Між розумними і красивими

Між розумними і красивими

Ніхто не проти підвищення фінансування армії чи суддів. Але тоді треба чесно сказати: після усіх підвищень доведеться урізати соціальні виплати.
Понеділок, 27 липня 2009, 09:40
Сергій Старицький, економіст

Звинувачення у популізмі і непослідовності у діях і заявах останнім часом сипляться і на прем'єра Юлію Тимошенко, і на лідера опозиції Віктора Януковича.

І це закономірно, адже вони претендують на головну посаду в країні. За таких умов загравання з електоратом неминучі - навіть у період світової економічної кризи.

Однак президент Віктор Ющенко, з огляду на його рейтинг, міг би дозволити собі не бути популістом, а стати "Лєшеком Бальцеровичем" - державним діячем, який пожертвував своїм політичним майбутнім заради непопулярних реформ.

У той же час, секретаріат президента вперто продовжує розриватися між "розумними" і "красивими", зокрема, у сфері бюджетної політики.

Реклама:

З одного боку, секретаріат устами Олександра Шлапака озвучує апокаліптичні прогнози щодо того, що дефіцит бюджету за 2009 рік перевищить 60 мільярдів гривень.

А глава держави Віктор Ющенко в інтерв'ю західним виданням розповідає, що реальний дефіцит держбюджету в країні значно вищий за офіційний, і що це негативно вплине на українську економіку.

Чи допоможе таке публічне "винесення сміття з хати" українському бюджету і українській економіці?

З іншого боку, президент тільки за останні три місяці близько 30 разів просив уряд збільшити фінансування вояків, суддів, молодіжних організацій, видання українських книг, створення спеціального органу щодо біологічних загроз, святкування Дня перемоги, подолання наслідків стихії, підготовки до Євро-2012.

Ситуація доходила до абсурду: під час кризи Ющенко вимагав більше грошей на військовий парад до Дня незалежності, "Мистецький арсенал" та проведення позачергових парламентських виборів. Загалом вартість додаткових витрат можна оцінити у 20 мільярдів гривень.

Звичайно, треба  підвищувати фінансування армії чи суддів. Але тоді треба чесно сказати громадянам, що після усіх підвищень "під патронатом президента" доведеться урізати соціальні виплати. Інший варіант - увімкнути грошовий друкарський верстат. Чим це закінчилося у 1993-1994 роках - відомо.

До того ж, навряд чи це сподобається МВФ, отже, Україна не зможе отримати наступні транші кредиту. Це підірве стабільність курсу гривні і ще більше дестабілізує держбюджет, адже частина позики іде на покриття його дефіциту.

Люди повинні знати: якщо під тиском Партії регіонів підвищити мінімальну зарплату, то завтра її не буде чим платити.

Подивіться навкруги: у Латвії зарплати працівникам бюджетної сфери з 1 липня урізані на 20%, виплати з догляду за дитиною - удвічі. В Естонії скоротили розмір допомоги з безробіття.

Ми змогли цього уникнути. Але хіба ми багатші за країни Євросоюзу, якщо в час кризи дозволяємо собі займатися відвертим соціальним популізмом?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: