Сувора Лондонська зима: що можуть втратити Коломойський, Григоришин і Ахметов

Сувора Лондонська зима: що можуть втратити Коломойський, Григоришин і Ахметов

Вівторок, 30 січня 2018, 14:30 -
Економічна правда
Цієї зими Лондонський суд став для українських олігархів одним з найбільш нещасливих місць. Що загрожує найбагатшим українцям і які активи вони можуть втратити.

Кінець 2017 року ознаменувався арештами активів українських бізнесменів на мільйони і навіть мільярди доларів.

Під удар потрапили найбільші олігархи країни: Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Костянтин Григоришин.

Між їхніми судовими справами жодного зв'язку нема. Одні перебувають на початку шляху, інші — на завершальній стадії. Одні впевнені, що зняття арешту відбудеться найближчим часом, інші з коментарями не поспішають.

Загалом важко прогнозувати розвиток подій, але зрозуміло, що такі судові процеси можуть розкрити багато цікавих деталей.

Частина такої інформації вже стала надбанням громадськості. Так, у СКМ Ахметова розповіли, що за приватизацією "Укртелекому" у 2011 році насправді стояли тодішній голова СБУ Валерій Хорошковський та олігарх Дмитро Фірташ.

Коломойський, як виявилося, боїться розкривати в суді дані про свої активи, бо тоді їх, мовляв, забере президент Петро Порошенко.

ЕП розповідає, з чого все почалося, що відбувається та чого чекати в майбутньому.

Коломойський і Боголюбов

Гучні арешти активів українських олігархів почалися наприкінці 2017 року з дніпропетровських бізнесменів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Розпорядження про всесвітній арешт їх активів 19 грудня видав Високий суд Англії.

Причина — державний Приватбанк попросив суд повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов'язання щодо рефінансування. Завдяки цьому судовому розгляду Приватбанк розраховує повернути понад 2,5 млрд дол. Саме на таку суму Forbes оцінив статки Коломойського і Боголюбова.

Почалося все у грудні 2016 року, коли уряд за пропозицією НБУ та акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких тоді були Коломойський і Боголюбов, ухвалили рішення про націоналізацію фінансової установи.

Через півроку після цього були оприлюднені листи бізнесменів на адресу керівника НБУ Валерії Гонтаревої і глави уряду Володимира Гройсмана. Листи містили зобов'язання, які акціонери погодилися виконати перед націоналізацією.

Мова йшла про повний доступ представників уряду до приміщень банку, зобов'язання не тиснути на органи влади та нових керівників установи та до 1 липня реструктуризувати кредити, пов'язані з так званою групою "Приват".

Проте домовитися не вийшло. Замість реструктуризації кредитів колишні акціонери подали до суду серію позовів проти Кабміну, НБУ та Приватбанку. Зараз проходять близько чотирьохсот українських судів стосовно націоналізації Приватбанку.

Коломойський оскаржує процедуру виведення банку з ринку, постанову Кабміну про входження держави в капітал установи і намагається розірвати зобов'язання щодо кредитів рефінансування.

У цей же час ГПУ порушила кілька кримінальних справ проти колишніх керівників та власників банку через доведення установи до неплатоспроможності, а НАБУ почало економічні дослідження у справі про розкрадання коштів банку.

Паралельно Приватбанк звернувся до лондонського суду з позовом повернути виведені кошти та виконати зобов'язання щодо рефінансування. Як наслідок, 19 грудня суд арештував активи Коломойського, Боголюбова та їхніх компаній.

 
Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов

Коломойський намагався виглядати спокійним і запевняв, що арешт тимчасовий. Проте 19 січня 2018 року у королівському суді Лондона відбулося чергове слухання у цій справі, за результатами якого олігарху не вдалося зняти арешт з активів. Він був продовжений до чергового відповідного указу суду.

За інформацією виконавчого директора Центру протидії корупції Дарини Каленюк, на суді Коломойський переконував, що з боку президента України Петра Порошенка проти нього ведеться політичне переслідування.

"Коломойський вважає, що розкриття всієї інформації про його активи в Україні та Росії становить велику загрозу, бо тоді Порошенко їх забере", — пише Каленюк.

Попри це, 19 січня суд зобов'язав бізнесменів розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які беруть участь у розгляді суперечки.

Сторону Приватбанку у справі представляє відома дніпропетровським бізнесменам юридична фірма Hogan Lovells, яка раніше в тому ж суді домоглася успіху, захищаючи інтереси Віктора Пінчука у суперечці з Коломойським та Боголюбовим.

Оскільки суд уже двічі визнав доводи позивачів аргументованими для арешту активів олігархів, для них суд Лондона може обернутися черговою невдачею.

Григоришин

Уже наступного дня, 20 грудня, Високий суд Англії та Уельсу заарештував активи групи "Енергетичний стандарт" бізнесмена Костянтина Григоришина.

Рішення було ухвалене в рамках арбітражного розгляду з Вадимом Новинським і Володимиром Лук'яненком-молодшим на понад 300 млн дол навколо підприємства "Сумське НВО".

"Сумське НВО" — один з найбільших у Європі виробників газоперекачувальних агрегатів, широкої номенклатури насосів, центрифуг, обладнання для хімічної, газової, нафтопереробної промисловості та атомних електростанцій.

Арбітражний трибунал ще у травні 2016 року зобов'язав "Енергетичний стандарт" виплатити 305,8 млн дол Новинському і Лук'яненку. Відповідачі оскаржили це рішення, стверджуючи, що було 16 порушень, зокрема, відмова суду розглянути всі питання. Проте у жовтні 2017 року їм було остаточно відмовлено в апеляції.

"Ми задоволені рішенням суду, яке ставить крапку в арбітражному розгляді з нашими партнерами з володіння ПАТ "Сумське НВО", — повідомив ЕП генеральний директор "Смарт-холдингу" Олексій Пертін.

"Опоненти повинні виплатити акціонерам Stremvol Holdings (володіє 49% акцій НПО. — ЕП) 323 млн дол, а також 5,5 млн фунтів стерлінгів судових витрат. Ми будемо уважно стежити за реалізацією в Україні рішення Лондонського суду", — додав він.

Спір, який почався у 2013 році, стосувався угоди про спільне підприємство Stremvol Holdings Limited — мажоритарій "Сумського НВО" — та опційний контракт "пут" — на продаж. Угоду уклали між собою позивачі — дві компанії Лук'яненка — та відповідачі — три компанії Григоришина.

Костянтин Григоришин
Костянтин Григоришин
джерело: Українська правда 

Адвокати Лук'яненка стверджували, що відповідачі через "незаконну схему" виводили частину прибутку із СП на пов'язані з ними компанії і порушили зобов'язання за опціоном, зажадавши компенсації за це у розмірі 55,8 млн дол та 250 млн дол.

Своєю чергою сторона Григоришина заперечувала наявність "незаконної схеми" і стверджувала, що відповідачі могли продати свої акції за ціною не вище 4 млн дол. У жовтні 2017 року суд остаточно став на бік Новинського та Лук'яненка.

У рішенні суду щодо арешту активів фігурують Запорізький трансформаторний завод, Запорізький кабельний завод, "Укррічфлот", "Турбоатом", "Сумське НВО" та "Сварог ессет менеджмент".

Для арешту активів Григоришина адвокати Лук'яненка мусили довести, що вони йому належать. Кінцевими бенефіціарами компаній, власником яких в Україні називають Григоришина, є болгарин Максим Марков та швейцарець Леонід Пивоваров.

Читайте також
Другий лондонський фронт: як Високий суд усмирив Коломойського і Боголюбова
Новинський відсудив у Григоришина понад 300 мільйонів доларів
Суд Лондона зобов'язав Ахметова доплатити Фірташу за "Укртелеком" - ЗМІ

Для цього суд допитав Григоришина і дійшов висновку, що він — бенефіціар компаній Energy Standard Fund Management Limited та Energy Standard Fund Limited. За даними суду, саме на ці компанії охоплювали більшість активів Григоришина.

В результаті Високий суд Англії ухвалив рішення про заморожування активів бізнесмена, оскільки побачив ризики, що вони можуть бути "розмиті".

Утім, це рішення не означає, що всі українські компанії бізнесмена будуть автоматично арештовані. Для цього необхідно, щоб український суд визнав рішення Високого суду Англії і дав дозвіл на його примусове виконання.

Ахметов

На початку 2018 року до рук журналістів потрапило розпорядження суду Лондона про необхідність компанії СКМ Ріната Ахметова сплатити 760 млн дол кіпрській компанії Raga Establishment Ltd за "Укртелеком".

Причиною конфлікту стало те, що СКМ не виплатила повну суму грошей за придбання "Укртелекому": з 860 млн дол було сплачено лише 100 млн дол.

Історія почалася у 2011 році, коли держава продала 92% акцій "Укртелекому" компанії ЕСУ — дочірній фірмі австрійського фонду EPIC — за 1,26 млрд дол.

Після цього "Укртелеком" купила фірма Raga Establishment Ltd (зараз — Epic Telecom Invest Ltd). Це компанія екс-голови правління "Родовід банку" Дениса Горбуненка. У 2013 році Raga перепродала "Укртелеком" Ахметову за 860 млн дол.

Переговори між Raga та СКМ почалися в серпні 2012 року, через рік після приватизації. Кожна сторона має свою версію подій.

Позиція СКМ

Перемовини почалися на вимогу екс-президента Віктора Януковича. У них брали участь менеджер СКМ, радник екс-голови СБУ Валерія Хорошковського та Сергій Арбузов, який представляв колишнього президента.

Тоді вважалося, що Хорошковський володіє 25% компанії і є міноритарним акціонером "Укртелекому". Проте Арбузов відкрив таємницю: насправді Хорошковський продав свій відсоток Фірташу і той став власником контрольного пакета акцій — усіх 100%, які цікавили СКМ.

 
Рінат Ахметов 
джерело: flickr.com

СКМ домовилася купити "Укртелеком" у Raga за 860 млн дол, але заплатила лише 100 млн дол. За умовами угоди, СКМ повинна була тримати у таємниці інформацію про справжніх власників компанії, через що вони не могли навіть провести аудит перед купівлею активу. На такому рішенні начебто наполіг Янукович.

Таким чином, СКМ стверджує, що купила "Укртелеком", ґрунтуючись лише на довірі, без реальної перевірки стану компанії.

У 2013 році СКМ провела аудит і дізналася, що там існує низка порушень. По-перше, компанія повинна була інвестувати в актив 450 млн дол, чого вона не зробила. По-друге, стало відомо, що Фірташа заарештували в Австрії, і його активи можуть бути конфісковані. У тому числі — "Укртелеком", який щойно придбав Ахметов.

Через це СКМ Ахметова вирішила не виплачувати іншу частину суми, розірвати угоду і повернути кошти.

Позиція Raga

На противагу аргументам СКМ про контроль Фірташа над усім пакетом акцій Raga каже, що на момент перемовин акціями володів власник Raga Горбуненко. Начебто він купив "Укртелеком" у Хорошковського, а Фірташ не володів EPIC, а був лише її кредитором і хоче повернути кошти, які не сплачує Ахметов за "Укртелеком".

Так само Raga спростовує тезу, що Ахметов купив компанію, ґрунтуючись лише на довірі, без жодного аудиту. За свідченням голови наглядової ради Group DF Роберта Шетлера Джонса, СКМ була в курсі всіх справ "Укртелекому" перед купівлею і протягом кількох місяців спостерігала за роботою керівництва.

Лондонський арбітраж підтримав вимоги Raga, відхиливши при цьому зустрічні претензії компанії Ахметова про розірвання договору про купівлю "Укртелекому".

У сухому залишку

За рішенням суду Лондона від червня 2017 року, СКМ Ахметова повинна доплатити компанії Raga 760 млн дол за придбання "Укртелекому". 27 грудня 2017 року суд Нікосії заморозив активи Ахметова на 820 млн дол у цій справі.

"SCM продовжить наполягати, що договір купівлі-продажу з Raga повинен бути розірваний, і що Raga, отримавши "Укртелеком" назад у власність, повинна вести діалог з державою Україна стосовно взятих нею на себе і не виконаних інвестиційних зобов'язань", — коментують у СКМ.

Слухання у Високому суді Лондона за заявою СКМ про скасування рішення лондонського арбітражу призначене на 23 квітня 2018 року.

powered by lun.ua