Три прості кроки назустріч селу

Три прості кроки назустріч селу

Як стимулювати українських заробітчан господарювати на своїй землі.
Вівторок, 16 червня 2020, 18:29
директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації

Українські заробітчани – майбутні господарі сучасних ферм, які потребують поваги та легальних умов праці вдома.

Багато українців їдуть працювати на закордонні ферми – як на підготовчі до сезону роботи, так і безпосередньо на збір врожаю.

Країни ЄС створюють спеціальні умови для прийому сезонних працівників з України, і завдяки безвізовому режиму між Україною та країнами Європейського Союзу багато хто їде до Німеччини, Бельгії, Нідерландів та Франції.

У 2020 році фермери-роботодавці в Україні сподівалися, що ситуація з введенням карантинних обмежень у світі частково зіграє їм на руку.

Реклама:

Більшість заробітчан змушені були повернутися в Україну, а значить, потенційно могли бути задіяні для роботи в українських господарствах.

Разом з тим, в міру пом'якшення карантинних заходів та відкриття кордонів з країнами Євросоюзу багато українських заробітчан повертається до Польщі, Німеччини, Чехії та низки інших європейських держав. Відбувається це якраз на початку активного сільськогосподарського сезону.

Заробітчани ж, які повертаються додому, – це скарб України. Ці люди інвестують зароблені кошти на рідній землі у власний невеличкий бізнес. Заробітчани, які працюють на сучасних фермах та тепличних комплексах, привозять в Україну не тільки гроші, а й ефективні технології.

Українці завзяті та винахідливі. Працюючи на фермах у Польщі, Німеччині, Нідерландах, виїжджаючи на сезонні роботи до Канади, вони переймають найкращі практики і технології, навчаються у польових умовах процесу вирощування та реалізації плодоовочевої продукції.

Вони повертаються додому з неабияким досвідом та розумінням правил успішного бізнесу. Ймовірно, що за кілька років наші заробітчани будуватимуть в Україні сучасні фермерські господарства. Щось схоже відбувалося і в Польщі з 2004 року, після вступу країни до Євросоюзу.

Тоді поляки виїжджали працювати до Великобританії, Ірландії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Канади та США. Накопичивши капітал та знання, частина людей поверталася додому і будувала плодоовочеві фермерські господарства і тепличні комплекси за прикладами колишніх роботодавців.

Вони купували нідерландські обладнання і технології, обирали найкращі сорти для вирощування, розуміючи, як організувати операційний процес. Україні тільки залишається створити умови, щоб після повернення додому люди могли використати свій досвід в сільськогосподарському секторі країни.

Щоб люди не їхали на заробітки за кордон, необхідно, щоб вони відчували себе потрібними вдома, щоб у них була можливість легально працювати і заробляти, щоб вони знали, що закон та судова система захищають їхні права.

Потрібно зробити так, щоб дрібному господарнику було вигідно працювати в селі та реінвестувати зароблені кошти в розвиток. Тому Українська плодоовочева асоціація (УПОА) виступає за такі кроки.



1. Зниження ПДВ на плодоовочеву продукцію до 8-10%, як у більшості інших країн. Це виведе з тіні торгівлю, збільшить податкові надходження до бюджету, дозволить людям відчути, що вони працюють легально.

2. Запровадження 5-відсоткового податку на продаж плодоовочевої̈ продукції̈ до 500 тис грн без необхідності надавати купу довідок (тільки паспорт та код). Цей податок сплачує покупець. Зараз ставка становить нереальні 19,5%.

3. Ухвалення підготовленого асоціаціями закону про кооперацію, щоб виробники могли об'єднуватися і створювати переробні та торгові підприємства.

Україна – одна з небагатьох країн Європи, де частка кооперативів на ринку молока, м'яса, овочів та фруктів становить менше 0,5%, тоді як у багатьох країнах кооперативи фермерів контролюють понад 80% ринку.

Це лише перші прості три кроки назустріч селу, які дозволять говорити про розвиток сільської місцевості. З цього потрібно починати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: