Почему не стоит бояться снижения ставки НДС для аграриев до 14%

Почему не стоит бояться снижения ставки НДС для аграриев до 14%

Какие последствия для производителей, переработчиков и трейдеров будет иметь снижение ставки НДС на 6%. Спойлер - выиграют все. (укр)
Четверг, 8 октября 2020, 14:17
заместитель председателя Всеукраинского аграрного совета, член наблюдательного совета Украинского совета бизнеса

Із прийняттям у першому читанні законопроєкту №3656, який знижує ставку податку на додану вартість (ПДВ) на окремі види с/г продукції з 20% до 14%, розпочалась його шалена критика. 

Почали лунати заяви, нібито зниження ставки ПДВ для виробників аграрної продукції відіб’ється на переробниках. Мовляв, податковий тягар з плечей виробників держава хоче перекласти на плечі переробників. Однак, це зовсім не так.

Переробники і трейдери у виграші

Поясню на прикладі. Завод купує молоко у фермера по 10 грн за літр без ПДВ, із ПДВ вартість складатиме 12 грн. Після переробки до магазину завод продає, наприклад, за 24 грн, де 20 грн – собівартість і 4 грн – ПДВ. 

Наразі, підприємство має 2 грн податкового кредиту та 4 грн – податкового зобов’язання. Відповідно, залишається 2 грн податкового зобов’язання до сплати, які завод згодом перерахує до бюджету.

Реклама:

Що відбудеться, якщо ставка ПДВ для агровиробників стане 14%? Переробник, як і раніше, купуватиме літр молока за 10 грн без ПДВ, але ПДВ тепер буде складати 1,4 грн. Відповідно, молоко в закупці від агровиробника буде коштуватиме не 12 грн, а 11 грн 40 коп. 

Далі він так само продає свою продукцію за 24 грн. Але тепер до сплати у бюджет у нього 2,6 грн. Тобто, переробник ці 60 копійок заплатить не на початку місяця, коли купуватиме у фермера молоко, а в кінці, і навіть у наступному місяці, коли у нього настане термін сплати ПДВ до бюджету.

Ціна сировини без ПДВ залишиться незмінною, а ціна з ПДВ зменшиться. І те, що переробник не заплатить при купівлі сировини, він сплатить після реалізації готової продукції. 

Для нього з точки зору прибутковості все залишиться, як і було, нічого не зміниться. Але плюсом для нього буде те, що потрібно менше обігових коштів для закупівлі продукції. А враховуючи, що в основному це кредитні кошти, то це також знижує його витрати.

Також, після реалізації норм законопроєкту, виграють і трейдери, у яких також відбудеться здешевлення закупівельної ціни. 

Однак, вони отримують ще й додаткові переваги: зі зниженням ставки, сума ПДВ, яка заморожується до моменту бюджетного відшкодування, також зменшується. 

Враховуючи, що у пікові періоди експорту, трейдер може "обертати" оборотні кошти по декілька разів за місяць (закуповувати продукцію та реалізовувати її), зниження ставки на 6% призводить до акумуляції додаткових оборотних коштів мінімум 10-15% в місяць. 

Наразі ці суми просто "зависають" не менше ніж на 60 днів, в очікуванні бюджетного відшкодування.

Чому 14%?

Тепер про розмір ставки. Чому принципово було 14%, а не менше, наприклад, 10%? Для того, щоб в аграріїв не виникла ситуація, коли податковий кредит, який формується при купівлі чогось, не став більшим за зобов’язання, які приходять, коли вони продають свою продукцію. 

Тоді, щоб аграрій отримав ті ж гроші, йому довелось би очікувати відшкодування ПДВ з бюджету, а це довго, клопітно, а інколи й дорого, навіть якщо не говорити про корупцію, а лише про витрати на роботу бухгалтерів та юристів.

Боротьба зі "скрутками"

Ще один позитивний момент цього законопроєкту – він робить менш привабливими різноманітні незаконні махінації під час реалізації нелегального зерна – так звані "скрутки". На них держава щороку втрачає десятки мільярдів гривень. "Скрутки" – бо у ланцюгу схем "скручуються" різноманітні товари.

Наприклад, компанія імпортувала до України банани та заплатила на митниці 20% імпортного ПДВ. Далі банани реалізувались за готівку. Ніде офіційно ця операція не відображалась. 

В результаті компанія має і гроші, і податковий кредит, який держава їй зобов’язана відшкодувати. Потім за готівку купується і продається зерно. 

Тепер у компанії виникає податкове зобов’язання за продаж зерна, яке "скручується" з кредитом від бананів і в бюджет нічого не сплачується. Але для того, щоб "скрутка" спрацювала, потрібно купити зерна рівно на ту ж суму, на яку були офіційно ввезені банани в Україну.

Відповідно, при ставці 14% замість 20% для отримання того ж фінансового результату, "скрутці" потрібно пропустити через себе в 1,4 раза більше тіньового зерна.

Але "тіньової" пшениці в Україні є певний обсяг. Тому "скрутчикам" доведеться або скорочувати свої обороти, або шукати інші товари, щоб замістити дефіцит "тіньового" зерна. 

В будь-якому випадку це збільшить їх накладні витрати. Тобто, законопроєкт №3656 робить схему по розкраданню ПДВ з держбюджету уже не такою привабливою.

Тому, з огляду на ті переваги, які отримують від реалізації цього законопроєкту ключові гравці агросектору та економіка загалом, його потрібно розглянути у другому читанні та підтримати якомога швидше.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: