Цього року інфляція досягне 20%?

Цього року інфляція досягне 20%?

Вівторок, 24 березня 2009, 13:54 -
Нинішні тенденції в економіці та подальше загострення політичної боротьби, що обумовлюватиме підвищення рівня соціальних виплат, можуть призвести до зростання інфляції у 2009 році до рівня 20%.

Інфляція є тим явищем, яке викликає у громадян значне роздратування. Після сплати за товари у магазині чи за комунальні послуги у банку, вона залишає у споживачів гіркий присмак та корегує їх плани.

Зростання інфляції призводить до суттєвого зменшення доходів більшої частини населення, адже зарплати, у кращому випадку, залишаються на рівні докризових часів, а ціни в магазинах та на ринках постійно зростають.

А що казати про тих громадян України, які не отримують своєчасно свої "копійки" або взагалі втратили роботу?

В Європі дорожчає алкоголь

Реклама:

За січень-лютий інфляція в Україні склала 4,4%.

Лідерами зростання стали ціни на поштові послуги - 50%, ліки - 23,6%, пальне - 17,4%, а також транспортні засоби - 15,7%. Серед продуктів харчування це картопля - 13,2%, масло - 12,1%, риба - 11,9% та фрукти - 7,1%.

Порівняння показників інфляції у різних державах показує, що Україна на жаль, займає "лідерські" позиції.

Так, за січень-лютий 2009 року в Росії зростання індексу споживчих цін зафіксовано на рівні 4,1%. Очікуване зростання за березень, за оцінками експертів, може скласти 1,2%.

За даними Росстату найбільше подорожчали цукор та чай. Подешевшали ж бензин та дизельне пальне. Також зменшилися ціни на олію, масло, сметану та яйця.

У Білорусі інфляція за вказаний період склала 5,3%, Казахстані 1,1%. В Азербайджані за перші місяці 2009 року спостерігалася дефляція - відповідно 0,6% та 0,8%.

Окремо слід звернути увагу на ситуацію у Латвії та Литві. Ці країни та Румунія є лідерами із зростання рівня споживчих цін у Європейському Союзі. За січень-лютий інфляція у Латвії становила 3,2%, Литві 2,9%, Румунії 2%.

Високі темпи інфляції спостерігалися в Угорщині - 1,5% та Польщі - 1,1%. У Фінляндії цей показник становив 1%, Болгарії 0,9%, Словенії 0,3%, Німеччині 0,1%.

Чимало країн Євросоюзу мали дефляцію. Наприклад, Греція 1,6%, Іспанія 1,3%, Італія 1,5%, Кіпр 2,3%, Естонія 1%, Португалія 0,9%.

Головними компонентами у зростанні інфляції у країнах ЄС були ціни на алкоголь - 3,2%, готелі та ресторани - 2,9%, житло - 2,8%. У той же час на 2,7% подешевшали транспортні послуги.

Загальною тенденцією для багатьох розвинутих країн світу у поточному році стане значне уповільнення темпів інфляції приблизно до рівня 0,2-0,25% у порівнянні з 3,5% минулого року. Для країн, що розвиваються, цей показник становитиме 5,75% у 2009 році і 5% у 2010 році проти 9,5% у 2008 році.

Якщо у багатьох країнах Євросоюзу у 2009 році спостерігається уповільнення темпів інфляції, то у США ціни зросли вище прогнозованого рівня. Так, у лютому індекс інфляції перевищив січневий показник на 0,4%, а у порівнянні з лютим 2008 року ціни збільшилися на 0,2%.

Причинами американської інфляції стало підвищення цін на пальне, одяг та автомобілі. Так, витрати на енергоресурси у лютому 2009 року у порівнянні з січнем зросли на 3,3%, бензин подорожчав на 8,3%, нові автомобілі на 0,8%, одяг на 1,3%.

Нацбанк запустить друкарський верстат?

Інфляція потужно "вимиває" кошти з ефективного сектору грошово-кредитного ринку.

Так, депозити юридичних осіб у національній валюті 1 жовтня 2008 року складали 105,3 мільярда гривень, а 1 березня 2009 року цей показник зменшився на 28,6 мільярда гривень до 76,7 мільярда гривень - падіння склало 27,2%.

Об'єм депозитів фізичних осіб у національні валюті за цей період зменшився на 21,1% - з 126,6 мільярда гривень до 99,9 мільярда гривень.

Значне збільшення на руках у населення кількості грошей при неможливості їхнього ефективного використання - рівень довіри до банків низький, а інструменти фондового ринку залишаються нерозвинутими - є благодатним ґрунтом для інфляції або стимулом для поступового відтоку коштів з країни.

Наприклад, чимало українців купує сьогодні нерухомість або бере участь в управлінні підприємствами за кордоном, де криза не така гостра, а банківська система більш надійна.

Українська влада слабко реагує на такі фактори, дозволяючи "вивозити" капітал навіть за допомогою міжнародних договорів. Яскравий приклад - Конвенція про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром.

Чималі ризики зростання інфляції знаходяться у підходах до подолання дефіциту бюджету на фоні падіння державних доходів та стратегічних кроків з боку Національного банку.

В останні дні січня та лютого "рятівником" виступав НБУ, перераховуючи до бюджету значні суми. Зараз регулятор через державні банки виділяє чималі кошти для кредитування Нафтогазу при розрахунках останнього з Газпромом.

При цьому слід пам'ятати, що серед головних причин для отримання позик є недостатній рівень розрахунків за енергоресурси перед дочірніми установами НАКу.

Все це, при відсутності оборотних коштів в економіці та зменшенні рівня сплати податків, може підштовхнути Нацбанк до виділення емісійних коштів для покриття бюджету дефіциту, що прямо впливатиме на зростання інфляції.

Вливання емісійних грошей в економіку через бюджетну систему та пряме кредитування Національного банку можуть призвести до значного зростання інфляції. Пригадаймо 1993 рік - тоді цей показник склав 10 257%.

Значні проблеми у вітчизняній економіці та нечіткі дії влади з подолання кризи відлякують від України потенційних інвесторів та погіршують умови тим, що вже працюють тут певний час.

Інвестори, які працюють на українському фондовому ринку, у своїх розрахунках рівня інфляції не мають чітких орієнтирів, а спиратися на офіційні прогнози ризиковано. Варто пригадати рівень інфляції, розрахований урядом у 2008 році та закладений при розрахунках бюджету.

Тоді, на папері, він становив 9,6%, а рік закінчився с показником 25,2%. Зростання інфляції вище визначеного рівня буде виконувати роль так званого інфляційного податку і тим самим значно зменшуватиме рентабельність бізнесу в Україні.

Стабільний валютний курс може відігравати суттєву антиінфляційну роль, однак з другої половини 2008 року українці були шоковані його різким коливанням. Курс і сьогодні здійснює потужний інфляційний тиск. Люди, які брали кредити на квартиру чи авто в іноземній валюті, не в змозі розрахуватися з банками, що значно збільшує соціальну напругу.

Сьогодні падіння ВВП України, погіршення платіжної дисципліни, зростання зовнішнього боргу, поява розрахунків через бартер є факторами, що стимулюють збільшення індексу інфляції.

Дві проблеми України: корупція та чиновники

Також серед факторів, які формують позитивну динаміку зростання інфляції в Україні, є неефективні ринки. Бажання якомога сильніше контролювати сектори, на яких реалізуються власні товари, нівелює принципи прозорої конкуренції.

Нав'язаний "елітою" режим функціонування основних ринків сприяє поширенню корупції у державних органах, які повинні здійснювати відповідний контроль та боротися з монополістами.

Як наслідок, ціни можуть зростати, не маючи під собою логічних економічних пояснень.

Наприклад, 1 квадратний метр житла у Києві в 1999 році коштував 300 доларів, а в 2008 році - 1800-2000 доларів. За останній рік значно подорожчали ліки, і в продажу все більшу питому вагу займають дорогі імпортні препарати.

Ще один приклад: ціни на нафту за останній рік суттєво впали, а ціни на бензин, навпаки, зростають. Монополісти заради збереження своїх позицій на це не зважають. Головне завдання для них - зберегти домінування на ринку.

Слабка ефективність дій уряду в умовах загострення економічної кризи призводить до зростання доларизації національної економіки.

Так, за даними Національного банку, питома вага кредитів в іноземній валюті в загальній сумі позик, виданих в економіку держави на початок 2009 року, становить 59%. За таких умов важливо повернути довіру до національної грошової одиниці, зробити її засобом накопичення.

Для боротьби з інфляцією та її наслідками потрібна ефективна система державного управління, і в цьому контексті арифметичне збільшення державного апарату не вирішує проблему. В умовах економічної кризи, навпаки, слід говорити про скорочення кількості чиновників.

Варто звернути увагу на наступні показники.

У 2000 році кількість державних службовців в Україні становила 192,4 тисячі осіб, а на початок 2008 року - вже 276,6 тисячі. Зростання склало 43,7%.

При цьому чисельність чиновників в апаратах органів центральної виконавчої влади у 2000 році становила 10,1 тисячі, а у 2007 році - 13,1 тисячі. Ріст - 28,9%.

Найбільшою мірою збільшується армія чиновників у територіальних органах органів центральної виконавчої влади: з 88,7 тисячі осіб у 2000 році до 145,7 тисячі осіб на початку 2008 року, зростання - 64,3%.

Як правило, чиновники в Україні не є партнерами для бізнесу, а утримувати їх вітчизняні підприємці зобов'язані.

Відсутність можливості оцінювати ефективність діяльності державного апарату ставить під сумнів доцільність витрачання бюджетних коштів, які можна було б виділити на підтримку виробництва та інноваційний розвиток.

Урядом при розрахунках держбюджету на 2009 рік була закладена інфляція на рівні 9,5%, а індекс цін виробників - 12%. Ще на етапі розробки проекту фінплану такий рівень інфляції ставився під сумнів. Сьогодні ж, коли за два місяці індекс споживчих цін в Україні вже досяг 4,4%, цей показник є взагалі нереальним.

Нинішні тенденції в економіці та подальше загострення політичної боротьби, яке, заради голосів виборців, обумовлюватиме підвищення рівня соціальних виплат, можуть призвести до зростання інфляції у 2009 році до рівня 20%.

Проковтнувши п'яту частину доходів українців, інфляція буде чекати наступних вдалих для неї років. Питання лише в тому, чи влаштовує виборців такий сценарій.

Костянтин Кузнєцов, економічний експерт, для ЕП

Реклама: