Пенсійна реформа: монологи влади

Пенсійна реформа: монологи влади

Що робити 55-річному чоловіку з 29-річним трудовим стажем? За чинним законом, в 60 років він отримав би базову пенсію і надбавку за дев'ять років понаднормового стажу. А за новим - він не лише не отримає надбавки, а зменшиться його базова пенсія.
Середа, 23 лютого 2011, 10:40
Павло Розенко, експерт, в 2005-2010 роках перший заступник міністра праці і соціальної політики

Спочатку виникла ідея написати про пенсійну реформу спокійно, професійно і конструктивно. Проте стаття віце-прем'єра Сергія Тігіпка та його виступ в телевізійному ефірі пробудили зовсім інші почуття і бажання.

Бажання просто розповісти правду про пенсійні ініціативи влади та їх наслідки, які, на жаль, замовчують урядовці. Тому про "конструктив" - якось іншим разом.

Основна проблема нинішньої влади при проведенні пенсійної реформи - відсутність довіри з боку суспільства до тих методів, що нині запропоновані як панацея від всіх проблем пенсійної системи України.

Дивуватися такій реакції українців годі. Адже, провівши всю свою передвиборчу кампанію і прийшовши до влади на хвилі "дикого" популізму, обіцяючи захмарні зарплати і пенсії, зараз дуже важко обґрунтовувати підвищення зовсім інших параметрів - пенсійного віку та страхового стажу.

Реклама:

Можливо, якби протягом останнього року урядовці провели щирий і відвертий діалог з суспільством, підґрунтя для проведення реформ було б іншим. Більшість громадян глибоко впевнена, що пенсійну реформу в Україні потрібно проводити негайно, проте діалог з науковцями та експертами у влади явно не виходить.

Широко розрекламоване "обговорення пенсійної реформи" перетворилося на монолог влади. Справді, непросто дискутувати, коли тебе не чують.

Важко вести діалог ще й через те, що з преси, інтернету і телебачення від представників уряду щоденно лунає неправда про заходи, які пропонуються під виглядом пенсійної реформи. Що в такому разі робити експертам?

Ловити владу на брехні чи діяти у межах "конструктивного діалогу", заплющуючи очі на невідповідність слів і справ? Я лінію поведінки обрав: мовчати не можна.

Останні півроку намагаюся не коментувати тему підвищення пенсійного віку для жінок. З одного боку, моя позиція з цього питання відома, з іншого - склалося враження, що урядовці свідомо звели обговорення теми пенсійної реформи до дискусії: варто підвищувати пенсійний вік для жінок чи ні?

Не полишає відчуття повторення історії з Податковим кодексом, коли в потрібний момент на авансцену вийде президент і скаже своє категоричне "ні". Такі передчуття підтверджуються і тим, що обговорюють пенсійну реформу всі - від бабусі на ринку до власників кабінетів на Грушевського. От лише Банкова мовчить.

Проте про підвищення пенсійного віку таки доведеться сказати. Урядовці переконують, що все пройде плавно і безболісно, пенсійний вік для жінок буде зростати за рік на півроку, тобто процес розтягнеться на десятиліття.

Однак фокус в іншому: в урядовому законопроекті чорним по білому написана зовсім інша формула. Згідно з нею, пенсійний вік для жінок буде збільшено протягом п'яти років, тобто удвічі швидшими темпами!

Ми чуємо, що кожна жінка отримає "достойну" компенсацію у розмірі 2,5% пенсії за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію. Проте радості на обличчях українських жінок не видно. Щось не те, щось не складається. Де ж логіка? Підвищувати вік і надавати за це компенсацію? Який економічний ефект від цього?

Розгадка фокусу на поверхні, точніше - у тексті урядового законопроекту: компенсація за більш пізній вихід на пенсію передбачена лише жінкам 1956-1960 років народження. І все. Крапка! Для всіх, кому нині менше 51 року, жодної компенсації за підвищення пенсійного віку не передбачено.

Ще про один "компенсатор": одноразова виплата бюджетникам при виході на пенсію становитиме десять нарахованих пенсій. І нічого, що спочатку мова йшла про десять зарплат працівника, народ і цьому буде дуже радий.

Виникає питання: а чому мова йде про виплату компенсації лише бюджетникам? А що робити працівникам інших сфер? Хіба не дивно, що уряд, декларуючи побудову більш справедливої пенсійної системи, посилює таку несправедливість?

Не люблю вступати в заочну полеміку, проте не можу не відреагувати на заклик Сергія Тігіпка говорити мовою фактів, а не емоцій. На п'ятничному ефірі віце-прем'єр вимагав від опонентів підтвердити фактами тезу про те, що реформа буде проведена за рахунок малозабезпечених пенсіонерів.

"Ніхто не постраждає, крім державних службовців", - переконував він.

Постраждають, Сергію Леонідовичу, ще й як постраждають! І постраждають саме ті люди, які виходять на мізерні пенсії - 750-2000 гривень! Всі ті, хто буде виходити на пенсію згідно з урядовою версією закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а це біля 90% всіх майбутніх українських пенсіонерів.

Факти? Прошу дуже. Пенсія, яка призначається за цим законом, має дві складові. Перша - загальна формула розрахунку пенсії, друга - надбавка за понаднормовий страховий стаж. Урядовий законопроект зменшує обидві складові пенсій громадян.

Перше. Для обрахунку пенсій пропонується брати середню зарплату не за останній рік, як зараз, а за останні три роки.

В цифрах ця зміна виглядає так: середня зарплата за 2010 рік становить 2 тисячі гривень, а за останні три роки - 1 747 гривень! Відтак, база для обрахунку пенсій буде зменшена щонайменше на 250 гривень, а це 125 гривень "чистої" пенсії.

Друге. Пропонуючи підвищити на десять років страховий стаж для отримання повної пенсії за віком - 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, уряд на десять років зменшує понаднормовий стаж кожної людини, за який передбачена окрема надбавка до пенсії. Її вартість - 75 гривень за десять років понаднормового стажу!

Виходить абсурдна ситуація. Урядовці заявляють, що будуть стимулювати людей працювати довше і легально сплачувати внески. Так який же це, вибачте, стимул, коли надбавку за понаднормовий стаж буде практично скасовано?

А що робити 55-річному чоловіку з 29-річним трудовим стажем? За чинним законом, в 60 років він отримав би базову пенсію і надбавку за дев'ять років понаднормового стажу. А за новим законом, він не лише не отримає надбавки, а зменшиться його базова пенсія, бо до 35 років стажу йому не вистачить року!

А ініціатива враховувати індивідуальну зарплату для обрахунку пенсії з 2000 року?

Це антиконституційна і повністю антигуманна пропозиція. Якщо у людини до 2000 року зарплата протягом 60 місяців була більшою, ніж зараз, то на якій підставі відмовляти їй в праві враховувати такий заробіток? Хіба вона до 2000 року не працювала легально і не сплачувала внески?

Ось вам і факти, і цифри, Сергію Леонідовичу! Ви про них не знали? Напевно, що знали, адже тоді не заявляли б про значне скорочення дефіциту Пенсійного фонду в наступні роки. 3 мільярди гривень лише на бюджетниках зекономити не вдасться, потрібен зовсім інший масив людей, інший масив нарахованих пенсій.

Що робити? Влада знає відповідь на це питання. Роблю такий висновок з виступу Тігіпка на парламентських слуханнях з питань пенсійної реформи.

Коментуючи стан справ з несправедливою системою спеціальних пенсій, він сказав, що влада вважає за недоцільне робити радикальні зміни у нарахуванні пенсій спеціальним пенсіонерам, зокрема, державним службовцям.

Мовляв, спочатку потрібно оптимізувати і упорядкувати органи влади, збільшити зарплати таким людям, а вже потім повертатися до питання більш радикального реформування пенсійної системи спеціальних пенсіонерів.

А може, застосуємо таку ж формулу і для звичайних громадян? Спочатку упорядкуємо і легалізуємо ринок праці. Потім збільшимо зарплати, і не на 9%, як у 2011 році. А вже тоді переконуватимемо суспільство здійснити непопулярні кроки.

Може, врешті-решт, влада "почує кожного"? І не лише почує, а й почне жити українськими реаліями, розмовляти з людьми однією мовою та дихати одним повітрям? Може, все-таки варто почати справжні реформи, а не своїми непрофесійними словами і діями дискредитувати їх?

Павло Розенко, експерт, перший заступник міністра праці і соціальної політики у 2005-2010 роках

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!