Хто "завалив" закон про прозорість видобувних галузей

Хто "завалив" закон про прозорість видобувних галузей

Допоки важливі рішення будуть піддаватися політичним іграм у парламенті, енергетична галузь і далі буде страждати від недовіри з боку громад та інвесторів.
Четвер, 9 березня 2017, 13:07
аналітичний центр DiXi Group

Минулого тижня стало відомо про ймовірний продаж частки акцій компанії "Девон" російському бізнесмену Павлу Фуксу та відмову влади продовжити дію двох спеціальних дозволів на користування надрами компанії "Євраз Суха Балка".

Саме ці компанії містяться у списку тих, що проігнорували подання інформації в рамках Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), в тому числі ту, що включає розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

Також минулого тижня парламент провалив голосування в першому читанні проекту закону №4840 "Про посилення прозорості у видобувних галузях". Цей документ якраз зобов'язував такі компанії, як "Девон" чи "Євраз Суха Балка", показувати свою діяльність та платежі в державні органи і органи місцевої влади.

Провал голосування був звичайною невдачею чи свідомим кроком окремих сил для збереження "білих плям" у видобувному секторі?

Україна в процесі інтеграції до ЄС є однією з лідерів запровадження стандартів ІПВГ, що давно стали світовим трендом для більшості видобувних компаній. Власне, саме ця ініціатива може допомогти вітчизняним видобувним компаніям залучати іноземний капітал при наднизьких державних інвестиціях.

Прихід міжнародних інвесторів неможливий без зрозумілих та прозорих процесів у видобутку та подальшій реалізації енергетичних ресурсів, а ініціатива допомагає запроваджувати такі процеси в Україні.

Багато провідних компаній України підтримують розкриття даних та сприяли виходу другого звіту за стандартами ІПВГ. Цей документ детально описує ситуацію не тільки у нафтовидобувній та газовидобувній галузях, а й у сфері видобутку вугілля, залізних, марганцевих і титанових руд.

Як показала практика публікації двох звітів, ті компанії, які ведуть активний видобуток і сплачують податки, збори та спілкуються з громадами, не мають що приховувати. Навпаки — їм важливо показати, скільки коштів вони вкладають у бюджети різних рівнів, і чому їх діяльність важлива для економіки.

Ті ж компанії, які або не ведуть видобуток, маючи ліцензії, або приховують свої платежі, вдають, що звіт з ініціативи прозорості їх не стосується.

Звіт ініціативи прозорості за 2014-2015 роки, який був презентований 21 лютого 2017 року, виявив чимало компаній, які проігнорували зазначену ініціативу та не подали необхідну інформацію або подали її у неповному обсязі.

Документ підтвердив давно назрілу необхідність закріплення стандарту ІПВГ та вимог директив ЄС щодо звітності надрокористувачів на законодавчому рівні.

Більше того, із запровадженням у 2018 році норм закону №1793-VIII, який передбачає розподіл 5% ренти на видобуток нафти, газу та газового конденсату, треба буде стежити за платежами компаній на користь місцевих бюджетів та за використанням цих коштів.

Задля цього завдяки спільним зусиллям експертів, уряду та громадськості було розроблено законопроект "Про розкриття інформації у видобувних галузях".

Він зобов'язував великі видобувні компанії публікувати важливі для громадськості дані: про платежі за кожним родовищем, про кінцевих власників, тексти угод. Після низки обговорень з урядовцями та представниками бізнесу документ було внесено до Верховної Ради і він отримав позитивні висновки профільних комітетів.

Однак несподіваним "збігом обставин" став провал законопроекту у Верховній Раді саме 21 лютого, у день представлення другого звіту ІПВГ. За десять хвилин до закінчення робочого дня спікер Андрій Парубій запропонував розглянути його за скороченою процедурою. Таке рішення було погоджено 195 голосами.

У ході розгляду народний депутат Ольга Бєлькова наголосила на необхідності прийняття закону, оскільки він дасть змогу відкрити багато таємної інформації. Хоча другий звіт ІПВГ покрив 2014-2015 роки, багато компаній не подали дані про сплачені податки, бо для цього не було законодавчого зобов'язання.

В. о. голови енергетичного комітету Верховної Ради Олександр Домбровський підкреслив, що законопроект допоможе боротися з корупцією в країні. Він звернув увагу на те, що прийняття документа підтримали, крім профільних, комітети з питань інформації, з питань бюджету та із запобігання корупції.

На жаль, з першої спроби підтримати законопроект не вдалося: "за" проголосували лише 217 депутатів. Голова парламенту надав депутатам повторний шанс підтримати законопроект і поставив на розгляд пропозицію щодо повернення до голосування. Таке рішення підтримали вже 228 парламентарів.

Ситуація в залі була напруженою, та все ще залишалася надія на позитивне голосування. Однак депутати і вдруге не підтримали законопроект, а потім ще втретє провалили голосування про повторний розгляд.

Перше повернення до голосування підтримали додатково чотири депутати з фракції БПП, по три — із "Самопомочі" та "Волі народу" й один позафракційний депутат. Однак менш ніж за хвилину дехто з них передумав голосувати.

Під час останньої спроби законопроекту забракло три голоси для проходження першого читання. Наступні голосування за повернення до його розгляду так само не дотягнули до мінімуму голосів: кнопки "за" натиснули 225, 225 та 223 депутати.

Парубій влучно підкреслив, що більшість парламентарів лише мітингує та вимагає розкриття інформації, але не може зібратися і зайняти власні робочі місця.

Однак справа була не лише у відсутності деяких парламентарів, а й у маніпуляціях з боку інших. Серед тих, хто "передумав" голосувати, були депутати Борис Козир і Петро Юрчишин з БПП, Андрій Іванчук, Геннадій Кривошея та Віталій Сташук з "Народного фронту". Вони голосували за повторний розгляд, але не за сам акт.

Допоки такі важливі рішення будуть піддаватися політичним іграм, енергетична галузь і далі буде страждати від недовіри з боку громад та інвесторів. Наразі депутати-автори законопроекту пообіцяли знову внести його до Верховної Ради.

Залишається сподіватися, що наступного разу "збіги обставин" не стануть перепоною на шляху до прозорості, залучення іноземних інвестицій і наближення системи управління природними ресурсами до європейських стандартів.

Співавтор тексту — Марія Мельник, DiXi Group

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua