"Прибрати іноземців з наглядових рад". Як "націоналізм" може добити держпідприємства

"Прибрати іноземців з наглядових рад". Як "націоналізм" може добити держпідприємства

Четвер, 28 травня 2020, 14:46 -
jonasflorinus.com
Депутати пропонують заборонити іноземцям входити до наглядових рад українських держпідприємств. Схвалення ініціативи призведе до збереження політичного впливу на ці підприємства і подальшого їх розкрадання.

Шок! Сенсація! Депутатка Володіна внесла законопроєкт про заборону іноземним гравцям грати за українські футбольні клуби, а іноземним тренерам – їх тренувати.

"Не можуть іноземні товариші бути частиною українського футболу", – вважає авторка законопроєкту. Після набуття законом чинності тренер шахтаря Луїш Каштру і гравці української збірної Марлос та Мораес можуть пакувати валізи.

Насправді – ні. Вболівальники можуть зітхнути з полегшенням. Однак ця метафора добре пояснює суть реальної законодавчої ініціативи Володіної – заборони іноземцям входити до наглядових рад українських держпідприємств.

Ця ініціатива є лише прикладом, бо схожих атак на реформу корпоративного управління державних підприємств – безліч.

Гол у свої ворота

Як футбольні вболівальники ми хочемо, щоб наша команда перемагала. Для цього потрібні найкращі тренери та гравці. Якщо ми прагнемо перемоги, обмежувати пошук найкращих лише українцями – це гол у свої ворота.

Ба більше: наявність іноземних тренерів та гравців підвищує планку для українців і дозволяє нашому чемпіонату конкурувати з чемпіонатами провідних країн.

Як кінцеві власники держпідприємств ми хочемо, аби вони працювали ефективно. Для цього потрібні найкращі професіональні управлінці з міжнародним досвідом. Так само, як у футболі, співпраця з найкращими – це спосіб перейняти цей досвід.

Перш ніж вирішувати, кого включати до складу наглядових рад, потрібно зрозуміти, навіщо такі ради потрібні. Вони потрібні для покращення роботи державних підприємств. Якщо іноземці допомагають у цьому, треба це робити.

Наприклад, українські підприємці скаржаться, що ціна на електроенергію в Україні вища, ніж в ЄС. Щоб ціна була такою самою, потрібен спільний з ЄС енергоринок.

Для спільного ринку державна "Укренерго" повинна вступити до ENTSO-E – Європейської мережі операторів передавання електроенергії. Для цього необхідно залучити до наглядової ради фахівців з досвідом приєднання компанії до мережі.

В Україні таких фахівців поки немає. Отже, треба залучати професіоналів з міжнародним досвідом, вчитися в них і будувати власну репутацію.

"Укрзалізниця" заявила про співпрацю з "Дойче бан". Компанії потрібен міжнародний досвід реформування та інтеграція у європейські транспортні коридори. Для цього теж слід залучити до наглядової ради міжнародних фахівців.

Ще одна перевага залучення іноземців до наглядових рад держкомпаній – спосіб уникнення конфлікту інтересів. Незалежні члени наглядових рад не повинні бути пов'язані з державою як регулятором чи розробником політики, клієнтами або постачальниками компанії і повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Наприклад, кілька років тому в нафтогазовій галузі одночасно професійних і чесних фахівців набагато простіше було знайти за кордоном. Як і у випадку з футболістами, йдеться не про національність, а про професійні здібності.

Дискримінація шкодить держбюджету

Популярний аргумент проти реформи – іноземці отримують великі зарплати коштом бюджету. Насправді – ні. Це кошти державних компаній. Ці витрати – інвестиції в ефективність управління. Чим менше підприємства розкрадають та чим ефективніше ними керують, тим більш прибутковими вони є для народу.

Точно так само, як досвідчені футбольні гравці та тренери не лише підвищують якість гри, а й дозволяють більше заробляти футбольному клубові.

Можна зекономити на управлінцях, але через неефективність підприємств постраждає держбюджет. Компанії платитимуть менше податків та дивідендів.

Реформа корпоративного управління уже довела свою ефективність. Багато підприємств, які після початку реформи отримали незалежні наглядові ради, часто за участю іноземців, покращили фінансові показники. "Нафтогаз", Приватбанк, "Укрпошта", "Укрзалізниця" перетворилися із збиткових на прибуткові.

Реформа дозволила державним підприємствам успішно залучати та виплачувати кредити, зокрема з міжнародних ринків та від міжнародних фінансових організацій, що є незрівнянно дешевшими та "довшими" за кредити комерційних банків.

Реформа корпоративного управління держбанків була однією з умов продовження співпраці з МВФ. Реформа дозволила відстоювати права компаній в міжнародних судах. Без неї не було би багатомільярдної перемоги "Нафтогазу" в Стокгольмі.

Реформа дозволяє боротися в судах України, США та Великої Британії за повернення коштів, виведених з Приватбанку. Усе це покращує фінансовий результат держпідприємств, а отже, це краще для державного бюджету.

Гальмування реформи або відмова від неї, як у випадку з "Укроборонпромом" у 2015-2016 роках, коли Петро Порошенко ветував закон про корпоративне управління держпідприємств, вірогідно, мала на меті збереження політичного впливу на ці підприємства з подальшим їх розкраданням.

Нереформовані державні ДПЗКУ та "Енергоатом" продовжують втрачати мільярди.

Чи має Україна таланти і як їх виховати

Отримати якісний український футбол шляхом простого залучення іноземців не вийде. Для цього потрібно розвивати власну інфраструктуру: будувати стадіони, формувати дитячі футбольні школи і виховувати там майбутніх чемпіонів.

Якщо кращий футбол потрібен вже зараз, необхідно залучати іноземних тренерів та гравців, а майбутні чемпіони братимуть з них приклад. У 1990-ті роки, під час переходу від планової до ринкової економіки, країна вчилася бізнесу в іноземців. Хтось – від керівників-експатів, хтось їхав за кордон.

Училися в іноземців і в Україні: вони викладали в українських вишах. Наприклад, у 1990-ті роки більшість викладачів Київської школи економіки були іноземцями. Зараз більшість – українці, які повернулися після навчання за кордоном.

Український приватний бізнес за 30 років зміг навчитися вести справи і навіть перемагати в конкуренції з міжнародними компаніями. Зараз приватний бізнес бачить користь в міжнародному досвіді. Навіть ті, кого прийнято вважати олігархами, залучають іноземців до керівництва таких компаній як Interpipe та СКМ.

На відміну від більш успішного приватного сектору, держпідприємства залишилися джерелом корупції та збитків. Реформа корпоративного управління протягом останніх п'яти років зачепила лише 11 з понад 3 700 держпідприємств та банків.

Хоча більшість з цих 3 700 компаній слід приватизувати, за нашими оцінками, кілька десятків стратегічних підприємств залишаться у державній власності. Для продовження цієї реформи необхідно залучити сотні досвідчених управлінців.

Зараз серед топменеджменту та членів наглядових рад держпідприємств і банків, у яких почалася реформа корпоративного управління, є іноземці та українці. У найбільшій фінансовій установі країни Приватбанку більшість – українці, але коло кандидатів з необхідним досвідом та відсутністю конфлікту інтересів обмежене.

До речі, у складі наглядової ради Приватбанку до його націоналізації були лише українці – "корифеї" банківського сектору, але дивним чином вони не помітили дірку в капіталі на 148 млрд грн, за яку тепер розраховуються усі 42 млн українців.

Ми за чи проти ефективних держпідприємств?

Безглуздо відмовлятися від можливості покращити ефективність держпідприємств шляхом залучення іноземців. Активізація реформи дозволить побороти корупцію, зменшити політичний вплив і виховати нових управлінців. Підприємства працюватимуть не на корупціонерів та політиків, а на громадян України.

Якщо пані Володіна та її соратники хочуть скасувати реформу, вони повинні чесно сказати, що незалежні професійні наглядові ради та ефективні держпідприємства їм не потрібні, що вони за іншу модель, яка вже працювала в радянській системі.

Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський, незалежні консультанти з корпоративного управління


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!