робочі процеси.

Водночас здатність компаній працювати в умовах військового загострення залежатиме від роботи критичної інфраструктури, зокрема зв’язку.

Три найбільші оператори мобільного зв’язку запевняють, що їх інфраструктура надійно захищена від фізичних загроз і кіберзагроз.

"Для "Київстару" питання охорони об’єктів телекомунікаційної мережі є пріоритетним як в контексті фізичної охорони, так і кібербезпеки. Охорона забезпечується в штатному режимі 24/7 внутрішніми ресурсами компанії та з допомогою спеціалізованих підрядних організацій", зазначають у "Київстарі".

Блекаут, відключення мобільного зв'язку та інтернету: чи можливо це та як діяти

У випадку пошкодження інфраструктури оператори обіцяють працювати завдяки налагодженим алгоритмам.

"Обладнання lifecell розташоване в різних регіонах України. У разі часткового відключення в одних регіонах функції можуть дублюватися іншими регіонами.

Дата-центр компанії здатний достатній час підтримувати працездатність навіть в умовах порушення енергоживлення за допомогою дизель-генераторів", заспокоюють у lifecell.

У Vodafone додають, що мають резервне обладнання, яке здатне забезпечувати зв’язок на належному рівні в разі пошкодження елементів інфраструктури.

Водночас у разі оголошення в Україні воєнного стану управління інфраструктурою мобільних операторів перейде до держави.

"У випадку введення воєнного стану контроль та управління українськими телекомунікаційними мережами передаються Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, створеному на базі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України", – зазначили у Vodafone.

Чи вірить бізнес у велику війну

Попри тривожні новини, усі опитані ЕП підприємства продовжують працювати в звичайному режимі.

"Хоча новини про ситуацію на кордоні з Росією активно обговорюються у світових мас-медіа, ми бачимо, що у всіх основних регіонах, де є EPAM, життя триває в звичному режимі.

Наразі ситуація ніяк не вплинула на роботу офісів та спеціалістів. У нас немає підстав вважати, що необхідні якісь превентивні дії", зазначають у компанії.

Без суттєвих змін працюють і підприємства реального та фінансового секторів економіки.

"Наш базовий сценарій передбачає відсутність масштабної війни в Україні. Ми вважаємо, що Росія використовує свої війська біля кордонів та нагнітає напругу для зміцнення своїх переговорних позицій", додає Костянтин Стеценко з ICU.

Панічної втечі бізнесів зі столиці ближче до західних кордонів не спостерігається. Переважна більшість українських та іноземних компаній в Україні не бачать для цього підстав.

"Ми в асоціації продовжуємо працювати в штатному режимі і залишаємося в Києві. Ситуація непроста, але бізнес не чинить різких рухів і віддає питання врегулювання ситуації в руки дипломатів. Зараз як ніколи важливо зберігати спокій", наголосила виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.

Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна

Підприємці вважають, що найкращий спосіб допомогти державі вистояти  продовжувати робити свою справу, працевлаштовувати громадян, сплачувати податки та не панікувати.

"Я розцінюю військову агресію як дуже малоймовірну, а от негативний вплив на економіку від так званих навчань біля кордону та іншої інформаційної паніки як дуже вірогідний.

Моя особиста порада всім, хто питає, що робити, – business as usual. Саме так діє МХП", заявив заступник голови правління компанії Андрій Булаха.

"У 2022 році ми не згортаємо планів розвитку: розширюємо експортний потенціал, вкладаємо в інфраструктурні, інноваційні й технологічні проєкти, створюємо робочі місця.

Плануємо робити все від нас залежне, щоб Україна стала економічно сильною та успішною державою", – додають в "Епіцентрі".

Зрештою, паніка – це те, чого хоче досягти агресор гібридними методами війни, тож упевненість та спокій – чи не найефективніша зброя.