До кінця 2015 року Україна в особі Держветфітослужби повинна переробити і адаптувати техрегламенти продуктів до норм Євросоюза.

Про це повідомив заступник голови відомства Віталій Башинський, пише ZN.UA.

В цілому, зазначив він, в рамках адаптації нормативно-правової бази, яка формує і організовує роботу Держветфітослужби, "набралося десь 950 сторінок тексту, з обох сторін" - закони, накази, постанови і розпорядження.

Процес узгодження обох законодавств відбувається шляхом порівняльного аналізу.

"Наприклад, ми плануємо навести порядок у сфері сирого товарного молока. Порівнюємо українські норми з європейськими. Ті параметри, які ніколи не нормували, копіюємо з європейських постулатів. А адаптуємо існуючі, іноді піднімаючи планку безпеки і якості, або ж вводимо нові методи дослідження", - розповів заступник голови Держветфітослужби.

В результаті була розроблена стратегія, яку слід затвердити на двосторонньому засіданні Комітету з санітарних і фітосанітарних заходів (SPS). Але зробити це можна тільки після того, як 28 країн-членів ЄС визнають нашу Угоду про асоціацію такою, що вступила в дію.

"Тоді ми спільно визначимо пріоритетні напрямки, частину з них віддалимо до 2016 року, а то і до 2018-го", - зазначив чиновник.

"Якщо вітчизняні експерти оберуть першочерговими молоко, свинину і яловичину, у такій послідовності і будемо просувати продукти на європейський ринок. Все буде залежати від кон'юнктури", - додав Башинський.

Заходи SPS поширюються на добавки в харчових продуктах, забруднюючі речовини в них, на процедуру сертифікації в частині дотримання принципів продовольчої безпеки чи здоров'я рослин, методів обробки, санітарних вимог при імпорті, з маркування, прямо пов'язаних з безпекою харчування.

Виконання стратегії - це обов'язок України, прописаний в угоді. Щодо зони SPS - тієї частини, яка забезпечує нашу зовнішню торгівлю і яка на сьогодні є вотчиною суто Держветфітослужби, то календарного плану дій, узгодженого з Єврокомісією, Україна не порушує.

"До кінця нинішнього року нам належить переробити і адаптувати вісім-десять регламентів", - повідомив заступник глави відомства.

Башинський пояснив, що коли Верховна Рада прийме закон про корми, то похідним буде регламент кормів. Ще один - у відношенні побічних продуктів тваринного походження, які переробляють на добрива: "Україна вводить категоризацію, чого раніше взагалі не практикувала".

Таких категорій, зокрема, буде три. Перша категорія: побічні продукти від хворих тварин спалюють на попіл. Друга: переробка з глибокою термічною обробкою з кінцевим виходом добрив. І третя категорія: утилізуємо, отримуємо м'ясо-кісткове борошно, яке можна використовувати у виробництві кормів.

Україна повинна пройти процедуру визнання статусу відносно хвороб тварин, інфекцій тварин і шкідників, зонування, зон, вільних від шкідливих організмів, і зон, що охороняються від шкідників, розповідає далі Башинський.

"У цьому контексті пріоритетними є класична чума свиней (один регламент), бруцельоз і блютанг великої рогатої худоби (один регламент)", - уточнив він.

При цьому він додає, що "не впевнений, що ми їх адаптуємо".

І пояснює: "В Україні щеплення проти класичної чуми свиней (КЧС) обов'язкові, тоді як Європа забороняє імпорт худоби, який пройшов вакцинацію. Тобто, великотоварні комплекси з виробництва свинини, відмовившись від обов'язкового щеплення проти КЧС, не зможуть експортувати продукцію в країни, де ця процедура обов'язкова.