Аграрії не врятують гривню

Аграрії не врятують гривню

Середа, 26 жовтня 2011, 17:11 -
Скасування мит на експорт зерна - не панацея від усіх хвороб поточного рахунку. Україні доведеться шукати інші шляхи для латання дірок у платіжному балансі. Не виключено - за рахунок резервів Національного банку.

Економічна правда продовжує аналізувати можливості основних експортних галузей української економіки та їх впливу на платіжний баланс країни, який в останні місяці суттєво погіршився.

"ЕП" уже оцінила ситуацію на світових ринках сталі. Наступна найбільша стаття вітчизняного експорту - продукція АПК.

За останні два роки в агросекторі України відбулося чимало змін, які негативно позначилися на експорті товарів та основних виробниках. Сьогодні влада намагається виправити становище, але час уже втрачено.

Втрачені можливості

За прогнозами аналітичної групи Da Vinci AG, у 2011 році частка аграрної продукції в експорті України не перевищить 19%. Мало це чи багато? Аналіз структури експорту попередніх років свідчить: це небагато.

Частка товарів АПК в загальному експорті, %

2008

2009

2010

2011, 8 місяців

16,2

24,0

19,3

13,2

Джерело: Da Vinci AG

Найбільшу частину в зазначеній групі товарів становлять зерно та олія. У 2009 році частка зерна у структурі українського експорту становила 9%. За словами експертів, для українських експортерів збіжжя це не межа.

"При гарному врожаї, стимулюванні експорту і зниженні адміністративного тиску на аграріїв цей показник може досягти 12-14% в середньостроковій перспективі", - вважає управляючий партнер Da Vinci Андрій Колпаков.

Натомість, головний ініціатор введення квот на вивезення зерна - Міністерство аграрної політики і продовольства - шукає в торговельній статистиці приємні для себе показники.

"За перше півріччя ми вперше за історію незалежної України досягли позитивного балансу з імпорту-експорту сільськогосподарської продукції з ЄС", - хвалиться голова Мінагропроду Микола Присяжнюк.

За даними відомства, позитивне сальдо у торгівлі з країнами ЄС за перше півріччя 2011 року становило 198,2 мільйона гривень. У першому півріччі 2010 року цей показник був негативним - мінус 359 мільйонів доларів.

Втім, якщо розглядати торгівлю України сільськогосподарськими товарами не за окремими регіонами, а в цілому, то тут статистика на боці вітчизняних виробників. Те саме, зрештою, можна сказати і про металургію.

Так, за січень-серпень 2011 року вартість експорту продовольчих товарів, незважаючи на обмеження експорту зерна, збільшилася порівняно з показником 2010 року на 7,6 мільярда доларів або на 33%, імпортних товарів - лише на 14% до 4,05 мільярда доларів.

Отже, за цей період позитивний внесок аграрного експорту у підтримку зовнішньоторговельного балансу України становив 3,55 мільярда доларів.

Формування зовнішньоторговельного сальдо України, мільйони доларів

 

Січень-серпень

2010

2011

Сільгосппродукція

2 178

3 554

живі тварини, продукти тваринництва

-255

-13

продукти рослинного походження

1 109

1 650

жири та олії

1 351

1 995

готові харчові продукти

-26

-77

Продукція інших галузей

-6 649

-11 660

Разом

-4 471

-8 105

Джерело: Держстат, Українська аграрна конфедерація

Олія прикриває тили

За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, це стало можливим завдяки нарощенню обсягів експорту олії та її насіння, а також ріпаку, 80% якого постачається до країн ЄС.

За даними Держстату, у січні-серпні 2011 року зерно у вивезеній аграрній продукції 2011 року теж займає суттєву частку, але все одно поступається олії, яка у зазначений період була основним драйвером експорту.

"Ми багато експортуємо, але проблема в тому, що ми вивозимо переважно сировину, а імпорт, наприклад, з Євросоюзу - це продукція з більшою доданою вартістю", - наголошує Лапа.

Інші експортні позиції українських сільгосптоварів особливо не змінилися. Як і раніше, готових харчових продуктів Україна ввозить більше, ніж вивозить.

Молочна продукція хоч і не стикається із перепонами у вигляді експортних або імпортних мит, проте українські молочники й надалі піддаються жорстким санітарним перевіркам з боку Росії та ЄС.

До того ж, молочна галузь переживає не найкращі часи - ледь не щодня зменшується поголів'я та виробництво молока.

Ще менше приводів для оптимізму у вітчизняних кондитерів. У липні мито на імпорт карамельної продукції запровадила Росія, а потім до неї приєднався Казахстан, який ввів захисне мито не тільки на карамель, а й на шоколад.

З продуктів тваринництва продовжують експансію зарубіжних ринків лише українські яйця. Зокрема, це підтверджують успіхи агрохолдингу "Авангард", який спеціалізується на виробництві яєць та яєчних продуктів.

Дискримінація зерна

Безумовно, у держави були всі важелі для того, щоб не загострювати ситуацію з платіжним балансом. Для цього потрібно було лише відмовитися від обмежень на вивезення збіжжя.

Проте у чиновників завжди був "правильний" аргумент. Спочатку уряд "рятував" країну від зростання цін на хліб, а потім він вирішив, що заміна квот на мита дозволить наповнювати бюджет і виконувати вимоги МВФ.

Утім, плани урядовців сплутала світова кон'юнктура: на міжнародних ринках на початку осені різко впали ціни на зерно. Трейдери почали занижувати ціну пропозиції на внутрішнього ринку, а товаровиробники відмовлялися продавати товар - в секторі утворився застій.

Динаміка світових цін на пшеницю, серпень-жовтень 2011 року

 

Динаміка світових цін на кукурудзу, серпень-жовтень 2011 року

 

І тільки проблеми "фаворита" Мінагропроду - компанії "Хліб інвестбуд", якій загрожували мільйоні збитки, змусили аграрне відомство грати в одній команді з учасниками ринку і домогтися скасування мит.

Аналітики Da Vinci відзначають, що за відсутності втручань у ринок з боку держави частка зерна у структурі українського експорту становила б 9%. У той же час, в компанії прогнозують, що за підсумками 2011 року цей показник навряд чи перевищить 5,5%.

Експерти переконані, що до кінця 2011 року продажі українського зерна за міжнародними угодами будуть незначними. Це підтверджують і внутрішні ціни. За даними Української агарної конфедерації, з часу скасування мит подорожчала лише кукурудза - з 1 300 до 1 630 гривень за тонну.

Ціни ж на продовольчу і фуражну пшеницю не змінилися, залишившись на рівнях 1 350 і 1 200 гривень за тонну відповідно.

"Причина - дуже слабкий попит з боку українських експортерів, пов'язаний з програшем у конкурентній боротьбі з росіянами у попередні три місяці, за які ті змогли надовго "забити" засіки основних покупців причорноморського зерна", - каже гендиректор УАК Сергій Стоянов.

На внутрішньому ринку ячменю, щодо якого збереглася дія експортного мита, теж без змін. "Поки у нас діяли експортні мита, Україна фактично віддала свої експортні ринки пшениці Росії, яка відвантажує понад 3 мільйони тонн товару щомісячно", - наголошує Лапа.

За його словами, зернові тендери імпортерів оголошуються за три-чотири місяці наперед, і більшість з них уже відбулися. Основними покупцями причорноморського хліба є країни Близького Сходу і Північної Африки.

Основні імпортери української пшениці, 2010-2011 маркетинговий рік

країни
обсяг,
тон
частка
середня ціна,
дол/т
1 Єгипет
626 207
15%
$238
2 Турція
611 247
15%
$270
3 Ізраїль
398 835
10%
$191
4 Бангладеш
287 023
7%
$192
5 Лівія
264 651
6%
$258
6 Грузія
253 247
6%
$300
7 Іспанія
237 089
6%
$275
8 Туніс
212 498
5%
$249
9 Кєнія
181 465
4%
$209
10 Південна Корея
170 509
4%
$184
11 Ліван
150 054
4%
$260
12 Вьєтнам
107 122
3%
$202
13 Сірія
99 464
2%
$239
14 Італія
93 732
2%
$244
15 Вірменія
71 533
2%
$293
  Інші
401 484
10%
  Всього
4 166 160
100%

"Основні конкуренти - Росія і Казахстан - дуже активно працюють на потенційних для українських експортерів ринках", - зазначає Колпаков.

Експерт наводить приклад співробітництва Росії з Саудівською Аравією, які готують спільні програми щодо будівництва зерносховищ. Аналогічні проекти, як він каже, можуть реалізувати і Казахстан з Іраном.

Тобто скасування мит на експорт зерна - не панацея від усіх хвороб поточного рахунку. Україні доведеться шукати інші шляхи для закриття дірок у платіжному балансі. Не виключено - за рахунок резервів НБУ.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!