Як втілити реформу попри внутрішній спротив

Як втілити реформу попри внутрішній спротив

За 6 років Міноборони заощадило понад 2,5 млрд грн, роблячи закупівлі через Prozorro.
П'ятниця, 2 квітня 2021, 17:36
генеральний директор державного концерну "Укроборонпром"

Коли у 2015 році ми тільки починали працювати над втіленням електронних закупівель в Міністерстві оборони, до мене часто долітали слова тодішніх працівників департаменту державних закупівель міністерства: "оті електронні майданчики — це якась комп'ютерна гра; керівництво набавиться і все повернеться на круги своя". 

На круги своя — це коли компанії, які вигравали державні тендери, належали особам, афільованим чи "своїм". 

Коли корупція та "договорняки" панували в закупівлях на кожному кроці. Коли на пошив 9000 пар теплих штанів для солдат наймали фірму, яка фізично могла пошити лише 1000 пар. 

У той час, як Україна мала боронити свої кордони від ворога, відсутність найпростіших речей для армії — одягу, їжі, техніки, ліків та іншого — стала однією з головних проблем. 

Реклама:

Без волонтерської допомоги боронити Батьківщину у перші місяці війни було б майже неможливо. І це потрібно було терміново змінювати.

Я прийшов до Міністерства оборони наприкінці вересня 2014 і швидко зрозумів, що без прозорих закупівель корупцію подолати не вдасться. 

Саме у цей час Олександр Стародубцев разом з іншими волонтерами розробляв прототип електронної системи закупівель. У лютому 2015-го її презентували як систему Prozorro. 

А вже в березні 2015-го Уряд за нашою спільною ініціативою разом з замміністра економіки Максимом Нефьодовим Кабмін прийняв розпорядження №416-р "Про проведення експерименту із застосування електронних засобів під час здійснення переговорної процедури закупівлі". 

Міноборони першим серед усіх державних органів влади перейшло на систему Prozorro. І це дало поштовх усій реформі державних закупівель.

Тоді мені дзвонили компанії-постачальники та питали: це все взагалі всерйоз відбувається? Бо закону про електронні закупівлі ще не було, а оголошення про держзакупівлі публікувалися у друкованому "Віснику державних закупівель". Доступ до нього мали лише обрані фірми. 

На ці телефонні дзвінки я лише сміявся, казав всім реєструватися на Prozorro і обіцяв, що закупівлі Міноборони вже ніколи не повернуться у минуле. 

Паралельно ми розробляли нові стандарти харчування, одягу та іншого, аби у закупівельників були чіткі інструкції, що має їсти, що має носити і в яких умовах має жити солдат на передовій та в тилу. 

Ті часи згадуються з ностальгією. Будь-які зміни відбувалися дуже швидко, був шалений драйв. В грудні 2015-го Верховна Рада прийняла новий закон "Про публічні закупівлі", завдяки якому вони стали електронними, а відтак — повністю прозорими. 

А вже з 1 квітня 2016 всі центральні органи влади та компанії-монополісти перейшли на систему Prozorro. 

Для Міноборони це не становило жодної проблеми — ми вже більше 6 місяців закуповували через систему і вона забезпечувала неабиякі результати економії бюджетних коштів. 

За перші півроку завдяки закупівлям через Prozorro і конкуренції постачальників ми заощадили майже 200 млн грн, а кількість постачальників, які почали співпрацювати з Міноборони, виросла в рази. 

Фактично ці закупівлі стали відкритими для всього українського бізнесу — і ця конкуренція автоматично знижувала ціну закупівель. 

Відтоді Міноборони заощадило 2,53 млрд грн на Prozorro, провівши майже 4000 тендерів. А сама система вже давно перестала бути для закупівельників "комп'ютерною грою". 

"Укроборонпром": історія повторюється

Хоча у 2016 році майже всі публічні замовники перейшли на систему Prozorro, "Укроборонпром" не підпадав під цю норму, хоча й запроваджував пілотні проєкти. 

І аж до 2020 року деякі підприємства концерну не використовували електронну систему Prozorro та їхні закупівлі не були видимими для всього суспільства. 

1 січня 2020 концерн разом з усіма підприємствами перевів свої закупівлі на Prozorro. Я приєднався до компанії пізніше, але встиг трохи застати цей процес. Який в дечому нагадав мені роботу в Міноборони в 2015-2016 роках. 

На підприємствах "Укроборонпрому" також був певний спротив переходу закупівель на Prozorro. Важко змусити людей чимось користуватися, якщо вони звикли працювати по-іншому. 

Довелося призначити уповноважених осіб з закупівель і провести для них не одне навчання. Звичайно ж, ми також централізували на рівні концерну усі закупівлі, які тільки можна було централізувати: газу, електроенергії, страхування вантажів, аудиторських послуг, пального. 

Але недостатньо просто провести серію внутрішніх навчальних заходів, створити примірники тендерної документації, базу знань та централізувати деякі закупівлі. Комунікація та підтримка закупівельників з боку центрального офісу має відбуватися постійно. 

Більше того, ми фактично стали внутрішнім контролером закупівель наших підприємств, адже вони не підпадають під дію закону "Про публічні закупівлі" і тому їх не перевіряє Держаудитслужба. Тому часто нам самим доводиться перевіряти, чи був проведений тендер і чи всі правила дотримані. 

Цього разу, як і 6 років тому, перехід на Prozorro дав свої плоди. Ми відкрили наші закупівлі для 4500 українських постачальників, і з початку 2020 року концерн заощадив вже майже 815 млн грн, які ми змогли витратити на додаткове обладнання та покращення умов роботи працівників. 

Що нас змушувало рухатися далі і не згортати зміни ані в Міноборони, ані в "Укроборонпромі"? Насправді дуже надихає підтримка людей, які розуміють необхідність реформ, але неймовірної сили надають і цифри. 

Коли ти бачиш, як цифри на папері перетворюються на реальні додаткові закупівлі, які ми не могли б дозволити собі раніше — це того варте. З системою Prozorro, де видно все, сперечатися складно. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: