Ресурси України для фінансової стабільності під час війни та відбудови

Ресурси України для фінансової стабільності під час війни та відбудови

Відновлення економіки та інфраструктури коштуватиме близько трильйона доларів США. Які внутрішні ресурси має Україна?
П'ятниця, 22 квітня 2022, 09:13
академік НАН України, завідувач кафедрою КНЕУ ім. В.Гетьмана

Останнім часом значна увага приділяється питанням післявоєнної відбудови України, в тому числі джерелам ресурсів, які можуть бути задіяні в цьому процесі.

За оцінками національних та міжнародних експертних інститутів, втрати ВВП України у 2022 році внаслідок військової агресії РФ можуть становити від 30% до 50%. 

В абсолютних цифрах у цінах 2021 року це відповідатиме 1,6-2,7 трильйонів гривень (56-92 млрд доларів США) "невиробленої" продукції упродовж року.

Окрім того, матеріальні збитки внаслідок масштабних руйнувань інфраструктурних та цивільних об’єктів оцінюють від 500 до 1000 млрд доларів США.

Реклама:

Відновлення ВВП України до докризового рівня потребуватиме залучення міжнародного фінансування фондів з відбудови економіки України та активізації фіскального та монетарного інструментарію з метою відновлення інвестиційних процесів в Україні. 

За нашими оцінками, сукупні потреби у фінансуванні відновлення економіки України становитимуть близько 1 трильйона доларів США.

Орієнтовна структура джерел фінансування економічної відбудови України

Обсяг, млрд дол. США

Кредити та гранти міжнародних організацій (МВФ, Світовий банк, ЄБРР та ін.)

200

Офіційне двостороннє фінансування, кошти структурних фондів ЄС

200

Репарації з боку РФ (включаючи доходи від реалізації конфіскованих активів, відрахування з експорту енергоносіїв)

400

Фінансова допомога міжнародного бізнесу, громадських організацій

100

Боргове фінансування, у тому числі під гарантії провідних країн

100

Всього (орієнтовно)

1000

Стан ліквідності банківської системи

Протягом останнього тижня ліквідність банківської системи (депозитні сертифікати + кореспондентські рахунки) досягла рекордних значень з початку воєнної агресії РФ і станом на кінець дня 15.04.2022 становила 227 млрд грн (+9,2 млрд грн за тиждень), в т.ч.:

  • у депозитних сертифікатах НБУ – 170,1 млрд грн (+2,6 млрд грн за тиждень);
  • на кореспондентських рахунках в НБУ – 56,7 млрд грн (+6,7 млрд грн за тиждень).

Ще близько 50 млрд грн банківської ліквідності знаходиться у вигляді готівки в касах банків.

 

Зростання банківської ліквідності останнього тижня майже повністю пояснюється нарощуванням державних витрат шляхом боргового їх фінансування, що призвело до збільшення грошової маси в економіці на 23 млрд грн (за тиждень), з яких близько 10 млрд грн поповнили ліквідність банків, а решта 13 млрд грн – було абсорбовано НБУ через інші монетарні операції (погашення довгострокових кредитів рефінансування тощо).

Поточні цифри ліквідності є рекордними для банківської системи за всю економічну історію України. 

Загальна ліквідність перевищує норматив ліквідності (55 млрд грн) в 4 рази.

Співвідношення ліквідності банків до ліквідних зобов’язань банків в квітні повернулося до докризового рівня – 15%. 

Висока ліквідність банківської системи спостерігається на тлі низького рівня монетизації економіки (менше 40% ВВП).

Поряд з загальною ліквідністю зростає і структурний профіцит ліквідності (депозитні сертифікати мінус кредити рефінансування), який станом на 15.04.2022 р. досяг 45 млрд грн (рекордне значення з початку війни). 

 

Наявність структурного профіциту означає, що банківська система в цілому не потребує додаткового фондування. Надлишкова ліквідність генерує пасивні чисті доходи банків (процентні доходи за депозитними сертифікатами НБУ процентні витрати за кредитами рефінансування НБУ). 

Тривалий структурний профіцит перешкоджає адекватній трансмісії процентної ставки, оскільки призводить до заниження банками депозитних процентних ставок, розширення процентної маржі банківської системи.

 

Структурний профіцит ліквідності банківської системи України спостерігається вже 4-й рік поспіль. В минулому році він в середньому складав 65 млрд грн, в позаминулому – 110 млрд грн

У квітні поточного року середні процентні ставки за строковими депозитами населення знизились ще на 75 б.п. (до 7,5% річних станом на 18.04), що майже вдвічі нижче інфляції. 

В результаті маржа процентних ставок між новими кредитами та депозитами збільшилась до рекордних 8 в.п. Поряд з цим прибуток банківської системи за плинний рік знаходиться на історично найвищому рівні (понад 90 млрд грн за станом на лютий 2022 року).

Отже, національна банківська система, навіть в нинішніх умовах воєнного стану, має достатній ресурс міцності для посилення своїх посередницьких функцій та розширення кредитної підтримки економіки – критично важливого джерела покриття проблем фінансування бізнесу.

Активізація кредитування також підвищуватиме попит банків на ресурси фондування, що скорочуватиме банківську процентну маржу та знижуватиме надлишковий профіцит ліквідності.

Звичайно, воєнні ризики критично загострюють питання гарантій та застави за кредитами. Уряд вже активізував та розширив державні програми кредитної підтримки суб’єктів бізнесу, що позитивно відобразилось на динаміці кредитування. Однак, бюджетні ресурси є обмеженими.

Центральний банк зі свого боку може стимулювати кредитний процес шляхом реалізації інструментів пільгового цільового рефінансування банківських кредитів та/або пом’якшення вимог фінансового регулювання кредитної діяльності, зокрема вимог до предметів застави. 

Такі інструменти та опції застосовуються у світовій практиці діяльності центральних банків. Практичні кейси можна запозичити з досвіду ЄС, Великобританії, США, Угорщини, Грузії. 

Підтримка грошово-кредитних економічних відносин посилюватиме зв’язки фінансового та реального секторів економіки, що позитивно впливатиме на процес трансформації національних заощаджень в потенційні інвестиції.

Нова грошово-кредитна політика в умовах воєнного стану

Цьому процесу також сприятиме і нова грошово-кредитна політика Національного банку України. 

Нещодавно Рада НБУ затвердила "Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану".

Це принципово важливий документ, який відкриває не тільки нові можливості здійснення відповідних заходів НБУ, але і створює умови для формування відповідних умов для повоєнної відбудови. 

Рада наголосила, що в умовах війни вкрай важливим є забезпечення надійного та стабільного функціонування банківської і фінансової системи країни, а також максимальне забезпечення потреб оборони України, безперебійного функціонування системи державних фінансів та об’єктів критичної інфраструктури.

Зниження під час війни дієвості ринкових інструментів унеможливлює проведення монетарної політики в режимі інфляційного таргетування з плаваючим валютним курсом. 

Дієвість каналів монетарної трансмісії додатково послаблюється адміністративними обмеженнями на валютному ринку та обмеженнями щодо руху капіталу. 

За таких умов Національний банк може тимчасово не використовувати ринкові монетарні інструменти, зокрема ключову (облікову) ставку як основний інструмент грошово-кредитної (монетарної) політики.

Висока невизначеність, спричинена війною, також ускладнює прогнозування економічних процесів з прийнятною імовірністю. Тож Національний банк може тимчасово утриматися від публікації власних макроекономічних прогнозів.

Національний банк вже здійснює гнучку адаптацію операційного дизайну грошово-кредитної (монетарної) політики та вживає необхідних антикризових заходів для підтримки належного рівня ліквідності банківської системи (у тому числі за потреби – частково через механізми бланкового рефінансування) та посилення гнучкості банків в управлінні власною ліквідністю.

Рада зазначила, що задля забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії росії та безперебійного функціонування системи державних фінансів в умовах воєнного стану Національний банк може надавати підтримку державному бюджету шляхом купівлі цінних паперів Уряду України на первинному ринку (тимчасова інституціональна можливість чого випливає із законодавства про воєнний стан). 

Доцільність та обсяги операцій із фінансування державного бюджету визначатимуться окремими рішеннями Національного банку, зважаючи на ситуацію на фінансових ринках та в державних фінансах, зокрема з урахуванням можливості наповнення державного бюджету з інших джерел.

Усвідомлюючи потенційні ризики монетизації дефіциту державного бюджету, Національний банк фінансуватиме лише критичні видатки Уряду в обмежених обсягах та лише шляхом купівлі цінних паперів Уряду на первинному ринку. 

Національний банк також зберігатиме максимальну прозорість у висвітленні таких операцій. Сукупність таких заходів, а саме обмеження обсягів монетизації дефіциту бюджету та прозорі комунікації, убезпечать від загрози посилення фіскального домінування, збережуть довіру до монетарної політики та не ускладнять співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.

Водночас Національний банк прагнутиме до якнайшвидшої повної відмови від фінансування дефіциту державного бюджету, ураховуючи потребу в забезпеченні оптимального балансу між, з одного боку, утриманням під контролем інфляційної динаміки та очікувань, а з іншого, – необхідністю підтримки боєздатності ЗСУ, безперебійного функціонування системи державних фінансів та об’єктів критичної інфраструктури.

Рада наголосила, що Національний банк і надалі виходитиме з потреби збереження власної інституційної, фінансової та операційної незалежності для належного виконання своїх функцій. Національний банк максимально уникатиме заходів та інструментів, застосування яких призведе до послаблення довіри до грошово-кредитної (монетарної) політики, розбалансування очікувань та посилення фіскального домінування.

Національний банк підтримуватиме тісну взаємодію з Урядом для сприяння залученню необхідного зовнішнього фінансування від міжнародних організацій та країн-партнерів. Національний банк разом з Урядом докладатиме всіх зусиль для виконання цілей, критеріїв та заходів із реформування економіки та фінансової системи, передбачених співпрацею з МВФ, іншими міжнародними фінансовими організаціями та інституціями ЄС.

Ухвалені Основні засади діятимуть тимчасово під час правового режиму воєнного стану, а за потреби також деякий час після його завершення до нормалізації функціонування економіки та фінансової системи.

Все це ще раз підтверджує готовність всіх державних структур України як до ефективної фінансової оборони так і до наступальних дій щодо відновлення рідної Вітчизни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: