Як війна трансформує ESG-підходи в бізнесі

Як війна трансформує ESG-підходи в бізнесі

У чому наша відмінність від іноземних компаній? Вони забезпечують для персоналу реалізацію верхніх щаблів піраміди Маслоу.
Середа, 4 жовтня 2023, 17:00
Директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності "МХП"

У вересні в Польщі відбувся 32 Міжнародний економічний форум, який зібрав понад 5 тис учасників, а після цього Польща безстроково заборонила імпорт аграрної продукції з України. Публічна причина – підтримка польських фермерів. Реальна – українські виробники конкурентніші, а їх продукти якісніші.

Це притому, що на згаданому економічному форумі в Карпачі однією з основних тем виступів була Україна. Експерти обговорювали питання відбудови країни після перемоги, перспективи членства в ЄС, імміграцію, боротьбу з корупцією.

Було б не зайвим, якби польські фермери гучніше говорили про свої потреби (як виявилося пізніше – проблеми). Постає питання, наскільки етично польському уряду забороняти імпорт з охопленої війною України, яка залишається форпостом безпеки цивілізованої Європи, і при цьому говорити про соціальну відповідальність та ESG-підходи (environmental, social, governance) у бізнесі.

Незважаючи на спричинене війною фінансове навантаження на бізнес (допомога армії, безпекові виклики, турбота про внутрішньопереміщених осіб, продовольче забезпечення), Україна не пасе задніх у впровадженні ESG-підходів.

Реклама:

Якщо раніше це було трендовою іміджевою справою, то зараз це необхідність, без цього бізнес не може повноцінно існувати. Запит на впровадження цих стандартів іде і від власників та керівників бізнесу, і від суспільства та споживачів.

Проблеми, які мають вирішувати 17 цілей ООН, як ніколи на часі. Заслухавши доповіді колег – представників великого бізнесу з країн Євросоюзу, я дійшов висновку, що Україна після перемоги задаватиме ESG-тренди.

Гендерна рівність

Однією з основних тем моєї панелі, присвяченої корпоративній соціальній відповідальності бізнесу та імплементації ESG-принципів в управлінні компанією, була гендерна рівність. Експерти пояснювали, чому досі проблема не розв’язується і як це змінити (квоти, програми для навчання).

Натомість в Україні ми без обговорень створюємо робочі місця та вводимо власні корпоративні навчальні програми, аби жінки могли освоїти професії, які раніше вважалися "чоловічими". Так, у суспільстві досі існують стереотипи щодо тієї чи іншої професії, але глобально ми зробили великий крок щодо зміни свідомості.

З одного боку, у нас просто немає вибору: коли більшість чоловіків на війні, виробництво має працювати, за кермом трактора, фури чи навантажувача має бути професіонал. З іншого боку, українські жінки довели, що нічим не гірше нищать ворога, рятують поранених та ведуть переговори за кордоном.

В Україні стереотип, що жінка не може бути успішною в так званих чоловічих професіях, поступово розбивається. Одним з прикладів є Вінницька птахофабрика, де жінки завдяки спеціальній корпоративній програмі стали водійками навантажувача – опанували професію, яка вважалася "чоловічою".

У 2022 році після завершення цього проєкту 65 жінок успішно пройшли навчання й отримали кваліфікацію "водій навантажувача". Керівництво підприємства зазначає: залучення жінок на цю посаду позитивно вплинуло на якість виконання робіт і покращило виконання вимог щодо охорони праці.

Цей успішний досвід надихнув інших жінок. Вони ініціювали проведення навчання для опанування навичок, необхідних для посад "оператор виробничої дільниці" і "тракторист", які раніше були доступні тільки чоловікам.

Працевлаштування людей з інвалідністю

Схожа ситуація і в інклюзивній сфері. Приміром, учасники форуму з країн ЄС під час панелі висловлювали думку, що для підвищення кількості працевлаштованих людей з інвалідністю необхідно впроваджувати інклюзивну освіту.

Вони зауважували, що багато компаній не проти наймання людей з інвалідністю, однак ті не завжди мають достатній рівень навичок для тієї чи іншої роботи. Через це їм часто пропонують посади з низьким рівнем кваліфікації.

Тобто річ не в пандусах чи туалетах для людей на візках, а в тому, що людина не підходить за рівнем компетенції через відсутність навчальних програм.

Україна переживає кардинальні зміни в цьому плані через наслідки війни. Великі компанії створюють власні програми для людей з інвалідністю, а також активно взаємодіють з громадським сектором, щоб ті створювали власний бізнес чи впроваджували соціальні проєкти у своїх громадах. Не тільки в Києві, а й по всій Україні регулярно з’являються бізнеси, що наймають працівників з інвалідністю.

До прикладу, у Фастові на Київщині після вторгнення РФ відкрили майстерню печива "Коржик", де працює хлопець із синдромом Дауна. У кількох містах запустили проєкт з відкриття автошкіл для людей з інвалідністю, а ще створюють унікальну IT-компанію, де працюватимуть переважно люди з інвалідністю.

На жаль, ми не маємо теплої ванни, щоб довго думати й налаштовувати всі механізми, ми активно діємо вже зараз.

Реагування на кліматичні зміни

Кліматичні зміни – виклик для всього людства. Багато компаній обговорюють свою відповідальність: зменшення перевиробництва, перехід на альтернативні джерела живлення, зниження рівня викидів СО2 в атмосферу.

Що цікаво: у залі, де відбувалася панельна дискусія, було настільки прохолодно від кондиціонерів, що змерзли слухачі навіть у піджаках. Зважаючи, що таких конференц-залів було кілька десятків лише на одному поверсі, можна уявити, скільки це потребувало енергії і скільки "віддавало" тепла назовні.

Те саме з поліграфічними матеріалами: десятки кілограмів паперу – журналів, буклетів, газет – лежали на столах біля входу і по всьому готелю. В Україні навіть до війни не друкували стільки матеріалів до якихось заходів. Що вже казати зараз: електронні не лише звіти, а й документообіг та системи звітності.

Відповідальність за життя працівників

Важливим аспектом дискусії стала підтримка працівників. Це та сама літера G з абревіатури ESG, тобто governance – управлінські підходи. В умовах війни змінюється не лише стратегія бізнесу, а й підходи до піклування про команду.

Евакуація, створення дитячих центрів в офісах і на підприємствах, реінтеграція ветеранів та адаптація психологічної підтримки команди до нових реалій стали нашою відповіддю на виклики великої війни. Не лише наша компанія, а й весь український бізнес не знав, що здатен настільки піклуватися про працівників.

У чому наша відмінність від іноземних компаній? Вони забезпечують для персоналу реалізацію верхніх щаблів піраміди Маслоу: самореалізацію, цінності, духовність. Українські ж компанії змогли покрити запити на всіх щаблях: від виживання (безпека, їжа, вода) до цінностей, підтримки української ідентичності та самореалізації. Це про цінність команди, важливість життів та потенціалу.

Зараз із шаленою швидкістю змінюється не тільки свідомість українців, а й принципи та цінності бізнесу. Просто тому, що в нас немає іншого вибору.

Ми стаємо трендсеттерами в багатьох аспектах і ESG-підходи у великому бізнесі далеко не виняток. Адже ми не просто змінюємося – ми змінюємо світ навколо нас. Обмеження імпорту ми теж переживемо, бо це – наша точка росту й черговий доказ, що ми сильні духом, тілом і нашими товарами.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: