В Україні впроваджується механізм захисту від зовнішніх фінансових ризиків.

Про це заявив голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, передає Deutsche Welle.

За його словами, ідеться, зокрема, про "дедоларизацію" української економіки.

На це орієнтований і нещодавно ухвалений парламентом закон, який унеможливлює валютне споживче кредитування.

Зростання кількості неповернених кредитів після кризи в Україні сягнуло десятків відсотків.

Банки перекладали ці ризики на доброчесних позичальників, яких змушували платити більші відсотки за кредитами, сказав Сугоняко.

Ухвалений парламентом закон, за його словами, захищає права кредитора, що має відкрити можливості для зниження процентних ставок та розвитку кредитування.

При цьому норма, за якою в разі неповернення кредиту на придбання житла громадян мали виселяти за постановою прокурора була відхилена, запевняє представник банківської асоціації.

Отже банки і надалі можуть вимагати виселення позичальника лише через суд.

Новий закон також унеможливлює маніпуляції приватних підприємців з майном підприємств-боржників, які поширилися під час кризи і унеможливлювали визначення відповідальних за борги, зазначив Сугоняко.

Значно спрощується законом і процедура стягнення застави, оскільки банк матиме право звертатися одразу до виконавчої служби, а не до суду.

Натомість банкам відтепер заборонено маніпулювати умовами кредитних угод, друкуючи деякі пункти дуже дрібним шрифтом або на темному тлі.

Згідно з новим законом, позичальникам більше не загрожують вимоги банку сплачувати будь-які додаткові стягнення, яких немає в кредитній угоді.

Серед іншого, це означає скасування штрафів за дострокове погашення кредиту.

Дефіцит гривні, зниження ставок за валютними вкладами і подорожчання кредитів називаються серед тих проблем, які може потягти за собою запровадження нового закону.

Однак, голова громадської організації "Комітет економістів України" Андрій Новак пояснив DW, що закон захистить тих громадян, які найбільше потерпіли під час економічної кризи від девальвації гривні.

Адже віддавати валютні кредити їм довелося за умов, коли валюта коштувала значно більше, ніж під час оформлення позики.

Політика зміцнення гривні, як вважає Новак, дозволить збільшити доходи населення.

Він навів приклад Німеччини, де послідовна повоєнна політика зміцнення німецької марки змусила виробників знижувати собівартість та підвищувати якість продукції.

Багаторічна політика Нацбанку України з підпорядкування валютного курсу експортерам, за словами економіста, навпаки, привчала українських виробників підвищувати конкурентоздатність продукції коштом курсових спекуляцій і обернулася проти них під час економічної кризи 2008-2009 років.