Кінець світу, як нам вже відомо, наступить зовсім скоро. Різні експерти і комітети стверджують, що приблизно в 2030 році ми знайдемо спосіб розв'язання всіх енергетичних проблем шляхом використання сонячної енергії. А також, ймовірно, енергії вітру, атома або водню. Проте вчені не говорять, що ми робитимемо, крім того, що ходитимемо пішки і тремтітимемо від холоду, в період з 2012 по 2030 роки. Тому що 2012 рік стане початком енергетичного Армагеддона, періоду, коли всі види вуглеводневої сировини, яка до вчорашнього дня полегшувала наше життя, почнуть один за іншим вичерпуватися.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), енергетичне відомство ОЄЕС, організації промислових країн попереджають, що протягом п'яти років, починаючи з 2012 року, ми відчуватимемо дефіцит нафти, попит на яку набагато перевищуватиме пропозицію. Навіть створена Діком Чейні американська National Petroleum Council, до складу якої входять власники нафтових компаній, визнає, що перспективи навряд чи можна назвати веселковими.

Погана новина, але ж є газ. Чи ні? Схоже, немає. За даними все того ж МЕА, природний газ, на якому працюють більшість наших електростанцій і наші системи опалювання, поступово вичерпується: щодо періоду, що починається відсьогодні до того ж 2012 року, існують "побоювання" з приводу розвитку родовищ, на яких його здобувають, і трубопроводів, за якими його доставляють.

Ну гаразд, якщо він не поступатиме трубами, його можна перевозити і кораблями, в зрідженому вигляді. Нічого подібного: експерти МЕА підкреслюють, що для того, аби підтримувати зростання продуктивних потужностей, в період з 2012 року, необхідно в найкоротші терміни вирішити питання про інвестиції в будівництво нових установок для зріджування газу, розташованих в безпосередній близькості від родовищ. Але за останні 18 місяців був закладений лише один подібний проект.

Ну, тоді хай буде вугілля, брудне, прокляте, проте негайно. Але не буде і його. Останній удар дістався з боку саме цього виду енергетичної сировини. Останніми тижнями були оприлюднені результати деяких досліджень, згідно з якими ми не зможемо користуватися вугіллям впродовж 200 років, як припускалося раніше, оскільки воно закінчиться набагато раніше. Не у 2012 році, а, можливо, трохи пізніше, в 2020.

Тривожний сигнал, що стосується вугілля, містився в доповіді Energy Watch Group, групи учених, здебільшого з Німеччини, яких перш за все цікавить екологічний аспект. Саме вони вирішили перевірити достовірність даних про світові запаси вугілля, про які багато десятиріч ходять легенди. І встановили, що в 2004 році Германія практично обнулила свої оцінки запасів антрациту (найціннішого вугілля), знизивши їх на 99%. Польща наполовину зменшила свої оцінки від 1997 року. У доповіді йдеться, що в останні роки обсяг світових запасів вугілля був переглянутий у бік його зниження на 15%.

Ще гірше йде справа з так званими "ресурсами" (родовищами, про існування яких відомо, але які поки не розробляються): з 1980 по 2005 рік обсяги передбачуваних запасів були скорочені наполовину. Основні виробники – Китай, США, Австралія, Індія, ЮАР, Росія – дуже швидко витрачають наявні ресурси. Китай щорічно витрачає 2% власних запасів вугілля. США ще п'ять років тому досягли піку і видобувають з кожним днем все менше вугілля.

Висновок? "Світове виробництво вугілля ще може збільшитися в найближчі 10-15 років приблизно на 30% щодо нинішніх обсягів". Але в період між 2020 і 2025 роками буде досягнутий пік, після якого видобуток вугілля неухильно падатиме.

Передвісники нещасть? І не тільки. Доповідь, підготовлена Institute for Energy для Єврокомісії, не містить цифр, але доводить аналогічні висновки. "Світові запаси швидко скорочуються", – йдеться в доповіді. Китай повністю витратить свої запаси через 30 років. Європа відчуватиме дефіцит вугілля вже в 2015 році, й у неї виникнуть серйозні труднощі з його імпортом.

"Швидке зростання споживання вугілля, починаючи з 2000 року, перш за все, унаслідок його широкомасштабного використання в Китаї, не супроводжується такою ж масштабною розробкою ресурсів, незважаючи на зростання цін на цю сировину". У період між 2000 і 2005 роком "число років, протягом яких можна було б продовжувати здобувати вугілля нинішніми темпами, скоротилося на третину, з 277 до 155". Можна було б подумати, що півтора сторіччя – достатній термін, щоб уникнути драматичних ситуацій. Але темпи виробництва збільшуватимуться разом з темпами зростання попиту.

Більш того, Institute for Energy будує свої розрахунки виходячи з періоду 155 років, тоді як Energy Watch Group ґрунтується на старих офіційних даних. А їм не варто дуже довіряти, підкреслює інша вельми обережна в оцінках американська організація National Academy of Sciences. Методи, за допомоги яких підраховуються запаси, говорять провідні американські учені, побічно підтримуючи висновки Energy Watch Group, не оновлювалися з 1974 року, так само як і дані. Тести, проведені з використанням нових технологій в окремих районах, підкреслюють учені з країни з найбільшими в світі запасами, "указують, що тільки мала частина з передбачуваних запасів може дійсно розроблятися".

Іншими словами, теза про те, що вугілля вистачить на найближчих 250 років, "не отримала підтвердження". Мабуть, його вистачить на 100 років при нинішніх темпах його виробництва", але напевно можна говорити лише про те, що потреби у вугіллі задовольнятимуться "до 2030 року".

Ці доповіді стали холодним душем для тих, хто думав про вугілля як про "паливо останньої інстанції" в плані подолання прогнозованого дефіциту нафти і природного газу. Це також сигнал тривоги, зважаючи на той факт, що 40% світової електроенергії виробляється електростанціями, що працюють на вугіллі, і багато хто думає, що найближчими роками кількість цих ТЕС буде рости.

І навіть якщо реальність спростує прогнози про дефіцит вугілля до 2025 року, то ціни на найдешевшу нині вуглеводневу сировину різко зростуть. Ще один сумнів викликає можливість створення ТЕС, що працюють на вугіллі, з уловлюванням вуглекислого газу, що багатьма розглядається як найперспективніший і вірогідніший шлях виробництва нової енергії. Уловлювання СО2 на ТЕС і поховання його під землею дійсно дозволить очистити найбрудніше зі всіх видів палива. Якщо воно, звичайно ж, ще буде наявним.