Законопроєкт №5600: нові правила гри для землевласників

Земельний гід

Про ринок землі: все, що треба знати

Законопроєкт №5600: нові правила гри для землевласників

Як мінімальне податкове зобов’язання дозволить вивести землі з "тіні"?
Середа, 1 грудня 2021, 17:29
співзасновник інвестиційного об’єднання Land Club, голова Держгеокадастру (2019-2020), експерт із земельних відносин

Днями Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №5600. Більшість засобів масової інформації назвали його скандальним, утім, це не дивно, адже в українському політикумі всі законопроєкти, пов'язані із податками завжди негативно сприймалися суспільством.

Серед інших заголовків домінувала "зрада", адже земельні податки нібито збільшили з метою змушення землевласників продавати землю.

Пропоную розібратися, що насправді відбувається.

Законопроєкт вводить нове визначення – мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Якщо простими словами –  це сума податку, яка має бути мінімально сплачена за земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Реклама:

Розраховується МПЗ за формулою: нормативна грошова оцінка (НГО) помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12. Там, де оцінка не проведена – розрахунок відбувається за середніми показниками по області.

Набирає чинності ця норма з 2022 року.

МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також с.-г. земель, що перебувають у межах населених пунктів.

Якщо не читати законопроєкт далі – то можна говорити про зраду та нове податкове "ярмо" для землевласників. Але, за фактом, введення МПЗ направлене на детінізацію сільськогосподарської діяльності і ось чому:

  1. МПЗ використовується для обчислення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
  2. Обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
  3. Якщо значення різниці позитивне, тобто МПЗ є більшим, ніж сума сплачених податків, то ця різниця просто додається до податків, які потрібно буде сплатити.

Розберемо приклад за середніми значеннями: якщо взяти середню НГО за гектар ріллі (27 500 грн) та помножити на коефіцієнт 0,05, то виходить, що середнє МПЗ по Україні складає 1 375 грн. 

Якщо середня орендна плата 3 400 грн, то податки з орендної плати складатимуть 663 грн, а земельний податок 275 грн, разом – 938 грн. Якщо зупинитися на цьому, то доплата за гектар складала б 437 грн. 

Утім, загальна сума сплачених податків охоплює дуже широкий перелік платежів таких як: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових, або цивільно-правових відносинах, єдиний податок та інші. 

З огляду на це, ймовірність того, що МПЗ буде перевищувати суму платежів для "білого" бізнесу – дорівнює нулю.

Ще з хороших новин – те, що у 2022 та 2023 році застосовуватиметься коефіцієнт 0,04 замість 0,05.

У висновку ми маємо: для землевласників, які здають землю в оренду білому бізнесу – нічого не зміниться, для селян-власників городів теж нічого не зміниться.

Люди, які здають свою землю в оренду неофіційно, отримають платіжки з МПЗ – та прийдуть до свого орендаря, якому прийдеться заплатити за них, та потім оформити офіційну оренду, щоб в наступному році не діставати кеш. 

Таким чином, тим агровиробникам, які звикли ухилятися від податків, продаючи продукцію за кеш – доведеться виходити із тіні.

Беручи до уваги кількість тіньових агровиробників, надходження до бюджетів мають збільшитися в рази, що дозволить надати новий поштовх для розвитку українського села.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: