Останнім часом точиться багато дискусій навколо необхідності зменшення тіньової торгівлі та порушення митних правил в Україні. 

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики навіть провів слухання питання щодо критичної ситуації на нафтогазовому ринку, що пов’язана з великим обсягом тіньового виробництва пального та торгівлі пальним з грубим порушенням законодавства — заслухали відповідальних осіб МФУ, ДПСУ, ДФСУ, ДБР, ГПУ, СБУ, МВС та НПУ.

Також ближчими тижнями плануються слухання щодо питання тіньової торгівлі виробами з тютюну та алкогольною продукцією.

Чи допоможуть ці перевіряючі органі вирішити проблему із тіньовою торгівлею та сірим імпортом?

У чому складність для правоохоронних та перевіряючих органів? 

Україна на цей час за ключовими показниками знаходиться у процесі переходу від суспільства із "обмеженим доступом" до "суспільства із відкритим доступом", у фінальній стадії цього переходу, чи вже навіть є зародковим суспільством із "відкритим доступом" (у термінах Норта, Уолліса, Вайнгаста).

Тому ми спостерігаємо унікальну ситуацію в країні, коли нові якісні інклюзивні інститути існують одночасно із ще старими слабкими інститутами.

Для прикладу — у судовій системі ми маємо одночасно низької якості суди першої інстанції, і в той же час вже є реформований Верховний суд та Вищий антикорупційний суд, які демонструють всі ознаки якісного незалежного правосуддя.

У системі контролю за сплатою податків та переміщенням товарів — ми маємо вже майже завершену реформу Податкової служби, із оновленим керівним складом, обраним на прозорих конкурсах, яка демонструє ефективну роботу останній рік, і в той же час ми маємо все ще не реформовану Митну службу, яка не може впоратись із своїми головними завданнями.

У фінансовому секторі вже є якісний незалежний регулятор — НБУ, а також стабільний очищений банківський сектор, довіра до якого зростає щороку. І в той же час все ще з’являються різні шахрайські установи та схеми, на кшталт B2B Jewelry, які не вдається вчасно відслідкувати та перекрити.

Ми вже маємо якісний закон про створення єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами (Бюро економічної безпеки), який створено на заміну всім іншим органам та підрозділам, але на цей час боротьбою із економічними злочинами все ще займаються різні старі органи, що ніяк не сприяє якості цієї роботи.

Таке унікальне співіснування інклюзивних інститутів одночасно із екстрактивними суттєво заважає боротьбі із контрабандою, порушеннями митних правил та тіньовою торгівлею.

Ситуація із тіньовою торгівлею підакцизними товарами

На ринку пального останніми роками відбулося одразу декілька важливих змін.

У липні 2019 року галузь отримала модифікацію моделі адміністрування та збору податків — стартувала нова удосконалена версія системи електронного адміністрування (так звана СЕАРП та СЕ), а також було запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. 

Крім цього, за останні три роки в Україні пройшли, як мінімум, три хвилі чисток роздрібного ринку від нелегальних АЗС. Експерти ринку зазначають, що на кінець 2020 року в Україні "працює від 24 до 30 міні-НПЗ, через "підпільну" діяльність яких держава недоотримує близько 3,7 млрд грн на рік. 

Вони займають від 5% до 20% ринку виробництва світлих нафтопродуктів", а частка тіньового роздрібного ринку бензину, дизельного палива та автогазу оцінюється експертами ринку у 17-23%.

На ринку тютюнових виробів тенденцією останніх років є те, що український ринок, через різке зростання акцизів — стає все більш привабливим для злочинців з країн-сусідів (Белорусії, Росії, Молдови), з ОРДЛО, зокрема в рамках cheap whites із зазначених юрисдикцій та окупованих територій транзитом Україною до ЄС.

Різке подорожчання сигарет та інших нікотиномістких виробів останніми роками призводить до відповідного зростання обсягів контрафакту та нелегальної торгівлі. 

Це пов’язано, насамперед, із політикою "жвавого" зростання розмірів ставок акцизного податку, що стимулюється як зобов’язаннями України в рамках угоди з ЄС (7-річний план-графік підвищення ставок акцизів на сигарети до 2025 року — Закон України № 2245-VIII від 07.12.2017 року), так й пошуками з боку українського Уряду та Парламенту швидких шляхів покриття касових розривів державного бюджету, що, у свою чергу, стимулює перетікання формальних операцій до тіньового сектору.

В той же час у цьому секторі спостерігається значна кількість порушень підприємцями касової дисципліни, а також значна частка повністю чорної торгівлі, коли товар реалізується фізичною особою без оформлення будь який документів.

Згідно з останніми дослідженнями, частка нелегальної торгівлі зросла з 2.3% у 2017 році до 6.9% у 2020 році. Сумарні щорічні втрати бюджету безпосередньо від "випадання" податків через контрабанду оцінено на рівні 5-5,5 млрд грн.

Ринок алкогольних виробів характеризується значними порушеннями при реалізації товарів через мережу інтернет, а також ухилення від сплати податків за допомогою підробних акцизних марок та порушень порядку проведення розрахункових операцій.

За оцінками Голови Комітету питань фінансів, податкової та митної політики ВР України "від тіньового ринку алкоголю держбюджет недоотримує близько 10 млрд грн щороку".

Оцінки тіньової частки цього сектору коливаються за різними даними від 10% до 40%. 

Одним з вагомих факторів нещодавніх змін на ринку — стало набуття чинності закону про скасування держмонополії на виробництво спирту (Закон № 318-IX від 03.12.2019 року). 

За оцінками Офісу президента України, через нелегальний ринок спирту державний і місцевий бюджети недоотримують 8 млрд грн щорічно. 

Також, протягом минулого року Уряд прийняв кілька рішень, якими з 1 травня введено в обіг новий дизайн марок з додатковими елементами — QR та штрих-кодами (електронна акцизна марка). 

В майбутньому передбачається, що у момент продажу підакцизної продукції інформацію з цих марок держава повинна отримувати через реєстратори розрахункових операцій одночасно з фіскальним чеком. 

Проте впровадження такої автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних виробів не відбулося у зв’язку з відсутністю відповідних законодавчих актів. 

Електронна акцизна марка впроваджується на цей час тільки для алкогольних напоїв, коли планується поширення механізму для тютюнових виробів — невідомо.

Найбільш поширені способи ухилення від сплати податків при роздрібній торгівлі:

Товари, які потрапили у країну або були вироблені без сплати податків – реалізуються за такими схемами:

- повністю нелегальна ("чорна") торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів. Така схема масово використовується при реалізації тютюнових виробів;

- торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку. Така схема масово використовується при реалізації алкоголю, тютюнових виробів, продукції нафтогазового сектору;

- дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях (ТОВ, ФОП). Така схема масово використовується при реалізації алкогольної продукції.

Що робити? П’ять кроків для мінімізації тіньової торгівлі

1. В першу чергу необхідно покращувати якість інститутів, зокрема продовжити та завершити реформу Митної служби, яка передбачатиме перенабір співробітників на відкритих конкурсах, забезпечення для них гідної заробітної плати, автоматизацію процесів, обмін інформацією із різними країнами тощо. 

2. Запровадити комплекс заходів по боротьбі із контрабандою та порушеннями митних правил, зокрема, посилити контроль за міжнародними поштовими відправленнями та "піджаками". 

Вкрай важливим є створення до кінця року єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами (що передбачено законом про БЕБ) на заміну всіх інших органів та підрозділів, проведення відкритих конкурсів для відбору кращих співробітників, забезпечення для Бюро економічної безпеки всієї необхідної підслідності щодо економічних злочинів (для цього необхідно суттєво доопрацювати та прийняти якнайшвидше проєкт закону №3959-1)

3. Необхідно забезпечити стимулювання покупця отримувати чек, що вже ефективно працює у багатьох країнах ЄС та Азії. 

У світі застосовуються такі моделі: а) лотерея по фіскальних чеках; б) преміювання покупця, який виявить підробний чек; в) повернення частини податку за підсумками року по збережених покупцем фіскальних чеках. В Україні є доцільним застосувати одну з моделей, або їх оптимальну комбінацію.

4. Передбачити ефективний контроль та посилити відповідальність для повністю нелегальних торговців, які не оформлюють жодних дозвільних документів на торгівлю, користуючись "дахом" тих або інших правоохоронних органів. 

Посилення ліцензійних вимог до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, по аналогії із алкогольною продукцією.

5. Забезпечити створення автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів на основі унікальних ідентифікаторів з метою контролю за переміщенням товарів.

Реалізація цих заходів призведе до суттєвого зменшення частки тіньової торгівлі, сприятиме наповненню держбюджету та вирівнюванню конкуренції. Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції аналітичних центрів та внесуть необхідні зміни до законодавства якнайшвидше.