Більшість котирувань на українському фондовому ринку є демонстраційними.

Таку думку висловив голова громадської ради при Держфінупослуг Українського національного комітету IPO Олег Лиховид у рамках дослідницької програми Інституту Горшеніна "Фондовий ринок України", повідомляє агентство УНІАН.

"Стан українського фондового ринку сьогодні такий самий, як і в усі роки його існування: фондовий ринок в Україні існує, але це його демонстраційна версія. А якщо серйозно – цей ринок просто не виконував і не виконує того завдання, для якого він існує скрізь: перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих, хто здатний найефективніше їх використовувати", - відзначив Лиховид.

"Спочатку наш фондовий ринок існував для того, щоб обслуговувати розпродаж приватизованого майна. Потім ринок підіймався на зарубіжних грошах з "лімітів" на emergency markets, що виділяються міжнародними гравцями. Проте криза "вимела" всі ці гроші назад за кордон. І зараз ринок, так би мовити, дрейфує на незначних внутрішніх коштах. Однак все одно – більшість котирувань є демонстраційними", - вважає експерт.

На його думку, головна проблема українського фондового ринку у тому, що в обігу перебуває дуже незначна частина акцій кожного емітента.

"Аналіз реальної структури власників будь-якого акціонерного товариства з переліку "блакитних фішок" наших бірж – а на нашому мілкуватому ринку навіть не одна фондова біржа – у кожного з цих товариств є власник, який володіє більш ніж 50% голосів. Це означає, що курс акцій цього емітента рівно такий, яким йому "дозволяє" бути його господар. Будь-яке його рішення чи підвищить, чи обвалить курс. І такі "американські гірки" господаря абсолютно не цікавлять, тому що його прибуток не від курсу або дивідендів, а від повного і абсолютно безконтрольного управління акціонерним товариством на свою користь", – вважає Лиховид.

Також експерт відзначив, що новий закон "Про акціонерні товариства" містить норми, покликані запобігати такому стану справ.

"Однак ці норми обходять розподілом контрольних пакетів на кількох власників – юридичних осіб, часто офшорних, за якими стоїть один реальний власник. А Антимонопольний комітет "впритул не бачить" концентрації капіталу", - вважає він.

За словами Лиховида, ринок запозичень перебуває у кращому стані. "Але його розвиток гальмується неготовністю керівників і власників бізнесу до прозорості своєї господарської діяльності, зокрема, з урахуванням загрози рейдерства. Проте головною перешкодою є все ж відсутність культури цивілізованого ведення справ і, відповідно, неможливість розкриття цих справ для фондового ринку", - вважає експерт.

При цьому він відзначив, що саме наведені обставини, а не відсутність грошей, заважають розвитку фондового ринку в Україні.

"На відміну від 90-х, гроші у людей є. Достатньо звернути увагу на залишки на депозитних рахунках. А в кишенях і під матрацами в рази більше заховано. Залишається правильним безсмертне: "Якщо в країні ходять грошові знаки, то є люди, у яких їх дуже багато", зазначив експерт.

Як вважає Лиховид, другий накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, безумовно, підштовхне розвиток фондового ринку, "оскільки на ньому вже працюють близько 500 млн. грн. добровільних пенсійних накопичень з третього рівня".

"Проте, якщо не зміниться ситуація із корпоративним управлінням і прозорістю управління підприємствами, то ринок запозичень просто не "проковтне" накопичень другого рівня. Катання на "американських гірках" українських акцій для пенсійних коштів неможливе – дуже високі ризики і неприйнятні наслідки", - підкреслив він.