Фаворити влади захоплюють зернові потоки

Понеділок, 28 лютого 2011, 11:16 -
Однак тиск з боку Служби безпеки тривав недовго. Останнім часом справи бізнесмена йдуть вгору. Взимку "Хліб інвестбуд" отримала левову частку квот на експорт зерна, а Аграрний фонд "підкинув" їй новий підряд. Навряд чи такі успіхи компанії стали б можливими без допомоги можновладців.

Поки урядовці наступають на зернотрейдерів, вони заплющують очі на те, як інші приватні фірми заробляють на державних мільярдних підрядах.

Півроку тому підприємство "Хліб Інвестбуд" з державного раптом перетворилося на приватне і завдяки Міністерству аграрної політики і продовольства стало одним з провідних гравців на зерновому ринку.

Профільне відомство не вперше піклується про приватні бізнес-інтереси. Так, раніше на лояльність з боку екс-міністра Юрія Мельника завжди міг розраховувати менеджмент "Миронівського хлібопродукту".

Новий фаворит МінАПП - ТОВ "Хліб Інвестбуд" - був створений в кінці 2004 року як дочірнє підприємство ДАК "Хліб України". Профіль діяльності "дочки" передбачав посередницьку діяльність у торгівлі різними товарами.

Протягом шести років про компанію не було чутно. Утім, влітку 2010 року "Хліб Інвестбуд" стала особливо популярною на зерновому ринку. Однак це визнання вона здобула не у конкурентній боротьбі, а за рахунок щедрих дарунків влади.

У 2010 році за неконкурентною процедурою "закупівля в одного учасника" компанія отримала право поставити 5 мільйонів тонн зерна до Аграрного фонду за ціною 1,4 тисячі гривень за тонну.

Нещодавно також стало відомо, що чиновники дають "Хліб Інвестбуду" можливість закупити для фонду ще 1,03 мільйона тонн зерна на суму 1,5 мільярда гривень. Процедура визначення переможця така ж сама.

Кошти на для цього Кабмін вже знайшов. У січні уряд повідомив про наміри випустити ОВДП на 5 мільярдів гривень для кредитування Аграрного фонду.

Утім, це ще не все. Посередницькі послуги "Хліб Інвестбуд" також має надати Державній продовольчо-зерновій корпорації України - ДПЗКУ. Зокрема, корпорація вже надіслала Міністерству економіки обґрунтування щодо укладення угоди з цією фірмою на закупівлю 3,5 мільйона тонн зерна на 6 мільярдів гривень.

Окрім цього, привілейована структура опинилася у центрі скандалу щодо розподілу квот, коли багато компаній не змогли вчасно отримати висновки Мінагропроду про наявність зерна і подати заявки.

"Хліб Інвестбуд" тоді отримала найбільшу порцію пирога - право на вивезення 750 тисяч тонн зерна. За словами одного з представників ринку, згодом окремі гравці зернового ринку отримали пропозиції про купівлю у неї частини квот.

В цілому, до появи такого помітного гравця на ринку, "Хліб України" купувала у виробників не більше 100 тисяч тонн зерна на рік, а контрагентами за міждержавними угодами виступали приватні компанії.

Такі зміни на ринку на користь урядових установ загалом природні - держава має намір його монополізувати. Однак у "Хліб інвестбуді" якраз переважає приватний капітал: 51% належить ТОВ "Каласар", 49% - "Хлібу України".

 
 

До речі, голова МінАПП Микола Присяжнюк під час "круглого стола" за участю ЄБРР стверджував, що контролює підприємство держава, і їй належить 61%.

Цікаво, що зміни у структурі власників відбулися саме напередодні роздачі квот і державних підрядів - у серпні 2010 року. З того часу владні привілеї суттєво збагатили власників посередника. Хто ж з бізнесменів удостоївся такої честі?

Про недержавних господарів відомо мало - особливими успіхами в аграрному секторі "темна конячка" на ім'я "Каласар" не відзначалася.

Більше того, вона виявилася причетною до сумнівної історії з отриманням землі в рекреаційній зоні міста Ірпінь під Києвом.

За отримання 9 гектарів поля приватний засновник фірми "Хліб Інвестбуд" лише частково виконав свої інвестиційні зобов'язання, виділивши на розвиток міста замість заявлених 18 мільйонів гривень лише 6 мільйонів гривень.

При цьому директор і фундатор "Каласара" Олександр Козирєв, як виявилося, зовсім не новачок у зароблянні коштів на державних закупівлях.

Він також очолював фірми "Албента" та "Оіл-рівер", які 2010 року отримали контракти того ж Аграрного фонду на поставку цукру на 770 мільйонів гривень за цінами, на 10% вищими від ринкових.

За інформацією видання "Лівий берег", Козирєв входить до групи менеджерів споріднених між собою компаній, що контролюються бізнес-угрупуванням "Вік сістемс". Газета зазначає, що першою скрипкою у цьому оркестрі є донецький бізнесмен Ігор Філіпенко, який упродовж останніх п'яти років перебував у Канаді.

Інші компанії, пов'язані з цією бізнес-групою, теж досягли успіхів у державних тендерах, і не лише в агросекторі.

Так, майже всі державні шахти країни замовляють обладнання у ТОВ "Газенерголізинг", яке теж є засновником "Вік сістемс". Держава купила у цього постачальника устаткування більш ніж на 2 мільярди гривень.

Про особливості роботи цих структур, зокрема, свідчить інтерес до них з боку  СБУ. Правоохоронні органи у вересні 2010 року проводили обшук в офісах, які належать Філіпенку.

Однак, схоже, тиск з боку Служби безпеки тривав недовго. Останнім часом справи бізнесмена йдуть вгору. Як вже було сказано, взимку "Хліб інвестбуд" отримала левову частку квот на експорт зерна, а Аграрний фонд "підкинув" їй новий підряд.

Навряд чи такі успіхи компанії стали б можливими без допомоги можновладців. За словами юристів, ця ситуація мала б зацікавити Генпрокуратуру та СБУ. Утім, результатів слідства, як і самого слідства, досі нема.

Голова Української зернової асоціації Володимир Клименко, який представляє великих приватних зернотрейдерів, не вірить, що ситуація може змінитися.

"А про що тут говорити? Я можу бути компетентним у питаннях, які вирішуються тільки у правовому полі. Усе інше я обговорювати не можу", - зазначив він.

Тимчасом МінАПП відмовляється відповідати на запити "Економічної правди".

На цьому тлі слова прем'єр-міністра Миколи Азарова про відкритість урядовців, сказані на одному із засідань Кабміну, виглядають знущанням.

"Ми не повинні дозволяти керівникам ховатися від громадянського суспільства, ігнорувати публікації в пресі. В той же час, я не дозволю бути такими собі "хлопчиками для биття" і мовчки терпіти помилкові звинувачення і перекручування фактів. Нашому уряду нічого приховувати і нема чого боятися. Треба бути відкритими і енергійними в інформаційному просторі", - зауважив глава уряду.

Після таких слів у Миколи Присяжнюка не буде іншого виходу, як запросити до себе пресу і відповісти на всі питання про діяльність компанії "Хліб інвестбуд".