Чому для України важливі кліматичні переговори COP28?
Кліматична криза і війна росії в Україні мають спільне коріння — це викопні палива. Саме за рахунок експорту викопних палив формується значна частина федерального бюджету росії.
І саме використання викопних палив є головним джерелом парникових газів, що спричиняють глобальне потепління.
2023 рік з високою імовірністю стане найспекотнішим роком за всю історію спостережень — саме про це свідчать спостереження науковців із Європейського центру з питань зміни клімату Copernicus Climate Change Service.
Більше того, 17 листопада 2023 року стало першим днем в історії, коли глобальна температура планети вперше перевищила поріг у 2°С від доіндустріального рівня. Зміна клімату, що супроводжується аномальними температурами, екстремальними пожежами та посухами, стає все більш відчутною та очевидною не лише для науковців, але і пересічних громадян.
Необхідність рішучих дій із подолання кліматичної кризи стає все більш нагальною, але чи готові країни відмовлятися від викопних палив та відповісти на виклики, пов’язані зі зміною клімату, що стоять перед ними?
Невдовзі розпочнуться найважливіші кліматичні переговори — конференція ООН з питань зміни клімату (COP28), яка щорічно збирає представників усіх країн світу, політиків, науковців, представників бізнесу та громадськість, аби разом обговорити питання, що стосуються подолання кліматичної кризи.
Що таке COP та що очікувати від цьогорічних кліматичних переговорів?
COP (Conference of parties) — це Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), покликана обмежити глобальне потепління планети, що спричинено антропогенними викидами парникових газів.
Для цього 198 членів Конвенції кожного року на COP обговорюють цілі та механізми зі зменшення викидів парникових газів, питання кліматичного фінансування, збереження біорізноманіття та адаптації до зміни клімату.
Перший COP відбувся в 1995 році в Берліні, а на історичному COP21 у Парижі в 2015 році була підписана Паризька угода, яка визначила спільну ціль — зробити все можливе для обмеження потепління планети в межах 1,5 °С. Саме ця ціль є ключовою для сторін конвенції.
У 2023 році конференцію COP28 приймають Об’єднані Арабські Емірати, де вона відбудеться 30 листопада — 12 грудня в місті Дубаї. На цьогорічній Конференції Сторін COP28 також буде завершений перший цикл "глобальної інвентаризації" кліматичних планів (Global Stocktake — GST), куди країни-підписантки Паризької угоди подають звіти щодо стану виконання своїх кліматичних цілей.
Але вже зараз стає очевидно — що країни роблять недостатньо і наразі світ далекий від втримання глобального потепління на рівні 2°С. Хоча спалювання викопного палива є однією з основних причин стрімкої зміни клімату, Сторони Конференції всіляко уникають зобов’язань щодо відмови від вугілля, нафти та газу. Всі рішення на СОР приймаються консенсусом всіх сторін.
Тож минулоріч на COP27 у Єгипті, сторони не змогли погодити формулювання у фінальному документі, оскільки країни-виробники викопного палива, такі як Саудівська Аравія, росія та Іран, були проти.
Зараз очевидно, що і цьогорічні переговори щодо відмови від викопного палива не будуть простими. Адже контроверсійним є не лише місце проведення конференції (ОАЕ — велика нафтодобувна країна, що також має проблеми із дотриманням прав людини), але і президентство COP28.
Президентом цьогорічної Конференції був обраний керівник національної нафтової компанії Абу-Дабі (Adnoc) Султан аль-Джабер, який також є міністром промисловості та технологій ОАЕ та посланцем з кліматичних питань.
Президент COP, зокрема, розробляє порядок денний Конференції і відіграє центральну роль у міжурядових переговорах для досягнення консенсусу на переговорах, а відповідно — безпосередньо може впливати на переговорні процеси.
Саме тому важливою є присутність на переговорах спостерігачів від громадськості, які відстоюють відмову від викопного палива та наголошують на необхідності термінових дій із подолання кліматичної кризи. Загалом, цього року очікується більше 70 тисяч учасників.
Від України на Конференції будуть як представники офіційної делегації (представники міністерств, народні депутати), так і науковці та представники громадськості, зокрема Екодія, Українська кліматична мережа та інші організації.
Чому COP28 є важливим для України?
Відмова від викопного палива та послаблення росії
Науковці вкотре наголошують на необхідності повної негайної відмови від викопних палив, бо саме їх видобуток і використання є найбільшим джерелом викидів парникових газів та, відповідно, — стрімкої кліматичної кризи.
Останній звіт UNEP свідчить, що наразі кліматичні цілі країн слабкі й планета рухається до потепління майже на 3°C вже в цьому столітті. Глобальні викиди парникових газів необхідно скоротити до 2030 року на 28%, щоб утриматися в межах 2°C, і на 42%, щоб зберегти межу в 1,5°C.
Однак для деяких країн викопні палива — це джерело надприбутків, чим і пояснюється відсутність політичної волі якнайшвидше перейти на "чисті" енергетичні ресурси.
Одна з цих країн — росія, яка надходження від торгівлі газом, вугіллям, ядерним паливом і нафтою стабільно витрачає на продовження війни проти України. У 2022 році експорт нафти й газу сформував близько 46% федерального бюджету росії.
На тому, що кліматична криза і війна мають прямий зв’язок та спільне коріння — викопні палива, — ГО "Екодія" наголошує в позиції, підготовленій до COP28. Фахівці організації визначили відмову від викопного палива основним пріоритетом глобальної кліматичної політики.
Отже, під час COP28 Україні та іншим Сторонам важливо підтримати ініціативу із відмови від викопного палива, оскільки для нас це не лише питання подолання кліматичної кризи, але й посилення енергонезалежності та національної безпеки.
Глобальна відмова від використання викопних палив країнами зможе як знизити викиди парникових газів, так і надходження в бюджет росії разом з послабленням енергетичної залежності від неї.
Відповідальність росії за викиди парникових газів від війни
Існує ще один зв’язок клімату та війни — у тому, як остання впливає на процес зміни клімату. Згідно з підрахунками, викиди парникових газів внаслідок війни можуть становити близько 5,5% всіх глобальних викидів. Однак ця категорія викидів залишається необов’язковою для підрахунку та звітування країнами.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну група фахівців об’єдналася, щоб визначити обсяги викидів парникових газів саме від збройної агресії рф. Дослідники назвали цифру в 120 мільйонів тонн СО2 еквіваленту — це цифра лише за перший рік повномасштабної війни, і це майже дорівнює річному загальному обсягу викидів Бельгії.
Оновлені результати дослідження впливу війни на клімат за 18 місяців будуть представлені на COP28 4 грудня на події в одному з павільйонів ООН.
Важливо, що росія має бути формально відповідальною за викиди під час війни, а також за майбутні викиди при відбудові об’єктів на території України, зруйнованих і пошкоджених внаслідок військової агресії (ці викиди оцінюють у приблизно 50 млн тонн СО2 еквіваленту).
Україні варто скористатися нагодою COP28, щоб ще раз привернути увагу до впливу російської війни на клімат та запросити інші країни до спільного напрацювання форматів обліку "воєнних викидів".
Неприпустимість легітимізації росією окупації українських територій
Як і раніше на подібних міжнародних зустрічах, Україна буде наполягати, що неприпустимим є зарахування викидів (не пов’язаних із військовими діями) з тимчасово окупованих територій України до кадастру викидів російської федерації.
Останні роки росія намагається подати до РКЗК ООН свій національний звіт, де включені дані щодо викидів парникових газів з Автономної Республіки Крим, намагаючись таким чином легітимізувати незаконну окупацію українських територій.
Про викиди із цих території обов’язково звітує й Україна (адже вони залишаються нашими), хоча реальні цифри порахувати важко не маючи доступу до території.
Курс на євроінтеграцію та зелену відбудову
Окрім донесення правди про наслідки російського вторгнення та вимог притягнути рф до відповідальності, COP28 — це також хороша нагода для України засвідчити свій вибір на користь Зеленої відбудови та подальшого сталого розвитку.
Українській делегації варто заявити про свою готовність змінюватися, а надто як для кандидатки у ЄС — розділяти бачення й підходи Європейського Союзу, зокрема щодо кліматичної нейтральності до 2050 року, визначеної Європейським Зеленим Курсом (ЄЗК).
Напередодні COP28 Європейський парламент ухвалив резолюцію, де закликав уряди країн членів ЄС підтримати ініціативу створення нового глобального Договору про нерозповсюдження викопного палива — Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty.
Ця резолюція ще раз підкреслює важливість дотримання зобов’язань щодо реалізації ЄЗК, що передбачає повну декарбонізацію Європи. Тож з огляду на це вдалим рішенням є, що в українському павільйоні на COP планується експертна дискусія щодо політик та рішень для сталої і кліматично-дружньої відбудови після збройної агресії та катастроф.
Український павільйон
Другий рік поспіль на COP працюватиме український павільйон (окреме приміщення, де представники України організовуватимуть тематичні заходи). Загалом програма українського павільйону охоплює чимало згаданих вище тем, які є важливими для представлення такій масштабній аудиторії, як COP28.
Наприклад, заплановане обговорення міжнародної співпраці задля притягнення росії до відповідальності за екологічну шкоду, завдану під час вторгнення в Україну. Також, мають відбутися розмови щодо енергетичної безпеки України та Європи, зокрема завдяки переходу на відновлювальну енергетику.
Серед інших тем програми: фінансування заходів із декарбонізації української економіки, збереження водно-болотних угідь, відновлення лісів, а також посилення ролі місцевих спільнот та молоді у сталому розвитку і боротьбі зі зміною клімату. Працюватиме український павільйон протягом 3-11 грудня.
Сподіваємося, що ці заходи й зустрічі допоможуть підвищити солідарність із Україною та залучити необхідну їй підтримку інших країн для втілення бажаних змін.
Висновок
Окрім викликів, пов’язаних із кліматичною кризою, перед Україною також стоїть нагальний виклик — російська війна проти України. Кліматичні переговори, серед іншого, є важелем впливу на дії агресора й опосередкованим інструментом недопущення фінансування агресії за допомогою викопних палив у майбутньому.
Відтак, просування відмови від викопного палива та питання декарбонізації стають не лише частиною кліматичної нейтральності, а й нагальними питаннями енергетичної безпеки та незалежності багатьох країн.
Це питання також є релевантним і в рамках євроінтеграції України, адже для нас декарбонізація і реалізація принципів Європейського Зеленого Курсу наразі стали ще більш актуальними питаннями у зв’язку з процесом планування повоєнної відбудови, зокрема розробки Плану відновлення.
Планування відбудови України на засадах Зеленого відновлення та інтеграція у цей процес плану із декарбонізації — шанс на сталий розвиток України.
СОР28 важливий для України як і будь-який інший міжнародний майданчик, де є можливість нагадати про злочини росії, але крім того — ця конференція є ключовою для подолання кліматичної кризи, яка є відчутною і в Україні.
В рамках кліматичних переговорів Україна має свої роль і відповідальність, адже лише за рахунок спільних дій всіх країн можливо буде обмежити глобальне потепління. Чи вдасться Україні здійснити свої плани та з якими висновками наша делегація повертатиметься з СОР28 – побачимо вже за декілька днів.
Співавторка: Анастасія Івашина, фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія"