ЩО РОБИТИ З КРЕДИТАМИ ?

Нещодавно НБУ прийняв постанову №49, яку можна було б назвати Постанова по реструктуризацію кредитів для населення, так як вона суттєво стосується майже усіх позичальників, які отримали кредити в банку. Тепер перед позичальниками виникає запитання, що їм робити за цих умов і що вони можуть виграти і втрат від Постанови НБУ. Постанова НБУ ніяким чином не регламентує само складне питання реструктуризацію валютних кредитів в гривневі кредити. Замість цього НБУ надає право комерційним банкам самостійно визначати умови та проводити процедуру реструктуризацію кредитів. Існує указ Президента, який рекомендує конвертувати валютні кредити за пільговим курсом. Але це указ Президента, а не закон. Отже банки можуть за своїм бажання конвертувати валютний кредит за пільговим курсом, але за рахунок власного прибутку. Як виключення, на практики це можливо. Але сподіватися, що банки будуть масово міняти валютні кредит за пільговим курсом годі сподіватися. Найбільш реальний варіант, який може запропонувати банк позичальнику, це конвертувати валютній кредитний договір в гривневий за офіційним курсом НБУ. І це найбільш вигідні умови, адже більшість банків буде пропонувати конвертувати валютний кредит за курсом продажу валюти в обмінному пункті банку. Незважаючи на усі заяви політиків, потрібно визнати, що валютний кредит, це проблема, яка не може бути вирішена за допомогою держави. Єдина надія, що курс готівкового долару закріпиться на рівні 7,7 гривні за долар і тоді частково знизиться вартість конвертації валютних кредитів. Але є і прогноз що курс долару буду вище 10 грн за долар. Наш валютний ринок на стільки хаотичний, що спрогнозувати, щось достовірно вкрай важко. НБУ, як ніхто інший розумніє, що ніякого пільгової конвертації валютних кредитів не буде, тому Постанова №49 і нічого про валютні обмінні курси не згадує. В той же час, НБУ добре розуміє, що ринок бажає пільг і невеликі пільги дає позичальникам. Щоб в цілому, якщо не покращити їх життя, то хоча б не погіршити. Своєю Постановою НБУ тимчасово дозволяє банкам не знижувати рівень платоспроможності позичальника при реструктуризації кредитного договору. На практиці це означає, банк не має право при реструктуризації кредитного договору змінювати клас позичальника, який був йому встановлений на стадії підписання старого договору. А це означає, що банк не має право вимагати від позичальника нового застави та погіршувати умови кредитування. Мало того, НБУ вказує, що банки при укладанні нових кредитування на заміну старих зобов’язанні виконувати вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу і кредитного договору в односторонньому порядку». Так що реструктуризація кредитного договору, що уміння найти компроміс. А компроміс може бути вигідним не лише банку. НБУ своєю Постановою вказує банка на необхідність при реструктуризації враховувати фінансові можливості позичальника і фактично зобов’язує банки перераховувати щомісячні платежі з урахування наявних грошей у позичальника. Крім того, зобов’язує банки збільшувати термін кредитування, якщо позичальник не може своєчасно розрахуватися з кредитом. І саме головне Постанова НБУ забороняє банкам вимагати від позичальника сплачувати штрафи та пені при реструктуризації кредитного договору. Звичайно, що Постанова НБУ не змогла обійти увагою і особливі умови реструктуризації. Однією з таких умов, є вимога, щоб усі реструктуризованні кредитні договори включали вимогу по сплаті відсотків щомісяця, а не допускає сплаті процентів за більш тривалий час, як і не допускає «процентних канікул». Чуда не відбулося. Банк не має право самостійно нав’язати позичальнику свої умови реструктуризації кредитного договору. В будь-якому випадку реструктуризації вимагає згоди двох сторін, при чому згоди письмової оформленої новим кредитним договором або додатковою угодою. В той же час, новий договір може мати, і нові проценти ставки і нову суму заборгованості перераховану в іншій валюті. В позичальника зостається і останній варіант, це збереження старого кредитного договору. Адже реструктуризації це не обов’язкова процедура і без згоди позичальника не може бути проведена банком самостійно.