Фондовому ринку потрібні ефективні дії держави для стимулювання його розвитку: результати опитування АФП

В ході круглого столу «Фондовий ринок України: осінь-2011», організованого Асоціацією «Фондове Партнерство» та Інститутом Горшеніна відбулась презентація результатів опитування учасників ринку щодо виявлення ключових проблем фондового ринку України у році що минає та визначення першочергових дій щодо його стимулювання у майбутньому. Як свідчать результати опитування, серед ключових негативних тенденцій, які домінують сьогодні на фондовому ринку України респонденти виділили три основних групи. До першої увійшли – загострення кризи ліквідності (784 бали) та девальваційні очікування (733 бали). Саме ці фактори, на думку учасників опитування (43% та 24% респондентів відповідно), «задають» настрої на ринку цінних паперів. На другому місці - група таких факторів, як: зменшення кількості активних клієнтів на ринку (593 бали), зростання волатильності ринку (567 балів) та зниження індексів українських бірж (562 бали). Менш гострими, за визначенням учасників опитування, можна вважати такі проблемні питання, як зменшення обсягів операцій з ліквідними акціями (541 бал) та зменшення free float (475 балів) - третя група. Позитивні тенденції, такі як збільшення обсягів операцій на ринку облігацій (403 бали) та операцій з деривативами (359 балів), респонденти оцінили як найменш важливі. Серед головних причин виникнення тенденцій, що панують сьогодні на ринку, профучасники та незалежні експерти вказали, в першу чергу, зовнішні фактори - кризові явища у Єврозоні та сповільнення світової економіки (771 бал), відтік капіталу з фондового ринку (730 балів), а серед внутрішніх факторів - зниження конкуренції в економіці, централізація ресурсів, закріплення оптової структури власності (616 балів), а також неотримання Україною кредитів МВФ та підвищення вартості міжнародних позик (599 білів). Показово, що більше половини опитуваних схильні визнавати головними причинами сьогоднішньої ситуації на ринку саме зовнішні фактори. Крім того, на думку респондентів опитаних Асоціацією, державна політика в найближчий перспективі повинна бути спрямована на створення комфортних та зрозумілих правил для роботи інвесторів (593 бали), а також забезпечення створення механізмів для стимулювання фондового ринку (548 балів), в тому числі і податкових (502 бали). У дієвість та ефективність швидкого старту пенсійної реформи (462 бали) та виведення на ринок акцій держкомпаній і створення умов для допемісій на відкритому ринку (472 бали) – вірять лише 30% опитаних. В цілому ж респонденти, зійшлися в думці - на даному етапі розвитку, ринок потребує ефективних рішень з боку держави, як на законодавчому та регуляторному рівні. Що ж стосується очікувань від регуляторів фондового ринку – НКЦПФР та НБУ учасники ринку очікують, перед усім, створення умов для запобігання дефолтів на борговому ринку (566 балів), запровадження нового законодавства про валютне регулювання (556 балів), забезпечення прогнозованості внутрішньої ліквідності (502 бали) та допуск на український ринок іноземних цінних паперів (476 балів). Таким чином, легко бачити систему потреб ринку – захист прав інвесторів, вдосконалення законодавчої бази та сприяння появі нових ліквідних інструментів інвестування. Самі ж профучасники, як свідчать результати анкетування, задля розвитку вітчизняного ринку готові об’єднатися для усунення законодавчих і регуляторних перешкод, а також боротьби з довільним тлумаченням діючого законодавства (622 бали). Торгівці також вважають важливим співпрацювати в напрямку запуску нових фінансових інструментів на біржовому ринку (515 балів), а також мають намір активізувати роботу з емітентами щодо виведення їх на організований ринок цінних паперів (515 балів). В поєднанні із запровадженням ефективного саморегулювання, вдосконаленням стандартів профдіяльності (495 балів) та пропагандою ролі фондового ринку в економіці країни (481 бал) – такі дії є ключовими для учасників ринку на найближчу перспективу. В опитуванні, яке поводилось в період з листопада по грудень 2011р., взяло участь 107 респондентів, з яких – 49 представників банків, 47 -інвестиційних компаній, а також незалежні експерти та представники бірж. Респондентам пропонувалось прорангувати балами (від 1 до 10) запропоновані варіанти відповідей, які були розділені на п’ять основних блоків.