Зачем Киеву муниципальный банк

Зачем Киеву муниципальный банк

При переводе счетов коммунальных предприятий в муниципальный банк, экономия на обслуживании счетов только для Киева составит примерно 500 млн грн в год. Зачем это Киеву и что может дать другим крупным городам? (укр)
Среда, 31 марта 2021, 09:14
к.э.н., советник по вопросам финансов и инвестиций мэрии Киева, бывший директор департамента международных банковских связей НБУ

Більше двох десятиліть Києвом керують менеджери, обрані жителями міста. 

За цей час багато процедур управління і капіталовкладень, в більшості випадків, стали прозорими і ефективними. Що підтверджують і численні перевірки держорганів і реалії повсякденності.

Тому прийшов час переходити до наступних, більш складних інструментів розвитку міста та підвищення добробуту його жителів. Одним з таких напрямків є створення муніципального банку Києва.

Що роблять подібні структури в інших столицях і великих містах світу? Що муніципальний банк зможе зробити для Києва?

Реклама:

По-перше, подібна єдина структура дає громадянам відмінний інструмент контролю і фінансової дисципліни. Адже коли майже 60 млрд грн київського бюджету витрачаються містом через один підконтрольний мерії банк і в ньому ж знаходяться значні кошти сотень комунальних підприємств, то ніхто не зможе сказати, що якісь дані отримувати і перевіряти довго або складно.

Тим більше, що Наглядова рада, який в тому числі буде складатися з представників IFC, EBRD, EIB, KFW*, не допустить фінансування "схем" або ж інших "прожектів".

Сьогодні ж рахунки як міського бюджету, так і комунальних підприємств розкидані по десятках комерційних банків. І з багатьох питань треба турбувати кілька фінустанов, щоб зрозуміти картину того, що відбувається в якомусь проєкті, що реалізується містом.

При цьому, у кожного з комерційних банків свої правила і "звички" надавати (а іноді не надавати) інформацію і не завжди вони ідеальні.

Отже, муніципальний банк зніме великий бар'єр в сфері контролю фінансових операцій міської влади для громадян, активістів, антикорупціонерів.

По-друге, з 58,8 млрд грн бюджету і з коштів комунальних підприємств (250-300 млрд грн на рік) Київ щорічно платить комерційним банкам за обслуговування своїх рахунків сотні млн грн.

Власне, це і вся арифметика — на таку суму можна створити навіть не один банк і обслуговувати рахунки міста в своїй же фінустанові — набагато дешевше.

При переведенні рахунків КП у свій муніципальний банк, економія на обслуговуванні цих рахунків складе приблизно 500 млн грн на рік, тобто, місту утримання банку буде коштувати в рік менше, ніж сьогодні складають комісії з обслуговування та інші "втрати".

Третя перевага муніципальних банків у великих містах, яке повинно стати доступним і киянам — це надійність. Так, під ударами кризи падають курси валют і цінність активів. Тому накопичення громадян в банках не раз знецінювалися.

Однак, муніципальні банки міцніші й надійніші від комерційних банків. Просто тому, що місто (Київ, в нашому випадку) володіє такими ж стабільними доходами, як і держава.

Тому, навіть якщо в розпал чергової кризи каса банку спорожніє, то вже через місяць вона знову буде наповнена завдяки надходженням податків і регулярних платежів. А значить — видача громадянам їхніх коштів не припинитися.

Таким чином саме муніципальний банк зможе забезпечити депозитні, пенсійні та інші накопичення громадян на небувалому раніше в Україні рівні надійності. Муніципальні (Кантональні) банки Швейцарії вважаються найнадійнішими банками в світі.

І четвертий напрям, який реалізують в світі муніципальні банки та що має відбуватися і в Києві — це кредитна підтримка розвитку місцевого бізнесу. 

Так, з одного боку в столиці багато банків. Вони збирають внески, видають кредити. Однак, чи багато з їхніх капіталів йде на те, щоб розвивати бізнес і створювати робочі місця саме в нашому місті? 

Ні. І випадки, коли зібрані з киян капітали йдуть працювати і розвивати далекі країни — теж не рідкість ("Аркада банк" — яскравий приклад).

Віддавши ж свій внесок в муніципальний банк міста, кожен киянин буде впевнений, що з цього моменту ці гроші безпосередньо пішли покращувати світ, який його оточує.

І якщо за кошти міського бюджету збудують дорогу, то будівництво будинків, підприємств і магазинів уздовж дороги забезпечить муніципальний банк. 

Наприклад, давши підприємцям більш низький відсоток по кредитах тільки за те, що свій бізнес вони вирішили будувати в Києві (плюс існує спеціальний міський фонд підтримки бізнесу за кредитними ставками).

Є ще й п'ятий, але не менш важливий момент. Всі ми знаємо, що є "спеціалізовані" банки. Співробітники таких фінустанов, які добре знають ту чи іншу галузь економіки або сегмент бізнесу, можуть відмінно оцінити принесені до них бізнес-проєкти і підтримати важливі, але не зрозумілі іншим банкірам починання.

Наприклад, фахівець зі спеціалізованого транспортного банку за 10 хвилин зрозуміє, чи окупиться новий підйомний кран в річковому порту, на який просить гроші позичальник. Тоді як звичайний банкір буде два місяці вивчати питання і так до кінця і не зрозуміє ситуації.

Та ж історія і з містом. У муніципальному банку працюватимуть сотні фахівців, які вміють дивитися на місто як на галузь бізнесу, в деталях знаючи всі нюанси. І якщо до таких фахівців звернеться підприємець з хорошою ідеєю, то вона буде максимально швидко підтримана. 

А невдала заявка на кредит отримає обгрунтовану відповідь. Що не менш важливо, адже людина зможе швидше усвідомити прорахунки і зайнятися пошуком інших проєктів.

Муніципальний банк по суті і за функціями повинен бути саме муніципальним (без широкої національної сітки або спеціалізацією на прибуткових торгових операціях).

А також, і це дуже важливо, в рамках розвитку муніципального банку, він стане єдиним, так званим, субсидійним банком з єдиним вікном управління фінансовими ресурсами за програмами для найменш захищених жителів Києва.

Соціальна складова цього проєкту не може бути недооцінена, а також вимагає фінансової дисципліни і чітких управлінських дій.

Дефіцит власних бюджетних коштів і зростаюча необхідність фінансування підприємств комунальної власності якраз і вимагає від представницьких органів територіальних громад пошук потенційних можливостей залучення фінансових ресурсів.

Без фінансових інновацій, а саме без створення спеціалізованої фінансової установи для вирішення питань фінансування перспективних проєктів соціально-економічного розвитку столиці, буде досить проблематичним.

Говорячи простіше, всього за 12-16 місяців з моменту прийняття рішення київською владою, місто може отримати потужний інструмент забезпечення прозорості в своїх фінансах. А також перевірену часом технологію економії міських коштів, розвитку бізнесу, забезпечення надійності вкладів населення. Чому б не зробити цей крок вперед?

За даними рейтингового агентства Скоп (Scope Group), попередньо, в кінці лютого з мером Києва обговорювалося питання щодо підготовки та проведення проєкту глибокого аналізу рейтингу Києва з метою оцінки інвестиційної привабливості міста.

Одним з методів практичної реалізації проєкту, як підкреслив Президент і засновник агентства Флоріан Шёллер (Florian Schoeller), і є створення муніципального банку Києва.

За оцінками того ж рейтингового агентства, в наступні 2-2,5 роки на ринку буде унікальна можливість запозичувати дешеві фінансові ресурси, і місто Київ має унікальну можливість вийти самостійно (через свій муніципальний банк) на ринок боргових зобов'язань і залучити достатньо коштів для реалізації численних інфраструктурних і інвестиційних проєктів.

І ще один, дуже важливий аргумент необхідності створення такого інструментарію як муніципальний банк: вже тривалий час міська влада веде боротьбу (іноді ефективно, іноді не дуже) з фінансовими "похибками" комунальних підприємств.

Але більш ефективного засобу, ніж муніципальний банк з клієнтами - комунальними підприємствами міста Києва та повним контролем за фінансовою дисципліною цих підприємств, бути і не може.

Чи вдасться меру Кличку отримати рішення Київради про створення такого необхідного управлінського інструменту — велике питання!

*Міжнародна фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський Інвестиційний банк, Німецьке державне кредитне агентство.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: