Жорсткі реалії поствірусного світу

Жорсткі реалії поствірусного світу

Коли настане завтра, стане зрозуміло, що Земля не зійшла з орбіти через коронавірус.
П'ятниця, 27 березня 2020, 16:15
партнер Entrypointgroup

Мені здається, що важливість дискусії щодо загрози коронавірусу для здоров’я  поступово переходить на другий план.

Заяви політиків і експертів стосовно походження, небезпеки і перспектив розвитку пандемії діаметрально протилежні: від змови глобального тіньового уряду   до однієї з найбільших пандемічних загроз людству в останні десятиріччя.

Від себе можу додати лише, що наразі людські втрати від COVID-19 в найбільш постраждалій Італії в рази менше тих, що були спричинені звичайним грипом в попередні роки.

Китай вже активно досягає своїх цілей по глобальному збільшенню свого впливу, а рейтинг Трампа у результаті "героїчних дій" по боротьбі з коронавірусом підскочив до найвищого за все президентство.

Реклама:

Ніхто не відміняв принципу "кому вигідно", і кожний може зробити висновки сам.

Поки беззаперечне одне: вплив вірусу на життя і здоров’я переважної більшості людей і суспільства буде непомірно менший, ніж результати дій урядів і інституцій щодо введення обмежень, карантинів і заборон для його стримання.

З цього приводу є дуже гарна стаття автора бестселера "HomoSapiens" футуролога і історика Хараре.

Він дуже гарно оцінює ризики та можливості поточної кризи для глобалізації і структуруванні відносин у суспільстві.

У цьому контексті вже зараз можна подивитися на декілька закономірностей, які легко підтверджуються статистикою.

Що чекає світ після коронавірусу

Перше: чим вразливіше ситуація правлячої коаліції/уряду і економіка в країні, тим охоче та ширше вводяться обмеження.

Причина для цього зрозуміла: на епідемії та інші надзвичайні ситуації легко списати невиконання передвиборчих обіцянок.

Крім того можна скориставшись нагодою провести рішення, які в звичайній ситуації викликали б обурення суспільства і громадське протистояння.

Всім зрозуміло, що Україна зараз чудово вписується в цю парадигму.

Друге: професіоналізм чиновників. Чим його менше і чим більше популізму, тим більш спірні засоби застосовуються.

Прем’єр Великої Британії Джонсон тримався одним з останніх по введенню обмежень. Утім, зверніть увагу, вони не торкнулись громадського транспорту, проте призупинені всі релігійні зібрання (крім поховань) .

В Україні зроблено з точністю навпаки. При всій повазі до конфесійних переконань наших співвітчизників, я думаю, що тут можна роздивитись дійсну турботу і бачення ситуації на перспективу з одного боку, і бажання не втратити рейтинг, щоб залишитися на своїх посадах – з іншого.

Третє: рівень підготовки державної системи реагування на надзвичайні ситуації. З нашою країною, на жаль, все зрозуміло.

Перефразовуючи відомий серіал: "рівень готовності країни до надзвичайних ситуацій визначається не наявністю МНС та жорсткістю обмежень дій громадян при їх виникненні, а відпрацьованою взаємодією мережі державних органів з запобігання та мінімізації їх наслідків".

Можна писати дуже багато, але сухий залишок: у цій сфері пересічний українець, як і в більшості інших питань, які є функцією держави, має турбуватися про себе і своїх близьких сам.

Левіафан Гоббса української державності набагато краще засвоїв силові функції і покарання, ніж спроможний до організації та заохочення.  

Тож маємо те, що маємо. Ніхто зараз не може сказати точно, скільки триватимуть обмеження і яку шкоду вони завдадуть світовій економіці.

Прогнози економістів щодо розвитку ситуації на рік уперед мають малу ціну: в умовах високої невизначеності та волатильності похибка перевищує припустимі погрішності. Тому грамотні економісти страхуються і пропонують принаймні три сценарії поведінки економіки L-, W-, U-

Дуже песимістичні прогнози дають статистики ОЕCD, песимістичні – МВФ,а критики сучасного "капіталістичного порядку" взагалі лякають вертикальним падінням і затяжною "новою великою депресією". 

Час покаже: хто був правий. Питання, що робити бізнесу. Я вважаю, що основним має бути розуміння, що кожна криза розчищає простір для зростання.

Як у природі: слабкі відходять і стають добривом для більш динамічного розвитку сильних.

Питання – як стати не жертвою, а переможцем. З цього приводу багато рекомендацій консультантів і гарних прикладів компаній-лідерів.

Вони базуються на розумінні, що: а) ситуація обов’язково виправиться, б) коли – ми не знаємо, в) треба бути готовим до тривалого спаду, г) надзвичайно важливо зберегти критично-важливий елемент бізнесу (в розвинених компаніях – це ключові співробітники і клієнти), д) бути готовим до відновлення зростання, утім не зробити фальстарт.

Є й інші моменти, якими зможуть скористатися великі і впливові бізнеси: наприклад, не платити мільярдні борги державі, як ДТЕК в Україні, або отримати прямі субвенції від уряду, як у США, які виділяють для цього 500 мільярдів доларів

Але це не про малих і середніх у нас в країні. Їм треба готуватися до стрибків курсу гривні, тимчасового спаду попиту, політичної нестабільності... 

Попередні кризи минули, мине і ця. У своїй роботі ми бачимо, що інтерес іноземних інвесторів до якісних українських компаній зберігається.

Девальвація національної валюти, яка виглядає неминучою, збільшить прибутковість експорто-орієнтованих бізнесів.

Унаслідок поточної кризи у середньо- і довгостроковому горизонті ІТ-сегмент отримає потужний поштовх у світі і в Україні.  Згодом відновиться і внутрішній попит.

У цьому сегменті у нас є клієнти, які приготувалися до стрибку і зроблять це після паузи.

Треба дивитися у майбутнє  і пам’ятати принцип Стокдейла...

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: