Падіння цін на нафту завжди запускає глобальне економічне зростання.

Таку думку висловив голова Інституту нового економічного мислення Анатоль Калетський, передає РБК.

Він зазначив, що різкі скачки нафтових цін дестабілізують національні економіки і фінансові ринки по всьому світу.

"Падіння цін на нафту багато хто вважає провісником рецесії або в самій КНР, або у всій глобальній економіці. Але це неправильно, хоча цю версію начебто підтверджує тверда кореляція між нафтою і фондовими ринками, які впали до найнижчого рівня з часів 2009 року не тільки в Китаї, але також в Європі та більшості країн, що розвиваються", - заявив експерт.

"Дійсно, прогностична значимість нафтових цін вражає, але тільки в якості протилежного індикатора: падіння цін на нафту ніколи не пророкує економічний спад", - вважає Калетський.

Експерт нагадав, що у всіх останніх випадках, коли ціна на нафту падала вдвічі - тобто в 1982-1983, 1985-1986, 1992-1993, 1997-1998 і 2001-2002 роках - завжди відбувалося прискорення глобального економічного зростання.

"З іншого боку, всі глобальні економічні кризи за останні 50 років слідували за різким підвищенням цін на нафту. Зовсім недавно, за рік до краху 2008 року, ціни на нафту підвищилися майже в три рази - з 50 доларів до 140 доларів. А потім впали до 40 доларів за шість місяців до початку відновлення економіки в квітні 2009 року", - заявив голова Інституту нового економічного мислення.

За його словами, важливим наслідком для країн, що розвиваються, які виробляють сировинні товари, стає зростання промислових цін на метали після обвалу цін на нафту.

"Саме це виявляється випереджаючим індикатором економічної активності. У 1986-1987 роках, наприклад, ціни на метал подвоїлися, хоча нафтові ціни істотно знизилися", - заявив він.

На думку експерта, потужний економічний механізм лежить в основі зворотної кореляції між цінами на нафту і зростанням світової економіки.

Калетський заявив, що світ спалює 34 млрд барелів нафти щорічно, і десятидоларове падіння цін на нафту передає 340 млрд доларів від нафтових виробників до споживачів.

"Таким чином, зниження на 60 доларів цін з серпня минулого року призведе до перерозподілу більш ніж 2 трлн доларів щорічної нафти між споживачами, забезпечуючи більший дохід, ніж податково-бюджетне стимулювання США і Китаю разом узятих в 2009 році", - сказав він.

Експерт зазначив, що споживачі нафти використовують додатковий дохід досить швидко, в той час як уряди, як правило, підтримують державні витрати за рахунок запозичень або резервів.

"Ось чому чистий ефект від зниження цін на нафту завжди виявлявся позитивним для зростання світової економіки. За даними МВФ, падіння цін на нафту цього року має збільшити ВВП в 2016 році по всьому світу на 0,5-1%, у тому числі на 0,3-0,4% у Європі, на 1-1,2% у США і на 1-2% в Китаї", - підсумував він.